Ухвала суду № 31425045, 25.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа № 5009/1892/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В.суддів:Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 28.01.2013у справі№5009/1892/12за позовом Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя"прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" вчинити дії - звільнити територію позивача від товару (ковпачка пластмасового для укупорювання пляшок з алкогольною продукцією), поставленого за договором поставки, укладеним сторонами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 у справі №5009/1892/12 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі №5009/1892/12 рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2013 у справі №5009/1892/12 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 залишено в силі.

Дочірнім підприємством "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2013 у справі №5009/1892/12, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким залишити в силі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі №5009/1892/12.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2007 у справі №2-7/17483-2006, від 08.02.2012 у справі №5004/1836/11, від 11.03.2009 у справі №1/191-ПД-07, від 11.04.2012 у справі №15/84, від 13.02.2008 у справі №18/285, від 16.08.2007 у справі №42/546, від 22.11.2006 у справі №11/122, від 29.07.2008 у справі №21/272, від 07.04.2010 у справі №21/376-49/30, від 07.07.2008 у справі №20/100-25/575, від 15.03.2005 у справі №117/12-04, від 24.05.2006 у справі №1/519 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 525, 530, 612, 651, 662, 666, 670 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 220 Господарського кодексу України (далі - ГК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа №5009/1892/12 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2007 у справі №2-7/17483-2006, від 08.02.2012 у справі №5004/1836/11, від 11.03.2009 у справі №1/191-ПД-07, від 13.02.2008 у справі №18/285, від 22.11.2006 у справі №11/122, від 29.07.2008 у справі №21/272, від 07.07.2008 у справі №20/100-25/575, від 15.03.2005 у справі №117/12-04, від 24.05.2006 у справі №1/519, від 07.04.2010 у справі №21/376-49/30, оскільки предмети позовів у вказаних справах та у справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі №5009/1892/12, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме звільнити територію позивача від товару, поставленого за договором поставки, тоді як у справі №2-7/17483-2006 предметом первісного позову є стягнення заборгованості за договором поставки товару, а предметом зустрічного позову - розірвання договору поставки, у справі №5004/1836/11 предметом позову є визнання недійсною відмови від договору купівлі-продажу, у справі №1/191-ПД-07 позов заявлений про розірвання договору, у справі №18/285 предметом позову є визнання недійсним договору поставки, у справах №11/122, №117/12-04 предметом позовів є стягнення заборгованості за договором поставки, у справі №21/272 заявлені позовні вимоги про стягнення вартості недопоставленого товару, у справі №20/100-25/575 позов заявлений про стягнення вартості неповернутих речей, наданих відповідачу за договором позички, у справі №1/519 предметом позову є стягнення заборгованості за договором підряду, у справі №21/376-49/30 предметом первісних позовних вимог є стягнення заборгованості за договором про проведення рекламної компанії, а предметом зустрічного позову є зобов'язання замовника виконати умови вказаного договору, а саме: узгодити графік роботи та прийняти виконану роботу. Таким чином спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2012 у справі №15/84, від 16.08.2007 у справі №42/546, на які також посилається заявник, не можуть бути прийняті як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах в зв'язку з тим, що даними постановами скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

Враховуючи викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірньому підприємству "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" у допуску справи №5009/1892/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.ВладимиренкоСуддіА.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук