ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.09 Справа № 4/218
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – транспортного підприємства " Будкомплект ", м. Дніпропетровськ
до Дочірнього підприємства " Луганський облавтодор " Відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України ",
м. Луганськ
про стягнення 34689 грн. 47 коп.
Суддя: Батюк Г.М.
За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.
У присутності представників сторін:
від позивача – Денисенко В.М., довіреність № 2 від 22.01.09;
від відповідача - Янченко А.М., довіреність № 26/9025/09 від 05.01.09;
Крупник О.М., довіреність № 25/09 від 05.01.09.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставну продукцію в сумі 19060 грн. 50 коп., пеню в сумі 6976 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 6270 грн. 33 коп., 3% річних в сумі 1048 грн. 33 коп., штраф у розмірі 1334 грн. 23 коп.
Представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 26.02.09 № 50, здану до суду 26.02.08, в порядку ст.22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставну продукцію в сумі 19060 грн. 50 коп., пеню в сумі 4948 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 9955 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 1475 грн. 12 коп., штраф у розмірі 1334 грн. 23 коп.
Представник позивача у судовому засіданні 26.02.09 вказану заяву про збільшення позовних вимог підтримав.
Представником позивача надана до суду заява, здана до суду 26.02.09, за якою останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4948 грн. 08 коп., штрафу в розмірі 1334 грн. 23 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 29.01.09 № 1-14-1/134 позовні вимоги відхилив з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
в с т а н о в и в :
Заява позивача щодо збільшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставну продукцію в сумі 19060 грн. 50 коп., пеню в сумі 4948 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 9955 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 1475 грн. 12 коп., штраф у розмірі 1334 грн. 23 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - транспортного підприємства «Будкомплект»( позивачем у справі) ( далі- Постачальник») та ДП «Луганський облавтодор»(відповідачем у справі) ( далі- Покупець) був укладений договір поставки № 5/02 від 20.02.06, за умовами якого, «Постачальник»(позивач у справі) зобов’язаний поставити, а «Покупець»(відповідач у справі) прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору (п.1.1 договору) та специфікація до нього.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється «Постачальником»на протязі десяти днів після отримання заявки від «Покупця». Датою відвантаження рахується дата відмітки на залізничній накладній.
Згідно п. 2.5 договору «Покупець»проводить оплату за поставлену продукцію на протязі 30 днів з моменту відвантаження.
Позивач свої зобов’язання згідно умов вищевказаного договору виконав належним чином, а саме поставив відповідачу продукцію - щебінь фракцій 5-20,5-10,20-40 та відсів на загальну суму 159100 грн. 50 коп., але відповідач свої зобов’язання виконав не в повному обсязі, провів часткову оплату на загальну суму 140040 грн. 00 коп., тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 19060 грн. 50 коп.
Відповідно до вимог ст.ст. 230,231 ГК України, за своєчасне виконання зобов’язань за спірним договором, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.10.06 по 16.04.07 на суму 4948 грн. 08 коп. та штраф у розмірі 1334 грн. 23 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період з 16.10.06 по 26.02.09 у сумі 1475 грн. 12 коп., інфляційні нарахування за період з 16.10.06 по 01.02.09 у сумі 9955 грн. 88 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 05.08.08 №354з вимогою про сплату заборгованості в сумі 19060 грн. 50 коп., відповідач претензію отримав, що підтверджено підписом уповноваженого представника відповідача, але відповідь на претензію не надав, оплату за поставлену продукцію не оплатив (а.с.14).
Відповідач не виконав умови договору поставки № 5/02 від 20.02.06, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі19060 грн. 50 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог відхилив, з підстав, викладених у відзиві.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.
Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставну продукцію в сумі 19060 грн. 50 коп., пеню в сумі 4948 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 9955 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 1475 грн. 12 коп., штраф у розмірі 1334 грн. 23 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору поставки № 5/02 від 20.02.06, поставив відповідачу продукцію - щебінь фракцій 5-20,5-10,20-40 та відсів на загальну суму 159100 грн. 50 коп., але відповідач свої зобов’язання виконав не в повному обсязі, провів часткову оплату на загальну суму 140040 грн. 00 коп., тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 19060 грн. 50 коп.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.
Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію складає 19060 грн. 50 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, в тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 01.02.09, який підписаний сторонами по справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств. відповідачем не оспорений, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Представником позивача надана до суду заява, здана до суду 26.02.09, за якою останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4948 грн. 08 коп., штрафу в розмірі 1334 грн. 23 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.
Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від даного позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4948 грн. 08 коп., штрафу в розмірі 1334 грн. 23 коп., оскільки це право позивача передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.
За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4948 грн. 08 коп., штрафу в розмірі 1334 грн. 23 коп., підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
3% річних за період з 16.10.06 по 26.02.09 у сумі 1475 грн. 12 коп., інфляційні нарахування за період з 16.10.06 по 01.02.09 у сумі 9955 грн. 88 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні 26.02.08 за згодою представників судового процесу була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.525,526 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 22, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор», м.Луганськ, вул. Лінія Залізниці,9, код ЄДРПОУ 31995774 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- транспортного підприємства «Будкомплект», м.Дніпропетровськ, вул. Матлахова,14 ( юридична адреса), м.Дніпропетровськ, вул. Володі Дубиніна,3 (фактична адреса), код ЄДРПОУ 13452399, заборгованість за поставну продукцію в сумі 19060 грн. 50 коп., інфляційні нарахування в сумі 9955 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 1475 грн. 12 коп., витрати по держмиту в сумі 304 грн. 92 коп. та 103 грн. 72 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову провадження у справі припинити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –02.03.09.
Суддя Г.М.Батюк
Судове рішення № 3142359, Господарський суд Луганської області було прийнято 26.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/218. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: