Рішення № 3141415, 19.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»

про стягнення 15 515,23 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача Малярчук І.Д. –представник по довіреності від 20.11.2008р.

від відповідача не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»заборгованості за Договором поставки № 113/11 від 27.11.2006р. в розмірі 15 515,23 грн., а саме: 13 592,00 грн. –основний борг, 1 923,23 грн. –пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/100, розгляд справи призначено на 22.12.2008р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2008р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 19.01.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.01.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з’явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою Серія АА № 480974 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.12.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

27.11.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігос»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Святослав»було укладено Договір поставки № 113/11 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві продукцію в п. 1.2 даного Договору, а відповідач – прийняти вказану продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму.

Асортимент продукції, що поставляється, кількість, ціна за одиницю, терміни поставки визначаються сторонами в специфікаціях, що оформляються на кожну партію продукції, яка поставляється окремо і є невід’ємною частиною даного Договору (п. 1.2).

В п. 1.3 Договору сума даного Договору складає суму всіх видаткових накладних.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 16 592,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями накладних: № 501/06 від 01.11.2007р., № 501/11 від 01.11.2007р., № 501/12 від 01.11.2007р., № 501/05 від 01.11.2007р., № 90111 від 01.11.2007р., № 90110 від 01.11.2007р., № 90611 від 06.11.2007р., № 90610 від 06.11.2007р., № 506/07 від 06.11.2007р., № 506/06 від 06.11.2007р., № 506/17 від 06.11.2007р., № 506/11 від 06.11.2007р., № 9083 від 08.11.2007р., № 90811 від 08.11.2007р., № 508/11 від 08.11.2007р., № 506/06 від 08.11.2007р., № 513/10 від 13.11.2007р., № 508/05 від 08.11.2007р., № 513/06 від 13.11.2007р., № 513/07 від 13.11.2007р., № 91311 від 13.11.2007р., № 91312 від 13.11.2007р., № 9159 від 15.11.2007р., № 91510 від 15.11.2007р., № 515/11 від 15.11.2007р., № 515/06 від 15.11.2007р., № 520/07 від 20.11.2007р., № 515/05 від 15.11.2007р., № 92010 від 20.11.2007р., № 520/06 від 20.11.2007р., № 92011 від 20.11.2007р., № 522/05 від 22.11.2007р., № 522/06від 22.11.2007р., № 522/10 від 22.11.2007р., № 9228 від 22.11.2007р., № 522/12 від 22.11.2007р., № 9278 від 27.11.2007р., № 9229 від 22.11.2007р., № 527/06 від 27.11.2007р., № 527/07 від 27.11.2007р., № 92910 від 29.11.2007р., № 529/05 від 29.11.2007р., № 529/10 від 29.11.2007р., № 529/06 від 29.11.2007р., № 529/12 від 29.11.2007р., № 90410 від 04.12.2007р., № 9049 від 04.12.2007р., № 504/06 від 04.12.2007р., № 504/07 від 04.12.2007р., № 9069 від 06.12.2007р., № 90610 від 06.12.2007р., № 526/11 від 06.12.2007р., № 526/12 від 06.12.2007р., № 526/05 від 06.12.2007р., № 526/05 від 06.12.2007р., № 511/06 від 11.12.2007р., № 511/07 від 11.12.2007р., № 91113 від 11.12.2007р., № 91112 від 11.12.2007р., № 513/06 від 13.12.2007р., № 513/05 від 13.12.2007р., № 513/10 від 13.12.2007р., № 513/13 від 13.12.2007р., № 9139 від 13.12.2007р., № 9138 від 13.12.2007р., № 91811 від 18.12.2007р., № 91812 від 18.12.2007р., № 518/07 від 18.12.2007р., № 518/06 від 15.12.2007р., № 520/06 від 22.12.2007р., № 520/05 від 20.12.2007р., № 520/14 від 20.12.2007р., № 520/11 від 20.12.2007р., № 9208 від 20.12.2007р., № 9209 від 20.12.2007р., № 525/20 від 25.12.2007р., № 525/06 від 25.12.2007р., № 92511 від 25.12.2007р., № 92512 від 25.12.2007р., № 9278 від 27.12.2007р., № 9279 від 27.12.2007р., № 527/06 від 27.12.2007р., № 527/05 від 27.12.2007р., № 527/13 від 27.12.2007р., № 527/10 від 27.12.2007р., № 505/07 від 05.02.2008р., № 505/06 від 05.02.2008р., № 505/11 від 05.02.2008р., № 90510 від 05.02.2008р., № 90511 від 05.02.2008р., № 9079 від 07.02.2008р., № 507/06 від 07.02.2008р., № 90710 від 07.02.2008р., № 507/14 від 07.02.2008р., № 507/07 від 07.02.2008р., № 512/06 від 12.02.2008р., № 512/05 від 12.02.2008р., № 512/10 від 12.02.2008р., № 91210 від 12.02.2008р., № 9129 від 12.02.2008р., № 9149 від 14.02.2008р., № 514/04 від 14.02.2008р., № 91410 від 14.02.2008р., № 514/06 від 14.02.2008р., № 9039 від 03.01.2008р., № 9034 від 03.01.2008р., № 503/05 від 03.01.2008р., № 503/06 від 03.01.2008р., № 503/14 від 03.01.2008р., № 503/11 від 03.01.2008р., № 91010 від 10.01.2008р., № 9103 від 10.01.2008р., № 510/06 від 10.01.2008р., № 510/07 від 10.01.2008р., № 510/15 від 10.01.2008р., №510/12 від 10.01.2008р., № 91511 від 15.01.2008р., № 515/06 від 15.01.2008р., № 515/13 від 15.01.2008р., № 515/08 від 15.01.2008р., № 517/05 від 17.01.2008р., № 515/19 від 15.01.2008р., № 9179 від 17.01.2008р., № 517/14 від 17.01.2008р., № 517/10 від 17.01.2008р., № 517/06 від 17.01.2008р., № 92210 від 22.01.2008р., № 91710 від 17.01.2008р., № 9229 від 22.01.2008р., № 522/06 від 22.01.2008р., № 522/27 від 22.01.2008р., № 522/11 від 22.01.2008р., № 223/07 від 23.01.2008р., 524/05 від 24.01.2008р., № 524/06 від 24.01.2008р., № 9248 від 24.01.2008р., № 9299 від 29.01.2008р., № 9249 від 24.01.2008р., № 529/07 від 29.01.2008р., № 92910 від 29.01.2008р., № 529/13 від 29.01.2008р., № 529/08 від 29.01.2008р., № 93110 від 31.01.2008р., № 529/19 від 29.01.2008р., № 531/09 від 31.01.2008р., № 9319 від 31.01.2008р., № 531/06 від 31.01.2008р., № 531/05 від 31.01.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до п.7.2.1 Договору 100 % від вартості продукції відповідач сплачує протягом 14 календарних днів з дати її поставки.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача.

Несплаченою залишилась заборгованість в сумі 13 539,80 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Акту звірки розрахунків станом на 01.10.2008р., підписаного сторонами без зауважень (оригінал досліджений в судовому засіданні).

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 13 539,80 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 7 від 16.01.2009р. за підписами голови правління та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 13 592,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 592,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 8.4 Договору, за прострочення оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику штрафну пеню в розмірі 0,05% від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

В п. 8.5 Договору сторони погодили, що позивач нараховує пеню у строк не більше 1 року (згідно з ЦК України) з дня порушення строку оплати відповідачем відповідно до умов Договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, її розмір та період нарахування відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства, а відтак визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в сумі 1 923,23 грн., заявленій позивачем до стягнення. Контррозрахунку штрафних санкцій відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 6, ідентифікаційний код 24362305 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 192, ідентифікаційний код 20547427) основний борг в сумі 13 592 (тринадцять тисяч п’ятсот дев’яносто дві) грн. 00 коп., пеню в сумі 1 923 (одна тисяча дев’ятсот двадцять три) грн. 23 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 21.01.2009р.