Рішення № 31433659, 28.05.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2009/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"28" травня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,

за участю відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 07 травня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKXRRС13540109, відповідно до якого банк надав останньому на придбання товару та сплату страхового платежу кредитні кошти в загальному розмірі 4 918,73 грн. на строк до 07 травня 2011 року включно, а відповідач зобов'язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 12 % річних від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 88,54 грн., а всього щомісячно вносити не менше 252,30 грн.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право позивача вимагати сплату останнім неустойки (штрафів та пені).

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в зв'язку з чим станом на 02 квітня 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 43 713,16 грн., в тому числі:

- заборгованість по простроченому кредиту - 3 618,05 грн.;

- заборгованість по простроченим процентам - 442,82 грн.;

- заборгованість по простроченій комісії - 1099,93 грн.;

- нарахованої пені в розмірі 35 994,59 грн.;

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 2 557,77 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Свої заперечення проти позову обґрунтував безгрошовістю договору. При цьому пояснив, що він дійсно підписав кредитний договір, проте кошти за його згодою були перераховані в рахунок оплати товару та внесення страхового платежу на користь третьої особи, яка не була стороною правочину.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, тому суду вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 07 травня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі ОСОБА_1 кредитний договір №NKXRRС13540109 в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі -Умов).

Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому видав позичальнику на придбання товару та внесення страхового платежу кредит в загальному розмірі 4 918,73 грн. на строк до 07 травня 2011 року включно.

Зі своєї сторони позичальник зобов'язався щомісячно рівними частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту та щомісячну комісію в розмірі 88,54 грн., а всього вносити 252,30 грн. щомісячно.

Згідно заяви позичальника в разі порушення ним умов договору щодо своєчасного виконання зобов'язань він зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі, передбаченому п. 5.1 Умов, тобто 1,25 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо безгрошовості договору, оскільки вони спростовуються поясненнями самого ОСОБА_1 щодо погодження ним умов кредитного договору та підписання такого договору, а також перерахування банком за його згодою коштів на користь третьої особи, яка не була стороною договору.

Вказані обставини також повністю підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 27).

Водночас в матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсним кредитного договору або його безгрошовості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним та комісії.

В зв'язку з цим на 02 квітня 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:

- заборгованість по простроченому кредиту - 3 618,05 грн.;

- заборгованість по простроченим процентам - 442,82 грн.;

- заборгованість по простроченій комісії - 1099,93 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу, а тому вказана сума на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Що стосується неустойки, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальнику банком нарахована пеня в розмірі, що значно перевищує загальний розмір заборгованості.

Водночас вказана вимога заявлена поза межами позовної давності.

З врахуванням вищевказаних обставин, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 551 ЦК України суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до обґрунтованого розміру, що буде в межах загального розміру боргу, а саме до 5 000 грн.

Однак не може бути стягнутий нарахований відповідачу разом з пенею штраф, оскільки наслідком порушення позичальником умов кредитного договору сторони цього договору узгодили виключно можливість стягнення пені (заява позичальника, п. 5.1 Умов).

Крім цього пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, одночасне стягнення за одне й те ж порушення позичальником умов договору одночасно штрафу та пені вказує на застосування кредитодавцем подвійної відповідальності за одне й те ж порушення, що не допускається законом, зокрема вимогами ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Разом з тим стягнення судом штрафу призведе до збільшення загального розміру неустойки понад загальний розмір заборгованості по кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 101,61 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №NKXRRС13540109 від 07 травня 2008 року, що утворилася станом на 02 квітня 2013 року в розмірі 10 160 (десять тисяч сто шістдесят) гривень 80 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 101 (сто одну) гривню 61 копійку судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв