Рішення № 3142302, 26.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.09 Справа № 4/215

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРОФІС ЛІМІТЕД “, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства " Лисичанськвугілля ", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 4274425грн. 82 коп.

Суддя

Батюк Г.М.

За участю

Секретар судового засідання Ногіна О.М.

від позивача

Кучеров І.А., дов. № 3 від 12.02.07;

від відповідача

не прибув( явка обов’язкова ).

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 454200 грн. 45 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 820 225 грн. 37 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, здану до суду 09.02.09, в порядку ст.22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 422153 грн. 88 коп., інфляційні нарахування в сумі 3721765 грн. 93 коп.

Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних, здану до суду 09.02.09,вимог підтримав.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 09.01.09 № 01/1-11 позовні вимоги відхилив, на думку відповідача, останній вважає, що оскільки у позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем п. 2 ст. 625 ЦК України, тому між сторонами у справі не існує взаємовідносин які регулюються Цивільним кодексом України.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Заяви позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 422153 грн. 88 коп., інфляційні нарахування в сумі 3721765 грн. 93 коп. (з урахуванням заяв щодо зменшення позовних вимог).

Новою ціною позову (з урахуванням заяв щодо зменшення позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 422153 грн. 88 коп., інфляційні нарахування в сумі 3721765 грн. 93 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.04.07 господарським судом Луганської області по справі № 1/44 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” було прийнято рішення про стягнення з відповідача заборгованості за договором продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 в сумі 12 611 880 грн. 50 коп. При розгляді зазначеної справи судом було також встановлено, що відповідачем було порушені норми ст. 530 Цивільного кодексу України, після одержання вимоги позивача № 135 від 08.06.06 грошове зобов’язання в сумі 12 611 880 грн. 50 коп. виконано не було.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Позивач зазначив, що 04.10.07 господарського суду Луганської області по справі № 13/583 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” було прийняте рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 1 853 946 грн. 43 коп., 3 % річних в сумі 408417 грн. 60 коп., державне мито в сумі 22623 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Позивач 10.12.08 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань в сумі 3 721 765 грн. 93 коп. за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р., 3% річних в сумі 422153 грн. 88 коп. за період з 20.08.07 по 01.11.08 ( з урахування заяви про зменшення позовних вимог), відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву розмір позовних вимог відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Крім того, згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “Інтерофіс лімітед”(позивачем) та ТОВ «Луганськвуглепереробка» було укладено договір купівлі-продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 за умовами якого ТОВ «Луганськвуглепереробка»продані, а позивачем придбані зобов’язання відповідача за відповідними, зазначеними у п. 1 договорами на суму 12 621 482 грн. 58 коп.

Листом від 08.06.06 № 135, одержаним відповідачем 13.06.06 позивач запропонував відповідачу погасити заборгованість в сумі 12 621 482 грн. 58 коп. протягом 10 днів з моменту одержання листа.

У встановлений строк грошове зобов’язання виконано відповідачем не було.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.07 по справі № 1/44 було встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 12 611 880 грн. 50 коп., яке виникло на підставі договору продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 та внаслідок невиконання вимоги позивача від 08 червня 2006р. № 135 про сплату боргу в 10-ти денний строк, одержаного відповідачем 13.06.06 .

Як свідчать матеріали справи, 21.08.07 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь інфляційні нарахування в сумі 1 853 946 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 408417 грн. 60 коп. за період з 16.06.06 по 20.08.07, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.10.07 по справі № 13/583 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” про стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 1 853 946 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 408417 грн. 60 коп., позов було задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача вказані суми за позовною заявою, та було встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання - інфляційні нарахування в сумі 1 853 946 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 408417 грн. 60 коп. за період з 16.06.06 по 20.08.07, яке виникло на підставі договору продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 та внаслідок невиконання вимоги позивача від 08 червня 2006р. № 135.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями і відповідно доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом не приймаються до уваги.

Сума інфляційних нарахувань у розмірі у розмірі 3 721 765 грн. 93 коп. за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р., 3% річних в сумі 422153 грн. 88 коп. за період з 20.08.07 по 01.11.08 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), нараховані обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх розрахунком, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення позовних вимог).

У судовому засіданні 26.02.09 за згодою представника позивача оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 22, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ, Луганська область, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс лімітед”, м. Київ, провулок Киянівський, 3-7, код ЄДРПОУ 32962368, інфляційних нарахувань в сумі 3 721 765 грн. 93 коп. та 3% річних в сумі 422 153 грн. 88 коп., державне мито в сумі 24721 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 40 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 02.03.09.

Суддя Г.М.Батюк