Рішення № 3141260, 20.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/342

20.01.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Апес-Буд”, м. Київ

про стягнення 277 199,56 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Павлюк А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Іващенко О.В., предст., дов. № 30 від 23.05.2008 року

від відповідача: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Апес-Буд” про стягнення 277 199,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем його зобов’язань за Договором поставки №146/07 від 25.10.2008 року щодо оплати вартості поставленого товару. При цьому позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості, однак відповідач заборгованість в повному обсязі не погасив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 18.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.12.2008 року, в зв‘язку з клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 20.01.2008 року.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, в судове засідання призначене на 20.01.2008 року не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

25.09.2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №146/07. Відповідно умов п.1.1 Договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію на умовах, що викладені у Договорі. Сума Договору визначається як сума по всіх специфікаціях, що є невід’ємною частиною Договору (п.1.2 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, кількість асортимент та номенклатура продукції вказуються в специфікаціях до договору.

Відповідно до п.4.1 Договору №146/07 ціна на продукцію вказується у специфікаціях. Пункт 5.3 Договору встановлює умови оплати відповідно до яких відповідач здійснює попередній платіж у розмірі 100% вартості продукції відповідно до специфікації протягом 5 банківських днів з дня підписання відповідної специфікації на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п.5.5 Договору, позивач має право за взаємної згоди сторін провести відвантаження продукції без попередньої оплати, при цьому відповідач гарантує проведення оплати протягом 5 банківських днів за моменту виставлення рахунку.

Відповідно до умов Договору №146/07 та підписаних сторонами специфікацій №146/07-3 від 21.01.2008 року та №146/07-4 від 21.01.2008 року позивач відвантажив відповідачеві продукцію на загальну суму 158 031,4 грн. Зазначена продукція прийнята відповідачем, про що свідчать підписані представником відповідача видаткові накладні ДНг-003592 від 21.01.2008 року на суму 78 214,3 грн., та ДНг-00353598 від 21.01.2008 року на суму 79 817,1 грн. При цьому представник відповідача діяв на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей НБГ №268147 від 21.01.2008 року.

18.01.2008 року позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №ДНг-005224 на суму 156 425,00 грн.

08.02.2008 року позивач відвантажив відповідачеві партію продукції на загальну суму 77 652 грн. Зазначена продукція прийнята відповідачем, про що свідчать підписані представником відповідача видаткові накладні ДНг-003863 від 08.02.2008 року на суму 77 652 грн. При цьому представник відповідача діяв на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей НБГ №268166 від 08.02.2008 року.

08.02.2008 року позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №ДНг-005076 на суму 77 652 грн.

Не дивлячись на те, що продукція відповідачем була отримана в повному обсязі, всупереч умовам Договору №146/07 оплату вартості цієї продукції він не здійснив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість зі сплати вартості поставленої продукції. Зокрема, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №97/04 від 17.04.2008 року, претензію №139/06 від 05.06.2008 року, претензію №08/52ю від 21.08.2008 року.

14.05.2008 року відповідач направив на адресу позивача лист, у якому визнав існування заборгованості перед позивачем за поставлену продукцію у розмірі 235 683,4 грн. та запропонував графік її погашення.

Разом з тим, на час судового розгляду оплата заборгованості відповідачем проведена не була.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, поставлених позивачем загальною вартістю 235 683,4 грн.

Суд встановив, що всупереч умовам договору №146/07 та вимогам українського законодавства відповідачем не було здійснено оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей у повному обсязі. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 235 683,4 грн.

Наявність вказаної вище заборгованості, окрім іншого підтверджується листом відповідача від 14.05.2008 року(копія в матеріалах справи).

Враховуючи вищенаведене, суд вбачає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 235 683,4 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, положення договору, приймаючи до уваги приписи ст. 530 Цивільного кодексу України вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 3 800,37 грн. та втрат від інфляції у розмірі 20 228,02 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені встановлено наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Згідно з п.8.2 Договору, у випадку порушення умов п.5.3, п.5.4 та п.5.5 цього Договору відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Суд враховує зазначені положення Договору, однак при розрахунку пені не може дійти однозначного висновку щодо суми від якої сторони домовились вираховувати пеню. Ні п. 8.2, ні інші положення Договору не містять зазначених положень.

За таких обставин суд вважає, що сторони в Договорі не досягли всіх суттєвих умов щодо порядку нарахування та сплати пені та вважає, що позов цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладені обставини судові витрати підлягають розподіленню на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Апес-Буд” (03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, р/р 260040100845 у ЗАТ «Прокредитбанк», м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 30310055) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, р/р 26004962482211 у Філії ПУМБ м. Києва, МФО 322755, код ЄДРПОУ 32036829) 259 711,79 грн. (двісті п‘ятдесят дев‘ять тисяч сімсот одинадцять гривень сімдесят дев‘ять копійок), з яких 235 683,4 грн. (двісті тридцять п‘ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні сорок копійок) –основний борг, 20 228,02 грн. (двадцять тисяч двісті двадцять вісім гривень дві копійки) –втрати від інфляції, 3 800,37 грн. ( три тисячі вісімсот гривень тридцять сім копійок) – три відсотки річних., а також 2 597, 12 грн. ( дві тисячі п‘ятсот дев‘яносто сім гривень дванадцять копійок) –державного мита та 110, 55 грн. ( сто десять гривень п‘ятдесят п‘ять копійок) витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О.С. Копитова

Дата складання та підписання рішення 12.02.2009