Рішення № 3141768, 11.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/332

11.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватфарм"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Здоров"я"

Про стягнення 5 654,63 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Здоров"я" про стягнення грошових коштів у розмірі 5 654,63 грн. (5 295,24 грн. – основний борг, 220,46 грн. –пеня, 111, 22 грн. –збитки від інфляції, 27,71 грн. – 3% річних), внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 131 від 29.07.2008 р.

Ухвалою суду від 05.12.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/332 та призначено розгляд справи на 26.12.08 р.

Представник позивача не з’явився, натомість 25.12.2008 р. відділом діловодства суду отримано від позивача клопотання (вих.. № 914 від 22.12.2008 р.) про розгляд справи за відсутності представника позивача в зв’язку із фінансовою скрутою.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 26.12.2008 р. не направив.

Ухвалою суду від 26.12.08 р. відкладено розгляд справи на 23.01.2009 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

23.01.2009 р. відділом діловодства суду отримано телеграму, в якій позивач просить суд відкласти розгляд справи в зв’язку із неможливістю своєчасного отримання витребуваних доказів.

Клопотання задоволено. Ухвалою від 23.01.2009 р. слухання справи відкладено на 11.02.2009 р.

02.02.2009 р. відділом діловодства суду отримано клопотання від 30.01.2009 р. № 51, в якому позивач просить суд розглянути справу № 12/332 без участі представника позивача, крім того, 10.10.2009р. відділом діловодства суду отримано клопотання позивача від 03.02.2009 р. № 56 про стягнення з відповідача 32,93 грн. –витрат на отримання Довідки з ЄДРПОУ.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 11.02.2009р. не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2008 р. між сторонами укладено договір поставки № 131, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити, а відповідач зобов’язувався прийняти товар, в кількості та за ціною згідно з накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 2.4 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем протягом строку, зазначеному в накладних.

На виконання умов Договору позивачем було передано за видатковими накладними №РН-0053359, № РН-0053377 від 29.07.2008р., № РН-0056906 від 27.08.2008р., № РН-00782 від 09.09.2008р. , № РН-03386, № РН-03431 від 30.09.2008 р., (копії знаходяться в матеріалах справи), а відповідачем прийнято товар, проте, вартість отриманого товару відповідачем не сплачена, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 5 295,24 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 220,46 грн. –пені, 111, 22 грн. –збитків від інфляції, 27,71 грн. –3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 5295,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п.5.1 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 220,46 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано, розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 220,46 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 27,71 грн., збитків від інфляції – 111,22 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано, розрахунки відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 27,71 грн. та 111,22 грн. - збитків від інфляції також підлягають до повного задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на отримання довідки з ЄДРПОУ відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Здоров"я" (02140, м. Київ, просп. Бажана, 24/1, Код 32769595, п/р 60090101742 в ЗАТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Ватфарм" (18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 66, код 30238634, п/р 2600900014927 у Черкаській Філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 354789) 5 295,24 грн. –основний борг, 220,46 грн. –пеня, 111, 22 грн. –збитки від інфляції, 27,71 грн. –3% річних, 32,93 грн. - витрат на отримання довідки з ЄДРПОУ, 102 грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко