Ухвала суду № 31425044, 19.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2013 року Справа № 5023/2491/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О.,суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю.розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Земельний банк"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 06.02.2013у справі№5023/2491/11за заявоюПублічного акціонерного товариства "Земельний банк"провизнання кредиторських вимог

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2011 порушено провадження у справі №5023/2491/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" (далі - ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад") за заявою останнього в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у задоволені клопотання Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (далі - ПАТ "Земельний банк") про зупинення провадження у справі відмовлено. При цьому, визнані частково грошові вимоги Банку - на загальну суму 53008,57 грн., з якої 51386,58 грн. включено до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення, як вимоги, що забезпеченні заставою майна ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", а 1621,99 грн. (судові витрати у справах №57/132-10 та №42/245-10) у четверту чергу задоволення. Також, включено до реєстру грошових вимог кредиторів у першу чергу задоволення сплачені кредитором державне мито у розмірі 340,00 грн. та судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі про банкрутство у розмірі 40,00 грн. "В залишку суми заборгованості" кредитору відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 ухвалу господарського Харківської області від 21.11.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2011, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2012 визнано вимоги ПАТ "Земельний банк" до ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" на загальну суму 2226038,39 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів: у першу чергу задоволення 1599000,00 грн. - основного боргу, 431420,52 грн. процентів, нарахованих за рішеннями суду та 31025 грн. процентів за період з 01.07.2010 по 02.08.2010; у четверту чергу задоволення - 3074,99 грн. судових витрат за попередні рішення суду; у шосту чергу задоволення - 161517,88 грн.; а у залишку суми заборгованості ПАТ "Земельний банк" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 ухвалу господарського Харківської області від 21.08.2012 змінено, пункт 1 її резолютивної частини викладено в редакції, відповідно до якої визнані вимоги ПАТ "Земельний банк" до ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" на загальну суму 2530345,48 грн. із включенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно наступної черговості: перша черга: 1600000 грн. - основного боргу, 685951,82 грн. -процентів та 221013,62 грн. - пені, які забезпечені заставою майна боржника; 125 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи про банкрутство; четверта черга: 23255,04 грн. судових витрат; а в іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 21.08.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2013 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 скасовано, ухвалу господарського суду Харківської області від 21.08.2012 залишено без змін.

ПАТ "Земельний банк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі №5023/2491/11, у якій просить скасувати дану постанову та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 у справі №40/311-10 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме: положень статті 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 у справі №40/311-10, на яку посилається заявник, не може бути доказами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки предметом судового розгляду в справі №5023/2491/11, про перегляд постанови у якій просить заявник, є визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство товариства, у той час як предметом позову у справі №40/311-10 є стягнення простроченої заборгованості за процентами та пені за прострочення виконання зобов'язань, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 11116 ГПК України.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Земельний банк" у допуску справи №5023/2491/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Заріцька Судді Т.Козир О.Кот М.Малетич І.Панова