Ухвала суду № 31412583, 21.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1785/13 21.05.2013 21.05.2013 21.05.2013

Провадження №22-ц/784/1664/13 Головуючий у 1-й інстанції Падалка В.О.

Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Яворської Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Белевері В.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року

за позовом

ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції в Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЕЛІТ СЕРВІС», ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій відділу виконавчої служби щодо реалізації автомобіля, визнання недійсним аукціону з реалізації арештованого рухомого майна та акту держаного виконавця про реалізацію майна, повернення автомобіля,

В С Т А Н О В ИЛ А :

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції в Миколаївської області ( далі - відділ ДВС), товариства з обмеженою відповідальністю „ТД" ЕЛІТСЕРВІС"( далі - Товариство ) про визнання протиправними дій державних виконавців щодо реалізації автомобіля, визнання недійсним аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, акту державного виконавця про реалізацію майна та повернення автомобіля.

Позивач вказував, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 лютого 2012 року було проведено поділ спільного сумісного майна подружжя. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19 грудня 2012 року вказане рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу автомобіля та судових витрат. Виділено йому у власність автомобіль марки ЗАЗ, модель TF 699Р, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , вартістю 42600 грн. Стягнуто з нього на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за 1/2 частину вартості автомобіля у сумі 21300 грн. та 426 грн. 25 коп. судових витрат.

10 квітня 2012 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області було видано два виконавчих листа № 2-839.

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 12 квітня 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на загальну суму 21726 грн. 25 коп.

03 травня 2012 року державним виконавцем Тищенко Г.О. було складено акт опису та арешту майна - автомобіля марки ЗАЗ, модель TF 699Р, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який було передано на зберігання позивачеві.

За його (позивача) заявою ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2012 року розстрочено на один рік виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 березня 2012 року, а саме: ухвалено проводити стягнення з нього на користь ОСОБА_6 протягом 12 місяців по 1775 грн. щомісяця.

Між тим, 20 червня 2012 року державним виконавцем відділу ДВС в нього було вилучено автомобіль, про що складено відповідний акт, та передано його для реалізації торговельній організації.

При здійсненні виконавчого провадження державними виконавцями відділу ДВС був порушений порядок направлення йому як стороні виконавчого провадження, виконавчих документів, що призвело до порушення його права власності на автомобіль.

06 серпня 2012 року він отримав від відділу ДВС повідомлення про те, що проводилися аукціонні торги з реалізації належного йому автомобіля, а оскільки вони не відбулися, проведено переоцінку вартості автомобіля, що склала 39600 грн.

Другі торги, які проводилися 30 серпня 2012 року, також не відбулися, і автомобіль 07 вересня 2012 року було переоцінено знову, визначено його вартість у сумі 30888 грн. та у третій раз виставлено на аукціон, який було призначено на 27 вересня 2012 року.

На цей час, ухвала суду першої інстанції про розстрочку виконання рішення суду набрала чинності 18 вересня 2012 року після перегляду її апеляційним судом Миколаївської області.

Незважаючи на це, 27 вересня 2012 року було проведено аукціонні торги з реалізації належного йому автомобіля і його продано за 31000 грн.

За наслідками аукціону цього ж дня складено протокол №14-0147/12-1, за яким переможцем визнано ОСОБА_5

05 жовтня 2012 року державним виконавцем було складено акт про реалізацію майна.

Посилаючись на те, що аукціон проведений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: він не був належним чином повідомлений про проведення аукціону з продажу автомобілю, не було здійснено належне повідомлення про проведення аукціону в засобах масової інформації; оцінка виставленого на продаж майна проведена неналежним чином, оскільки строк дії сертифіката оцінювача не зазначений, вартість предмету оцінки зазначена у звіті, не відповідає ринковій вартості автомобіля, торги проведено за наявності менш ніж двох покупців та з порушення п.5.4, 8.4 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №36/5 від 13 квітня 2005 року щодо продажу автомобіля з аукціону, тобто втретє та при наявності ухвали про розстрочку виконання рішення суду від 14 травня 2012 року, позивач просив:

- визнати неправомірними дії відділу ДВС щодо невиконання ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2012 року та не здійснення заходів по зняттю автомобіля з аукціону;

- визнати недійсним протокол №14-0147/12-1 від 27 вересня 2012 року про проведення аукціону з продажу автомобіля марки ЗАЗ, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1;

- визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію майна від 05 жовтня 2012 року та зобов'язати відділ ДВС повернути йому автомобіль;

- зобов'язати відділ ДВС скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль на ім'я ОСОБА_5

Ухвалою суду від 25 січня 2013 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, задовольнивши його вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 лютого 2012 року проведено поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19 лютого 2012 року вказане рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу автомобіля та судових витрат. У власність ОСОБА_2 виділено автомобіль ЗАЗ, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 42600 грн., а на користь ОСОБА_6 з нього стягнуто грошову компенсацію за 1/2 частину вартості автомобіля у сумі 21300 грн. та 426 грн. 25 коп. судових витрат (а.с.7-9).

10 квітня 2012 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області видано два виконавчих листа, а постановою державного виконавця відділу ДВС від 12 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на загальну суму 21726 грн. 25 коп.(а.с.19).

03 травня 2012 року в порядку виконання виконавчого документу державним виконавцем було проведено опис та арешт належного ОСОБА_2 автомобіля ЗАЗ, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ( а.с. 13-16)

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2012 року розстрочено на один рік виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 березня 2012 року, а саме: ухвалено проводити стягнення з нього на користь ОСОБА_6 протягом 12 місяців по 1775 грн. щомісяця. Дана ухвала набрала чинності 18 вересня 2012 року.

Згідно висновку з незалежної оцінки майна - транспортного засобу від 05 червня 2012 року, проведеної оцінювачем ТОВ "Українська експертна група" станом на вказану дату ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ, модель TF 699Р, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, становила 39600 грн. (а.с.18, а.15 копії виконавчого провадження № 478/3), про що сторонам виконавчого провадження було повідомлено рекомендованим листом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч.8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Процедура реалізації арештованого майна при проведенні виконавчих дій передбачена Законом України "Про виконавче провадження" ( далі - Закону), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року, Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня.1999 року № 42/5 ( далі - Порядок).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Правила проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження". Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

Стаття 650 Цивільного кодексу України передбачає, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 656 цього Кодексу до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, прилюдні торги (аукціон) за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення, а тому суд приходить до висновку, що в результаті проведення аукціону фактично укладено договір купівлі-продажу між організатором і переможцем аукціону, і його, як і будь-який інший договір, може бути визнано недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені ч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1ст.215 ЦК України). При цьому підставою для визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме в Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, а суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною та настання у зв'язку з цим певних юридичних наслідків.

Враховуючи викладене, визнання аукціону недійсним можливе лише у разі істотних порушень ЗУ "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, які вплинули на їх результати і якщо мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів (аукціону).

Звертаючись до суду з даним позовом та посилаючись на ці ж обставини в апеляційній скарзі, апелянт зазначав, що аукціон з реалізації належного йому автомобіля слід визнати недійсним оскільки:

- він не повідомлявся про дату та час проведення аукціону з продажу належного йому автомобілю;

- не було опублікувано оголошення про проведення аукціону в засобах масової інформації;

- аукціон проводився за наявності менше ніж двох осіб;

- автомобіль було реалізовано з третіх торгів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову посилався на те, що аукціон проведено у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного а ч.8 ст.57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно п.3.1. Порядку, орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон. Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.

З матеріалів справи вбачається, що за договором №14-0147/12 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, укладеного 04 липня 2012 року між відділом ДВС та Миколаєвською філією ТОВ «ТД „ЕЛІТ СЕРВІС», описане майно було передано на реалізацію вказаному товаристу як організатору торгів.

Відповідно до ч.3 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження" майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеному ст.58 цього Закону.

Згідно п. 3.6 цього ж Порядку, організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21 травня 2003 року за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторного аукціону - не пізніше семи днів з моменту складання акта переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Відповідач ТОВ „ТД"ЕЛІТ СЕРВІС" у відповідності до п. 3.6 Порядку реалізації арештованого майна, проводячи підготовку до проведення аукціону, кожного разу - 03 липня, 13 серпня та 10 вересня 2012 року публікував повідомлення про проведення аукціону на відповідному веб-сайті, що підтверджується матеріалами справи. Обов'язковість публікації такого оголошення в засобах масової інформації цим Порядком не передбачена.

За положеннями п.4.14 Порядку боржник, стягувач та державний виконавець можуть бути присутніми при проведенні аукціону.

Як вбачається із матеріалів справи та виконавчого провадження, про дату та час проведення аукціону з реалізації арештованого майна сторони виконавчого провадження повідомлялися. Між тим, діючим Порядком не передбачено обов'язкове повідомлення учасників виконавчого провадження про проведення таких дій.

Посилання в апеляційній скарзі на вимоги Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалазіцїх арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. №68/5, щодо обов'язкової публікації оголошення в засобах масової інформації про проведення торгів та повідомлення учасників виконавчого провадження про їх проведення є безпідставним, так як даним Положенням визначаються умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісних майових комплексів, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернуто стягнуто відповідно до чинного законодавства. В даному випадку реалізації підлягав автомобіль, який є рухомим майном і процедура визначена за правилами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня1999 року № 42/5.

За такого доводи позову та апеляційної скарги про допущені порушення відповідачем у цій частині не заслуговують на увагу.

За приписами ч.ч.5 та 6 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Згідно п. 5.4 Порядку реалізації арештованого майна повторний аукціон проводиться не пізніше 30 днів після складання акта переоцінки майна та дати інформаційного повідомлення про проведення аукціону. Якщо майно не було продане або якщо аукціон не відбувся, то майно знімається з аукціонних торгів. А якщо аукціон не відбувся двічі, то майно знімається з аукціону, про що організатор аукціону в триденний термін повідомляє державного виконавця ( п.8.4 Порядку).

Судом встановлено, що 23 липня 2012 року проведено аукціон з реалізації даного автомобіля, який не відбувся в зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Після чого автомобіль було уцінено на 15%, що складає 33660 грн.

Проведення слідуючого аукціону призначено на 30 серпня 2012 року, але він також не відбувся ( а.с.25, 27).

Державним виконавцем повторно проведено уцінку цього майна на 22%, вартість якого склала 30 888 грн.( а.с.26,28).

27 вересня 2012 року було проведно аукціон, на якому належний позивачеві автомобіль, було продано відповідачеві ОСОБА_5 за 31000 грн.

Тобто, належний позивачеві автомобіль було продано з аукціону після повторної уцінки цього майна, що відповідає положенням ст.62 Закону України «Про виконавче провадження.

За такого, посилання апелянта на допущені порушення при проведенні аукціону щодо реалізації автомобіля з третіх аукціонних торгів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки пов'язанні з невірним тлумаченням положень Закону України «Про виконавче провадження».

За результатами торгів ТОВ „ТД „ЕЛІТ СЕРВІС" 27 вересня 2012 року складено протокол № 14-0147/12-1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, переможцем якого визначено ОСОБА_5 ( а.с.30).

05 жовтня 2012 року відділ ДВС склав акт про реалізацію майна ( а.с.31,32).

Не заслуговують на увагу твердження апелянта щодо проведення аукціону за участі менш ніж двох осіб, оскільки зазначені обставини спростовуються як протоколом № № 14-0147/12-1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, так і протоколом присутності від 27 вересня 2012 року ( а.с.30,65).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що аукціон щодо продажу автомобіля був проведений з дотриманням вимог положень ст. 62 Закону «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року № 42/5, а тому вірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними протоколу про проведення аукціону з продажу арештованого майна, акту проведення прилюдних торгів з реалізації автомобіля.

При зверненні до суду з даним позовом позивач як на підстави визнання торгів недійсними посилався також на порушення, які було допущено державним виконавцем при здійснені своїх поноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема: невірна оцінка арештованого майна та неврахування державним виконавцем ухвали суду першої інстанції про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року по справі №6-140 цс12, яка за положеннями ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містять зазначену норму права, та для всіх судів України, порушення, допущені державним виконавцем при здійснені своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення аукціону, в тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підягають оскарженню в порядку передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсним.

Ухвала Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2012 року про розстрочку виконання рішення суду набрала чинності після перегляду її в апеляційному порядку 18 вересня 2012 року.

Відповідно до положень ст.ст.37,38 Закону України "Про виконавче провадження" надання розстрочки не є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Не було і інших підстав для скасування аукціону.

Як вбачається із матеріалів справи у провадженні відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції знаходилося зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 - 21726 грн.25 коп., на користь Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ - 4010 грн. за виконавчим провадженням, відкритим 01 червня 2012 року, та 170 грн.за виконавчим провадженням відкритим, 05 червня 2012 року. Виконанання виконачих документів щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь Пенсійного фонду України розстрочено не було.

За рахунок коштів від реалізації автомобіля відбулося фактичне виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 березня 2012 року та постанов Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача наданих ним у судовому засіданні апеляційної інстанції, зі скаргами на неправомірні дії ( бездіяльність) чи рішення державного виконавця щодо оцінки майна та не врахування ухвали суду першої інстанції про розстрочку виконання рішення суду в установленом законом порядку він не звертався.

За таких обставин, посилатися на неправомірність дій державного виконавця, як підставу недійсності проведеного аукціону при вирішенні даного спору він не має права.

А тому, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до п. 7.1 Порядку, право власності правомірно перейшло до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину та скасування реєстрації транспортного засобу є вірним.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції оскільки вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо дій учасників аукціону ОСОБА_7 та ОСОБА_5 - змова для створення видимості проведення аукціону ґрунтуються на припущеннях позивача і не заслуговують на увагу, оскільки жодними належними та допустимими доказами не підтверджується.

Керуючись ст. ст. 303, 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: