Постанова № 31420018, 20.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 15» травня 2013 р. Справа №5023/3037/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Івакіна В.О.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

прокурор - Здор Т.О., посв. №013776 від 06.12.2012 року,

позивач - Міщенко І.І., дов. від 11.10.2012 року,

1-а 3-я особа - не з'явився,

2-а 3-я особа - не з'явився,

Відповідач - ОСОБА_2, довір. від 04.07.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №1329 Х/1-42) відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року по справі №5023/3037/12,

за позовом прокурора Зміївського району Харківської області м. Зміїв в інтересах держави в особі Комсомольської селищної ради, с. Комсомольське,

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків,

2. Державна податкова інспекція Зміївського району Харківської області, м. Зміїв,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Комсомольське,

про зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року у справі №5023/3037/12, (головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Шатерніков М.І., суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути Комсомольській селищній раді Зміївського району Харківської області земельну ділянку, площею 0,0091 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та привести її у придатний до використання стан. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету - 1073,00 грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року по справі №5023/3037/12 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні жодні докази порушення прав інших осіб чи громадського порядку у закладі, що розташований на спірній земельній ділянці. Окрім того, ФОП ОСОБА_3 умов договору оренди земельної ділянки не порушувала.

До того ж, скаржник вказує на пропущення прокурором строку позовної давності для пред'явлення даного позову, який закінчився ще 23.02.2011 року.

Від Комсомольської селищної ради до суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, де позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

До судового засідання, яке відбулося 15.05.2013 року, з'явились прокурор, позивач та відповідач. Треті особи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності третіх осіб, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.02.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, для ведення комерційної діяльності (обслуговування торгівельного павільйону). Зазначений договір зареєстрований у Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за №040669100006.

Відповідно до п. 7. договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р. цей договір укладено строком на 2 роки (тобто до 22.02.2008 р.). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням Комсомольської селищної ради XXXII сесії V скликання № 638-V від 13.12.2007 р. "Про розгляд заяви СПД-ФО ОСОБА_3" відмовлено у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р., розташованої у АДРЕСА_1 та зобов'язано позивача звільнити земельну ділянку після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки .

Письмове заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору було здійснено листом-повідомленням від 15.11.2011 року.

Рішенням XXVII сесії Комсомольської селищної ради V скликання від 07.05.2008 р. дію договору оренди земельної ділянки було припинено.

Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства відповідача, якою встановлено, що позивач незаконно використовує земельну ділянку площею 0,0091 га в АДРЕСА_1, де розташовано торгівельний павільйон. На вказану земельну ділянку був укладений договір оренди землі, строк користування якого закінчився 23.02.2008 р.

На даний час, в порушення ст. 34 Закону України "Про оренду землі", земельну ділянку не звільнено, що свідчить про несвоєчасне повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки, у зв'язку з чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 54 КУпАП України (постанова про накладення адміністративного стягнення № 009003 від 03.05.2012 р.).

Окрім того, рішенням господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2012 року по справі № 5023/3727/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, до Комсомольської селищної ради, про зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання Комсомольську селищну раду Зміївського району Харківської області (далі - відповідач) поновити укладений між сторонами 22.02.2006 р. договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, який був зареєстрований в Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за № 040669100006, на термін до 22.02.2056 р. на тих самих умовах.

Матеріали справи свідчать, що новий договір оренди зазначеної земельної ділянки на момент вирішення справи не укладений, а земельна ділянка не звільнена.

Рішення суду першої інстанції мотивоване ст.ст. 116, 125, ч.5 ст.126 Земельного кодексу України, ст.33 Закону України «Про оренду землі», з огляду на правомірність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства. Така позиція ґрунтується на наступному.

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, для ведення комерційної діяльності (обслуговування торгівельного павільйону) від 22.02.2006 року був укладений між позивачем та відповідачем строком на 2 роки - до 22.02.2008 року.

Рішенням Комсомольської селищної ради XXXII сесії V скликання №638-V від 13.12.2007 р. "Про розгляд заяви СПД-ФО ОСОБА_3" відмовлено у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р., розташованої у АДРЕСА_1 та зобов'язано позивача звільнити земельну ділянку після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки .

З матеріалів справи вбачається, що Комсомольська селищна рада протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору надіслала відповідачу письмове заперечення від 26.02.2008 року про відмову у продовженні дії договору оренди землі та зобов'язала ФОП ОСОБА_3 звільнити спірну земельну ділянку у 10-денний термін.

Отже, додаткової угоди про поновлення строку дії договору між сторонами не укладено.

Рішенням XXVII сесії Комсомольської селищної ради V скликання від 07.05.2008 р. дію договору оренди земельної ділянки було припинено.

Окрім того, рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року по справі №5023/3727/12 за позовом ФОП ОСОБА_3, до Комсомольської селищної ради, про зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання Комсомольську селищну раду Зміївського району Харківської області поновити укладений між сторонами 22.02.2006 р. договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, який був зареєстрований в Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за № 040669100006, на термін до 22.02.2056 р. на тих самих умовах.

Наведені обставини, встановлені в рішенні господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року у справі №5023/3727/12 є преюдиціальними відповідно до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, зважаючи на те, що строк дії договору оренди землі від 22.02.2006 року скінчився, враховуючи відсутність доказів поновлення строку дії зазначеного договору оренди землі, у зв'язку з чим у відповідача відсутнє право на користування спірною земельною ділянкою, оскільки відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується виключно договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Стаття 785 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В п.30. договору оренди землі відповідач зобов'язався повернути земельну ділянку після закінчення оренди.

Земельна ділянка є державної власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити та повернути земельну ділянку обґрунтованими, такими, що підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та підлягають задоволенню.

Відтак, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів критично ставиться до позиції апелянта про пропуск прокурором строків позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктом звернення до суду із даним позовом є саме прокурор Зміївського району Харківської області, на якого відповідно до ст.121 Конституції України покладено функцію здійснення представництва інтересів держави в судах у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.6 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Положеннями ст.361 вказаного закону встановлено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріали справи свідчать, що про обставини, які являються предметом розгляду у даній справі, прокуратурі Зміївського району стало відомо під час перевірки проведеної державним інспектором сільського господарства в Харківській області ОСОБА_4, а саме під час ознайомлення з актом перевірки 27.04.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що позов було подано прокурором Зміївського району Харківської області в липні 2012 року, тобто в межах строків, визначених законодавством.

Також, зважаючи на припинення строків дії договору оренди земельної ділянки, для вирішення питання про повернення земельної ділянки орендодавцю не має правового значення посилання апелянта на відсутність порушень ФОП ОСОБА_3 умов договору оренди та прав інших осіб.

Окрім того, колегія суддів спростовує твердження апелянта про автоматичну пролонгацію спірного договору оренди.

Відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає, зокрема у разі, якщо до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці.

Матеріали справи свідчать, що відсутні зазначені обставини, які б могли бути підставою для продовження строку договору оренди.

Зокрема, нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності на спірній земельній ділянці не знаходиться.

Також, відсутнє відповідне рішення органу місцевого самоврядування про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки. Навпроти, Комсомольська селищна рада протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору надіслала відповідачу письмове заперечення від 26.02.2008 року про відмову у продовженні дії договору оренди землі та зобов'язала ФОП ОСОБА_3 звільнити спірну земельну ділянку у 10-денний термін.

Таким чином, відсутні законодавчо визначені підстави для автоматичної пролонгації договору оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року по справі №5023/3037/12 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року по справі №5023/3037/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.05.2013 року.

Головуючий суддя В. В. Россолов

Суддя О. В. Ільїн

Суддя В. О. Івакіна