Рішення № 3141253, 03.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Саут Ейрлайнс"

до державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації»

про зобов'язання вчинити певні дії,

Представники сторін:

від позивача Тарасюк О.І. –представник за довіреністю б/н від 13.11.08.;

від відповідача Демський А.Л. –представник за довіреністю №48-08 від 09.01.09.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саут Ейрлайнс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації»про зобов’язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.09.2008 року Господарським судом міста Києва було прийнято рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саут Ейрлайнс»до Київської регіональної митниці про визнання права власності. Рішенням позов ТОВ «Саут Ейрлайнс»задоволено повністю, визнано за Авіакомпанією «Саут Аерлайнс»(Товариством з обмеженою відповідальністю «Саут Ейрлайнс») право власності на літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385 (дата випуску 30.05.1987 р.; двигун № 1 - тип Д-36, заводський номер 708036382А072; двигун № 2 - тип Д-36, заводський номер 2253604602001; ВСУ ТА-8В, заводський номер 522А8В013).

Згідно листа Господарського суду м. Києва від 07.10.2008 року №06-37.1/2266 вказане рішення набрало законної сили 06.10.2008 року.

На даний момент Літак знаходиться на контролі на митному посту «Жуляни»Київської регіональної митниці, що підтверджується листом Київської регіональної митниці від 16.08.2007 р. № 35/1.2-30/8413.

Декларування Літака при ввезенні на митну територію України здійснювалося Державним підприємством «Завод 410 Цивільної авіації»(03051, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, ідентифікаційний код: 01128297), що підтверджується вантажною митною декларацією від 21.07.2006 року № 100110000/6/661729.

Маючи намір вивезти Літак за межі митної території України, Позивач листом № SА/828/08 від 04.10.2008р. звернувся до Відповідача з вимогою відповідно до умов Контракту №ПП1330/1630-ВТФ-28-2006 від 12.07.2006 року та Митного кодексу України оформити всі необхідні митні процедури для вивезення Літака.

Листом від 16.10.2008 року за №41-2006 Відповідач відмовив у здійсненні оформлення усіх необхідних митних процедур посилаючись на те, що Відповідачем виконано усі роботи за Контрактом, про що підписано Акт виконаних робіт від 16.11.2006 року між Відповідачем та Позивачем. Окрім того, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду №7/703 від 01.02.2007 року Літак передано за Актом приймання-передачі від 07.02.2007 року ТОВ «Авиатехекспорт», яке було визнано власником вказаного Літака. На вивіз Літака на адресу ТОВ «Авиатехекспорт»Відповідачем було оформлено митну декларацію №10011000/7/1592391 від 19.09.2007 року.

Позивач вважає наведені дії Відповідача з врахуванням положень Митного Кодексу України неналежним виконанням взятих на себе обов'язків за Контрактом та такими, що порушують його право власності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2008 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.12.2008 року.

У судове засідання 15.12.2008 року представник позивача з’явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав суду відзив на позовну заяву в якому виклав свої заперечення.

У справі було оголошено перерву до 27.01.09р. для оцінки та дослідження доказів у справі.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 20.12.08р. продовжено строк розгляду справи на один місяць.

В судовому засіданні 27.01.09р. оголошено перерву до 03.02.09р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд встановив, що відповідно до п.1.2. Контракту №ПП1330/1630-ВТФ-28-2006 від 12.07.2006 року Позивач зобов'язувався надати Літак для виконання ремонтних робіт на умовах Правил ІНКОТЕРМС 2000 СРТ - Державне Підприємство «Завод 410 Цивільної авіації», м. Київ та прийняти після виконання ремонтних робіт Літак на умовах Правил ІНКОТЕРМС 2000 ЕХW - Державне Підприємство «Завод 410 Цивільної авіації», м. Київ.

Відповідно до ІНКОТЕРМС «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати»(редакція 2000 року) Термін "франко-завод" (ЕХW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Тобто, Відповідач зобов'язувався передати Літак в розпорядження Позивача за адресою свого місцезнаходження (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94).

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Митного кодексу України та п.1.4 Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженого Наказом Державної митної служби України від 28.03.2000 року №173 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.04.2000 року за №250/4471) до закінчення строку тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) товарів, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна вивезти (увезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу.

Отже, обов'язок щодо оформлення митної декларації в режимі зворотного вивезення та поданні її до Київської регіональної митниці лежить на Відповідачеві, оскільки саме він був митним декларантом при ввезенні Літака в режимі тимчасового ввезення, що підтверджується митною декларацією від 21.07.2006 року № 100110000/6/661729, в якій Відповідач зазначається як імпортер та декларант.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Відповідно до п.3 ч.2. ст.88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Посилання відповідача на те, що завод виконав наказ №7/703 від 05.02.07р. Господарського суду м. Києва і передав ТОВ "Авіатехекспорт" літак АН-72 заводський №365.720.20.385, про що було підписано акт прийому передачі не приймається судом до уваги з наступних підстав.

23.09.2008 року Господарським судом міста Києва було прийнято рішення №33/289 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саут Ейрлайнс»до Київської регіональної митниці про визнання права власності. Рішенням позов ТОВ «Саут Ейрлайнс»задоволено повністю, визнано за Авіакомпанією «Саут Аерлайнс»(Товариством з обмеженою відповідальністю «Саут Ейрлайнс») право власності на літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385 (дата випуску 30.05.1987 р.; двигун № 1 - тип Д-36, заводський номер 708036382А072; двигун № 2 - тип Д-36, заводський номер 2253604602001; ВСУ ТА-8В, заводський номер 522А8В013).

Рішенням від 23.09.08р. №33/289 встановлено, що 14.12.2006 року Господарський суд м. Києва прийняв рішення у справі №7/703 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт»до державного підприємства “Завод 410 ЦА”, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, –Авіакомпанія „Саут Аерлайнс”, яким визнав право власності на літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385, за товариством з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт”.

Однак, в основу вищезазначеного рішення суд поклав обставини, що на даний момент втратили своє юридичне значення. Оскільки, приймаючи рішення у справі №7/703 від 14.12.2006 року, суд відхилив заперечення Авіакомпанії „Саут Аерлайнс” проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт” у зв’язку з тим, що доводи позивача вважав необґрунтованими. Зокрема, оскільки позивач не надав суду доказів, пояснень або заперечень, які б спростовували наявність, справжність та дійсність укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Будалак” та позивачем договору купівлі-продажу повітряного судна № 72/А від 18.08.2005 року, суд поклав в основу рішення твердження про те, що укладаючи договір купівлі-продажу повітряного судна № 72/А від 18.08.2005 року, позивач тим самим визнав товариство з обмеженою відповідальністю “Будалак” власником і продавцем літака Ан-72, заводський № 365.720.20.385, та відповідно взяв на себе зобов’язання, після виконання яких набув би право власності на літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385.

Проте, 11.04.2008 року набрало законної сили рішення Арбітражного суду м. Москви від 11.03.2008 року у справі № А40-4411107-30-434 за позовом компанії „Саут Ейрлайнс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Будалак”, яким договір купівлі-продажу повітряного судна № 72/А від 18.08.2005 року, укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Будалак”, визнано недійсним.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, договір купівлі-продажу повітряного судна № 72/А від 18.08.2005 року не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Також, вказаним рішенням Арбітражного суду м. Москви по справі № А40-4411107-30-434 від 11.04.2008 року встановлено факт послідовного переходу права власності на літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385, від товариства з обмеженою відповідальністю “Будалак” до закритого акціонерного товариства “Авіадом” на підставі договору купівлі-продажу літака Ан-72 № 01/05 від 10.07.2005 року; від закритого акціонерного товариства “Авіадом” до товариства з обмеженою відповідальністю “Фалкон” на підставі договору купівлі-продажу літака Ан-72 № 03/05 від 05.08.2005 року; від товариства з обмеженою відповідальністю “Фалкон” до компанії “Лартон Коммерціал С.А.” на підставі контракту на купівлю-продаж № 1/SA-FL-72 від 09.08.2005 року; від компанії “Лартон Коммерціал С.А.” до Авіакомпанії “Саут Ейрлайнс” на підставі контракту на купівлю-продаж літака Ан-72 № 72/SA-LC/05 від 10.08.2005 року.

Абзацом 1 статті 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яка підписана Україною 20.03.1992 року та ратифікована 19.12.1992 року передбачено, що держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності.

Водночас, приймаючи рішення у справі № 7/703 від 14.12.2006 року суд відхилив заперечення позивача проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт”, крім вище вказаної причини і через те, що позивачем не були подані докази, які б підтвердили факт послідовного переходу права власності на літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385, від товариства з обмеженою відповідальністю “Будалак” до позивача.

Крім того, 14.07.2007 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесено запис про виключення товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт” з ЄДРЮО за рішенням реєструючого органу, що підтверджується наявною в матеріалах справи виписками з ЄДРЮО № В500540/2007 від 29.08.2007 року та № В517798/2008 від 11.07.2008 року, сформованими Міжрайонною інспекцією Федеральної податкової служби № 46 по м. Москві.

Таким чином, 14.07.2007 року товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт” припинило свою діяльність.

Правонаступників товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт” не має, літак Ан-72, заводський № 365.720.20.385, не був проданий при ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехекспорт”.

Тому, на підставі викладеного, суд встановив, що на момент пред’явлення позову до відповідача власником літака Ан-72, заводський № 365.720.20.385, був і на даний момент залишається позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Відповідно до ч.1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Переданням Літака за актом приймання-передачі третій особі ТОВ «Авиатехекспорт»та оформленням митної декларації на вивіз Літака третьою особою ТОВ «Авиатехекспорт»Відповідач позбавив Позивача права особисто прийняти виконання обов'язку Відповідача, передбаченого п. 1.2. Контракту.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, станом на дату подання позовної заяви до господарського суду Відповідачем не виконано обов'язку передати Позивачеві Літак за Актом приймання-передачі та оформити митну декларацію відповідно до вимог ст. 1, 72, 87, 88, 204, 210 Митного Кодексу України, зобов'язання Відповідача за Контрактом є не виконаним належним чином, а отже позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, Код ЄДРПОУ 01128297) оформити вантажну митну декларацію на вивезення Товариством з обмеженою відповідальністю «Саут Ейрлайнс»(ідентифікаційний код 37484197) літака Ан-72, заводський № 365.720.20.385 (дата випуску 30.05.1987 р.; двигун № 1 - тип Д-36, заводський номер 708036382А072; двигун № 2 - тип Д-36, заводський номер 2253604602001; ВСУ ТА-8В, заводський номер 522А8В013) в режимі зворотного вивезення, вказавши у відповідних графах вантажної митної декларації «2. Відправник/Експортер Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації», Повітрофлотський проспект, 94, м. Київ, Україна.; 8. Одержувач/Імпортер Компанія SOUTH AIRLINES Co. SAIF Zone, Aharjah, U.A.E. (місто Шарджар, О.А.Е.); 17. Країна призначення О.А. Емірати».

3.Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, Код ЄДРПОУ 01128297) на користь Авіакомпанії «Саут Ейрлайнс»(Товариства з обмеженою відповідальністю «Саут Ейрлайнс») (ідентифікаційний код 37484197) 85 (вісімдесят п'ять) грн. суму сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий