Рішення № 31430213, 01.04.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 2601/20954/12

Провадження № 2/752/710/13

01.04.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки зі спільної сумісної власності подружжя та звернення на неї стягнення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки зі спільної сумісної власності подружжя та звернення на неї стягнення за борговим зобов'язанням, просив також стягнути суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від боргової суми за час прострочення.

Пізніше Позивач збільшив свої вимоги з урахуванням збільшеної суми інфляційних витрат та трьох відсотків річних і просив виділити частку ОСОБА_2 зі спільної сумісної власності подружжя та звернути на неї стягнення за борговим зобов'язанням ОСОБА_2 в розмірі 48 829,16 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1 749,82 грн. та інфляційних втрат в розмірі 490,20 грн., а всього 51 069,18 грн.

Також Позивач просив стягнути суми судових витрат на оплату судового збору за подання позову в розмірі 503,29 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 111,80 грн., судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в розмірі 229,40 грн., а також витрат, пов'язаних із публікацією оголошення про дату та час судового засідання у засобах масової інформації в розмірі 430,00 грн., а всього 1 274,49 грн.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 20.01.2012 р. Голосіївським районним судом м. Києва було постановлено Рішення, яким було стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Позивача суму боргових коштів у розмірі 48 829,16 грн., 19.03.2012 р. ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження по стягненню зі ОСОБА_2 на користь Позивача боргових коштів, проте державним виконавцем не було виявлено майна, яке було б особистою приватною власністю ОСОБА_2, натомість було виявлено майно, набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі, а саме автомобіль «Suzuki Grand Vitara» 2006 р.в., номер кузову НОМЕР_4, останній д.н. НОМЕР_1.

Оскільки ОСОБА_2 Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 р. не виконав, Позивач у позові ставить питання про необхідність визначення частки майна ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя для звернення на неї стягнення за Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 р., стягнення сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних від боргової суми за час прострочення, що має бути здійснено у судовому порядку, оскільки іншої, тобто позасудової можливості це зробити, у законодавстві не передбачено.

Судові витрати представник Позивача просив стягнути в порядку ст. 88 ЦПК України.

В судове засідання Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про дату та час засідання повідомлялися належним чином засобами масової інформації, а саме оголошенням в газеті «Урядовий кур'єр» (а.с. 48)

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вибір вільного місця проживання в Україні» в разі прибуття до нового місця проживання громадянин України зобов'язаний протягом 10 днів зареєструватись за новим місцем проживання, а згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. явка до суду є правом, а не обов'язком особи.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, оскільки представник Позивача ОСОБА_4 не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2012 р. Голосіївським районним судом м. Києва було постановлено Рішення, яким було стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Позивача суму боргових коштів у розмірі 48 829,16 грн., 19.03.2012 р. ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження по стягненню зі ОСОБА_2 на користь Позивача боргових коштів, проте державним виконавцем не було виявлено майна, яке було б особистою приватною власністю ОСОБА_2, натомість було виявлено майно, набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі, а саме автомобіль «Suzuki Grand Vitara» 2006 р.в., номер кузову НОМЕР_4, останній д.н. НОМЕР_1, водночас ОСОБА_2 Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 р. на момент розгляду справи так і не виконав.

У відповідності до заявлених збільшених позовних вимог Позивач вимагав стягнути суму боргових коштів в розмірі 48 829,16 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1 749,82 грн. та інфляційних втрат в розмірі 490,20 грн., а всього, згідно з відповідним наведеним розрахунком, 51 069,18 грн., для чого звернути стягнення на частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя, виявленій ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві.

Згідно ст.ст. 60, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові в рівних частках на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 366 ЦК України в разі неможливості виділу в натурі частки спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми на погашення боргу.

З огляду на наведені норми законодавства суд приходить до висновку про належність Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на автомобіль «Suzuki Grand Vitara» 2006 р.в., номер кузову НОМЕР_4, останній д.н. НОМЕР_1 по ? в ідеальних частках.

Таким чином, згідно ч. 2 ст. 366 ЦК України кредитор має право вимагати звернення стягнення у розмірі суми боргу з урахуванням часу прострочення шляхом продажу частки боржника у праві спільної часткової власності з направленням суми на погашення боргу.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Судові витрати між сторонами розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст.ст. 366, 525, 526, 625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки зі спільної сумісної власності подружжя та звернення на неї стягнення задовольнити.

Визначити в ідеальних частках по ? за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 право власності на автомобіль «Suzuki Grand Vitara» 2006 р.в., номер кузову НОМЕР_4, останній д.н. НОМЕР_1, звернувши стягнення суми боргу перед ОСОБА_1 в розмірі 48 829 (сорок вісім тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень) 16 копійок на підставі Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 р., трьох відсотків річних в розмірі 1 749, (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) гривень 82 копійки та інфляційних витрат в розмірі 490 (чотириста дев'яносто) гривень 20 копійок а всього 51 069 (п»ятдесят одна тисяча шістдесят дев"ять) гривень 18 копійок - на частку ОСОБА_2 у праві власності на автомобіль «Suzuki Grand Vitara» 2006 р.в., номер кузову НОМЕР_4, останній д.н. НОМЕР_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) гривні 25 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя