Рішення № 3142069, 10.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.09 Справа № 28/12/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський автогідроагрегат”, Запорізька область, м.Мелітополь

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Ненашева Я.В. –представник на підставі довіреності №36/549 від 09.01.2009р.

05.12.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Мелітопольський автогідроагрегат” 254735грн.60коп. основного боргу за поставлений товар на підставі договору поставки №20-02-2008/ТПК від 20.02.2008р., 1452грн.98коп. інфляційних втрат, 1154грн.97коп. 3% річних та 9214грн.58куоп. пені за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2008р. порушено провадження у справі №28/12/09, судове засідання призначено на 14.01.09р.

За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 14.01.2009р. представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог в зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 3000грн., а саме просить суд стягнути з ТОВ “Мелітопольський автогідроагрегат” 251735грн.60коп. заборгованості за поставлений товар, 1452грн.98коп. інфляційних втрат, 1154грн.97коп. 3% річних та 9214грн.58куоп. пені. В частині стягнення заборгованості в сумі 3000грн. просить провадження у справі припинити.

Представник відповідача проти заявлених вимог не заперечував.

З метою мирного врегулювання спору судове засідання було відкладено на 10.02.2009р.

Розгляд справи продовжено 10.02.2009р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Разом з тим, на адресу суду від позивача надійшло наступне клопотання про уточнення позовних вимог в зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, а саме просить суд стягнути з відповідача 100734грн.90коп. основного боргу за договором поставки, 1452грн.98коп. інфляційних втрат, 1154грн.97коп. 3% річних та 9214грн.58коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, було заявлено клопотання про зменшення розміру пені.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення.

У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представнику відповідача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Як свідчать надані до суду документи, 20.02.2008р. між ТОВ “ТПК Україна” (постачальник) та ТОВ “Мелітопольський автогідроагрегат” (покупець) було укладено договір поставки №20-02-2008/ТПК, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити отриману продукцію.

Пунктом 1.2 договору сторонами узгоджено, що сума договора визначається як сума всіх специфікації, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплачена продукція повинна бути поставлена протягом строку, що зазначений у специфікаціях.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару –алюмінію у чугунках марки АК5М2 на загальну суму 329735грн.60коп. у період з вересня 2008р. по жовтень 2008р. підтверджується накладними (№1282 від 10.09.08р., №1395 від 02.10.08р.), довіреностями та видатковими накладними, які залучені до матеріалів справи.

Строк оплати по кожній специфікації встановлено окремою датою, а саме за поставку товару по накладній №1282 від 10.09.2008р. – строк оплати до 30.09.2008р.; по накладній №1395 від 02.10.2008р. –строк до 16.10.2008р.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 75000грн., чим порушив умови договору.

Заборгованість за отриманий товар складає 254735грн.60коп.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 151000грн.70коп.

Таким чином, сума боргу за поставлений товар у період з вересня 2008р. по жовтень 2008р. на момент розгляду справи становить 100734грн.90коп.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 151000грн.70коп. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Факт наявності заборгованості у розмірі 100734грн.90коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 100734грн.90коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем оплати за поставлений товар, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 9214грн.58коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Специфікаціями №5 від 10.09.2008р., №6 від 02.10.2008р. сторонами було узгоджено, що у разі невиконання умов оплати, покупець зобов’язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 01.10.2008р. по 04.12.2008р. у розмірі 9214грн.58коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Вимоги про стягнення пені в сумі 9214рн.58коп. заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1452грн.98коп. та 1154грн.97коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 01.10.2008р. по 04.12.2008р. складає 1154грн.97коп., сума інфляційних втрат за вказаний період прострочення складає – 1452грн.98коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені залишено без задоволення, оскільки відповідач документально не підтвердив наявність обставин щодо зменшення розміру суми штрафних санкцій.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.509,526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський авто гідроагрегат” (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Дзержинського, 21/1, р/р 26005976712703 в МО №1 філії ЗАТ ПУМБ м.Запоріжжя, код ЄДРПОУ 30952117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК УКРСПЛАВ»(юр.адреса: 83009, м.Донецьк, вул. Новоросійська, 9; поштова адреса: 83052, м.Донецьк, вул. Східна, 5, р/р 26000051703390 у Донецькому РУ ЗАТ КБ “Приватбанк” в м.Донецьк, МФО 335496, код ЄДРПОУ 33393752) 100734(сто тисяч сімсот тридцять чотири)грн.90коп. основного боргу, 9214(дев’ять тисяч двісті чотирнадцять)грн.58коп. пені, 1452(одна тисяча чотириста п’ятдесят дві)грн.98коп. інфляційних втрат, 1154(одна тисяча сто п’ятдесят чотири)грн.97коп. 3% річних, 2665(дві тисячі шістсот шістдесят п’ять)грн.58коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 151000грн. 70коп. основного боргу провадження припинити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 11 лютого 2009р.