Ухвала суду № 31415526, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/104/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року адміністративну справу за позовом військової частини А-2012 до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про скасування рішень і вимог,

ВСТАНОВИВ

Військова частина А2012 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі (надалі за текстом - «Управління») про застосування фінансових санкцій від 21 грудня 2012 р. № 63, від 21 грудня 2012 р. № 454, а також вимоги про сплату боргу № 106 від 21 грудня 2012 р. Позивач також просив зобов'язати Управління зарахувати надлишкові перераховані внески у сумі 35 722 грн. в якості дебіторської заборгованості.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 63, № 454 від 21.12.2012 р. та вимогу про сплату боргу № Ю-106 від 21.12.2012 р. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній сказі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.12.2012 р. по 21.12.2012 р. посадовцями Управління проведено планову перевірку щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування позивачем за період з 12.01.2007 року по 01.12.2012 року.

Результати перевірки оформлено актом № 212 від 21.12.2012 р.

Згідно цьому акту військовою частиною порушено вимоги ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Такий висновок відповідачем обґрунтовано тим, що у березні 2012 року військовою частиною А 2012 занижено фонд оплати праці на суму 265 грн. 20 коп., що призвело до заниження нарахування єдиного внеску за ставкою 33,2% в сумі 88 грн.05 коп. та до заниження утримання єдиного внеску за ставкою 2% в сумі 5 грн.30 коп.

Крім того, у лютому, липні, серпні, жовтні, грудні 2011 року позивачем занижено суму грошового забезпечення на загальну суму 233771 грн. 40 коп. та у березні, червні 2012 року на загальну суму 2997 грн. 94 коп., що привело до заниження нарахованого та утриманого єдиного внеску, відповідно на 87 196 грн.74 коп. та 1 118 грн. 24 коп.

У березні, червні, липні, серпні, листопаді та грудні 2010 року позивачем занижено суми грошового забезпечення та заробітної плати на 853 097 грн. 60 коп., що призвело до заниження нарахованих та утриманих страхових внесків на загальну суму 300 290 грн. 32 коп.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Управлінням прийнято: рішення № 63 від 21.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків у розмірі 61 190 грн. 12 коп., рішення № 454 від 21.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 40 542 грн. 11 коп. та винесено вимогу № Ю-106 від 21.12.2012 р. про сплату недоїмки, що виникла у 2011-2012 роках, у сумі 81 084 грн. 21 коп.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з нараховуванням, обчислення і сплатою страхових внесків (єдиного внеску), а також із застосуванням заходів впливу і стягнення регулювались Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (надалі за текстом - «Закон № 1058-IV») та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (надалі за текстом - «Закон № 2464-VI»).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI.

Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV передбачалось, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Згідно пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про протиправність спірних рішень та вимоги.

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Адже, як зазначив суд попередньої інстанції, в розрахунках за березень, червень, липень, серпень та грудень 2010 року, а також у звітах за лютий, липень, серпень, жовтень, грудень 2011 року, березень, червень 2012 року позивачем були допущені технічні помилки, проте розрахунок фонду грошового забезпечення за листопад місяць 2010 року Управлінням взагалі не брався до уваги.

В той же час, фактичний фонд грошового забезпечення військової частини А 2012 згідно фінансових, бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадилося нарахування та утримання внесків до органів Пенсійного фонду України, в акті перевірки, проведеної співробітниками управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, вказано вірно.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами на кінець 2010 року дебіторська заборгованість військової частини А2012 перед Пенсійним фондом України складала 54394 грн. 81 коп., з яких 39037 грн. 55 коп. - зайво перераховані страхові внески в розмірі 33,2% та 15357 грн. 26 коп. - зайво перераховані страхові внески в розмірі 2%.

Також, станом на 01.12.2012 року військовою частиною А-2012 зайво перераховано до Пенсійного фонду України єдиний соціальний внесок в розмірі 35 722 грн. 08 коп.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо неправомірності спірних рішень та вимоги.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 21 травня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.