Ухвала суду № 31420037, 23.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

« 20» травня 2013 р. Справа №5023/4669/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_1, за довіреністю від 16.11.2012 року;

боржника - Козуб О.І., за довіреністю від 09.10.2012 року №10/2012;

арбітражний керуючий - Персидський В.Ю., ліцензія серії НОМЕР_1 від 24.12.2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_4, м.Харків (вх.№1276Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року по справі №5023/4669/12,

за заявою фізичної особи ОСОБА_5, с.Крамчанка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ-ХХІ», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року по справі №5023/4669/12 (суддя Дзюба О.А.) скарги ОСОБА_4 та ПППФ «ВЕМ» на дії розпорядника майна залишено без задоволення.

ОСОБА_4 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року по справі №5023/4669/12, усунути Персидського В.Ю. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «ЛМ-ХХІ» та призначити нового розпорядника боржника.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що розпорядник майна Персидський В.Ю. не виконує приписи зазначені в ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту його призначення розпорядником майна ТОВ «ЛМ-ХХІ». Розпорядником майна - Персидським В.Ю. не проведено інвентаризацію майна боржника, без якої не можливо встановити наявне майно та здійснювати заходи щодо його збереження. Також розпорядником майна не було проаналізовано фінансову та господарську діяльність боржника, оскільки боржник веде досить успішну господарську діяльність: не має заборгованості по сплаті податків та інших обов'язкових платежів, не має заборгованості по заробітній платі, не має заборгованості перед постачальниками, не має заборгованості по сплаті комунальних платежів та має достатньо майнових активів. Крім того, суд першої інстанції не дослідив того, що розпорядником майна повністю проігноровані факти щодо не відображення заборгованості в розмірі 850 тис. грн. у бухгалтерському обліку, відсутність у боржника будівельних матеріалів на суму 850 тис. грн., а також відсутність у боржника будь-яких документів по господарським операціям на суму 850 тис. грн.

Апелянт звертає увагу суду на те, що розпорядником майна залишено без уваги факт відмінності підпису кредитора ОСОБА_5 на усіх заявах у справі про банкрутство боржника від підпису у паспорті, а також відмінність адрес зазначених у договорі на постачання будівельних матеріалів та заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 07.05.2013 року розпорядник майна Персидський В.Ю. надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3733), в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду від 26.02.2013 року залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі розпорядник майна Персидський В.Ю. зазначає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 спростовуються матеріалами справи, а саме, на виконання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядником майна було вручено директору ТОВ «ЛМ-ХХІ» вимогу про проведення інвентаризації. Вказана вимога була виконана своєчасно та у повному обсязі. На ТОВ «ЛМ-ХХІ» було створено робочу інвентаризаційну комісію та проведено повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 31.12.2012 року. Копія акта інвентаризації була надана розпоряднику майна ТОВ «ЛМ-ХХІ» Персидському В.Ю. та додана ТОВ «ЛМ-ХХІ» до матеріалів справи. Жодних нестач основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів проведеною інвентаризацією виявлено не було, що підтверджується актом інвентаризації, який наявний в матеріалах справи.

Розпорядник майна вказує, що доводи апелянта про відсутність проведення аналізу фінансової та господарської діяльності ТОВ «ЛМ-ХХІ» також спростовуються матеріалами справи, адже в матеріалах справи наявний звіт незалежної аудиторської фірми від 06.12.2012 року. За результати проведеного аналізу фінансового стану ТОВ «ЛМ-ХХІ», який проводився з використанням балансів підприємства та звітів про фінансові результати за останні два роки, статутних та інших документів, боржник перебуває у стані поточної неплатоспроможності. Загальний аналіз показників, що підлягати дослідженню є негативним. Аналіз балансу свідчить про те, що підприємство має достатньо активів для задоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства та до нього повинні бути застосовані заходи передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто такі як відновлення платоспроможності боржника. Згідно проведеного аналізу ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено.

07.05.2013 року представник апелянта надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№3763), в яких повідомив, що до ЄРДР 16.03.2013 року внесено запис про кримінальне провадження стосовно посадових осіб ТОВ «ЛМ-ХХІ» щодо скоєння злочину передбаченого ч.3 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме стосовно заволодіння майном (будівельними матеріалами) на суму 850 тис. грн. В ході проведення досудового слідства до цього часу не встановлено місцезнаходження майна (будівельних матеріалів), тобто вони відсутні на ТОВ «ЛМ-ХХІ». Таким чином, на думку апелянта ОСОБА_4, розпорядником майна вчиняються дії по приховуванню реального зникнення майна боржника, що призводить до великих збитків як самого боржника так і всіх кредиторів. Крім того, розпорядник майна до цього часу не застрахував свою діяльність, хоча страхування діяльності прямо передбачено законом.

Ухвалою суду від 07.05.2013 року розгляд апеляційної скарги було відкладено для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

18.05.2013 року представник апелянта надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№4027), які є тотожними за своїм змістом письмовим поясненням, наданим до суду 07.05.2013 року (вх.№3763).

У судовому засіданні 20.05.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з урахуванням доповнень у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник боржника та арбітражний керуючий Персидський В.Ю. проти позиції апелянта заперечували та просили оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, порадившись, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи за для попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які передбачають загальну процедуру банкрутства.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Так, ухвалою суду від 01.11.2012 року, прийнятою за результатами підготовчого засідання, зобов'язано кредитора - фізичну особу ОСОБА_5 в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України» або «Урядовий Кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - ТОВ «ЛМ-ХХІ» із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомості про розпорядника майна. Докази подання оголошення надати суду в триденний строк після його публікації.

Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Персидського Владислава Юрійовича, якому разом з керівником боржника необхідно розглянути в тридцятиденний строк від дня публікації оголошення вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпоряднику майна повідомляти письмово заявників та господарський суд.

Після розгляду заявлених в установчому порядку вимог кредиторів розпоряднику майна ухвалено скласти реєстр вимог кредиторів, який має містити: загальну суму визнаних боржником вимог кредиторів, відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу та пені); окремо надати суду відомості про загальну суму вимог кредиторів; загальну суму визнаних боржником вимог кредиторів; загальну суму кредиторської заборгованості, яка лічиться в бухгалтерському обліку підприємства - боржника; загальну суму невизнаних боржником вимог кредиторів; загальну суму не заявлених вимог кредиторів; загальну суму вимог, які надійшли з порушенням строку, встановленого законодавством; окремо внести до реєстру відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника; відомості щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно з заявами таких кредиторів за даними обліку боржника.

Ухвалено не пізніше ніж на п'ятий день після витікання строку для подачі вимог кредиторів, надати складений і підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером підприємства реєстр вимог кредиторів.

У офіційному друкованому органі - газеті «Голос України» №217 (5467) було опубліковано оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ «ЛМ-ХХІ». В оголошені зазначено, що розпорядник майна Персидський В.Ю. проводить пошук кредиторів ТОВ «ЛМ-ХХІ», а заяви приймаються в місячний термін від публікації оголошення.

Так ОСОБА_4 направив на адресу розпорядника майна, а також на адресу господарського суду Харківської області заяву про визнання його кредиторських вимог.

Розпорядник майна Персидський В.Ю. разом з директором ТОВ «ЛМ-ХХІ» розглянули заяву з кредиторськими вимогами ОСОБА_4 та за результатами розгляду повністю відхилили заявлені ним вимоги та відмовили у включені їх до реєстру вимог кредиторів. Про результати відмови у визнані кредиторських вимог та включенні їх до реєстру, розпорядник майна письмово повідомив ОСОБА_4, а саме направив на його адресу лист №1/а від 09.01.2013 року щодо відмови в включенні його кредиторських вимог до реєстру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2012 року прийнято заяву ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні.

Однак, матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції заява з кредиторськими вимогами ОСОБА_4 на даний час не розглянута, а отже відсутнє законне рішення в підтвердження визнання або невизнання кредиторських вимог ОСОБА_4 та він не включений до реєстру вимог кредиторів, а отже не набув статусу кредитора у справі.

Таким чином, на момент звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_4 не є кредитором у справі про банкрутство ТОВ «ЛМ-ХХІ» та не набув статусу учасника у справі про банкрутство.

В порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_4 не надав доказів в підтвердження того, що він є учасником у справі про банкрутство.

Така правова позиція, узгоджується із позицією, викладеною у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»,яка передбачає, що правом оскарження судових рішень згідно зі ст. 1 Закону наділені: сторони - кредитор (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут), - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника), а також у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням. Також згідно з п. 12 вказаної Постанови визначено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі статей 91 та 107 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство неможливо, у зв'язку з чим апеляційне провадження за даною апеляційної скаргою підлягає припиненню.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86, ст. ст. 91, 99, 101, 102, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року по справі №5023/4669/12.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Кравець Т.В.