Рішення № 3141186, 20.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/88

20.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабінет аудиторів»

до Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

про стягнення 38 488,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Грінцова Л.М. –генеральний директор

Від відповідача: Кривошлик К.О. –представник по довіреності від 30.07.2007р.

Від третьої особи: Нагаївська Н. П. –представник за довіреністю № 03-151/124 від 10.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»заборгованості за надані останньому послуги за Договором № 9-П/П від 22.05.2007р. про надання правових послуг по судовому представництву в розмірі 38 488,00 грн., в тому числі: 25 500,00 грн. –основного боргу, 6 528,00 грн. –збитки від інфляції, 5 695,00 грн. –пені та 5% річних в сумі 765,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на правах правонаступництва «Київського спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону», який входив до складу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі командира загону Доманицького Володимира Миколайовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»було укладено договір № 9-П/П про надання правових послуг по судовому представництву від 22.05.2007р., відповідно до умов якого відповідач доручив позивачу за плату надати правові послуги по судовому представництву в апеляційному господарському суді міста Києва по справі № 21/352 за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудкомплект»про стягнення на свою користь 127 955,09 грн. з Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України. Позивач умови договору виконав належним чином про що свідчить постанова Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 04.07.2007р. у справі № 21/352, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2007р. Відповідач свої зобов’язання в частині оплати наданих послуг позивачем належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 25 500,00 грн. основного боргу, яку і просить стягнути позивач в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/88, розгляд справи призначено на 15.12.2008р.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позивача заперечив в повному обсязі з посиланням на те, що Державне підприємство «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін не може бути відповідачем у справі, оскільки дане підприємство згідно з реєстраційною та статутною документацією, а також наказами про створення є самостійною юридичною особою і не є правонаступником «Київського спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону», який входив до складу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

15.12.2008р. в судовому засіданні за згодою представників сторін, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), оголошено перерву до 19.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2008р., у відповідності до п. 4 ст. 69 ГПК України, за згодою представників сторін, продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009р. для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також у зв’язку з необхідністю виклику для дачі пояснень по справі Голови ліквідаційної комісії Центрального регіонального спеціалізованого (воєнізованого) аварійно-рятувального загону Доманицького Володимира Миколайовича розгляд справи було відкладено до 02.02.2009р.

Представник Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (третя особа) в судове засідання не з’явився, проте через відділ діловодства суду направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Голова ліквідаційної комісії Центрального регіонального спеціалізованого (воєнізованого) аварійно-рятувального загону Доманицький Володимир Миколайович в судове засідання не з’явився, проте надав письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що під час реорганізації Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі –ДСВАРС), у тому числі Центрального регіонального спеціалізованого (воєнізованого) аварійно-рятувального загону (далі –ЦРСВАРЗ), який входив до складу ДСВАРС, планувалось провести реорганізацію шляхом виділення з їх складу юридичних осіб на правах правонаступництва. Про виключення ЦРСВАРЗ зі складу ДСВАРС і переведення його до Штабу ДСВАРС згідно з наказами ДСВАРС від 28.12.2005р. № 194 командир загону Доманицький Володимир Миколайович був ознайомлений після підписання господарських договорів з ТОВ «Кабінет Аудиторів». Однак, реорганізація ЦРСВАРЗ так і не відбулась. Згідно з наказами МНС України від 21.07.2007р. № 496 та від 26.02.2008р. № 146 штаб ДСВАРС та його філії у т.ч. і ЦРСВАРЗ припинили свою діяльність шляхом ліквідації. Враховуючи те, що позивач надавав правові послуги ЦРСВАРЗ, а ДП «Київський ВГРЗ»не є правонаступником ЦРСВАРЗ, тому в позові необхідно відмовити.

Ухвалою суду від 02.02.2009р. розгляд справи відкладено до 20.02.2009р. у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника третьої особи по справі.

В судовому засіданні 20.02.2009р. представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою просить суд стягнути з відповідача: 25 500,00 грн. –основного боргу, 6 528,00 грн. – інфляційних витрат, 2 156,28 грн. –пені, 765,00 грн. –5% річних та судові витрати.

Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечив, вважає їх необґрунтованими, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа по справі надала усні пояснення по суті позовних вимог.

Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Вказане клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.02.2009р. за згодою представника позивача, відповідача та третьої особи по справі в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

22.05.2007р. між Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на правах правонаступництва «Київського спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону», який входив до складу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі командира загону Доманицького Володимира Миколайовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»було укладено договір № 9-П/П про надання правових послуг по судовому представництву від 22.05.2007р., відповідно до умов якого відповідач доручив позивачу за плату надати правові послуги по судовому представництву в апеляційному господарському суді міста Києва по справі № 21/352 за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудкомплект»про стягнення на свою користь 127 955,09 грн. з Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (п. 1.1 Договору).

В п. 1.2 Договору сторони погодили, що відповідач зобов’язується оплатити надані йому послуги в сумі 25 500,00 грн. у строк та в порядку, встановленим цим договором та надає повноваження (довіреність на ім’я генерального директора Грінцовій Людмилі Миколаївні) на ведення справи в суді позивачу, а позивач з урахуванням п. 1.1 бере на себе зобов’язання щодо надання правових послуг по представництву в апеляційному суді та гарантує таку якість надаваних послуг за цим договором правових послуг та судовому представництву що відповідає вимогам, які звичайно ставляться до послуг такого роду.

Згідно з п. 4.2 Договору при отриманні позитивного рішення суду, послуги вважаються прийнятими з виконанням усіх умов Договору незалежно від підпису Замовника.

Відповідач зазначив, що позивач звернувся до відповідача по справі, як до правонаступника Київського воєнізованого гірничорятувального загону, який входив до складу ЦРСВАРЗ, але ДП «Київський ВГРЗ»не являється правонаступником Київського воєнізованого гірничорятувального загону, який входив до складу ЦРСВАРЗ, а ДП «Київський ВГРЗ»є самостійною юридичною особою та не укладав з позивачем Договір № 9-П/П (спірний Договір), як зазначає позивач.

Суд, дослідивши обставини справи встановив, що Договір № 9-П/П від 22.05.2007р. з боку Замовника було скріплено печаткою та підписано Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін (код ЄДРПОУ 33630478) командиром загону Доманицьким В.М.

Також суд встановив, що Державне підприємство «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»створено 07.12.2005р. з наданням йому статусу юридичної особи, що підтверджується Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Штаб Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби № 25 від 17.12.2005р. (належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, суд вважає, що у дослідженні правонаступництва відповідача по справі немає необхідності, у зв’язку з тим, що Договір № 9-П/П від 22.05.2007р. було укладено між сторонами по справі після створення Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін», назва та ідентифікаційний код якого вказані у вищевказаному Договорі.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору № 9-П/П від 22.05.2007р. Замовник зобов’язується оплатити послуги Виконавцеві протягом 10 днів з дня підписання акту прийому здачі наданих послуг.

На підтвердження виконання умов Договору № 9-П/П від 22.05.2007р. позивач по справі надав належним чином завірені копії Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 1 до Договору № 9-П/П від 22.05.2007р.) та Акту здачі-прийняття наданих послуг від 20.07.2007р. підписаного та скріпленого печатками обох сторін, а також Постанову Київського апеляційного господарського суду № 21/352 від 04.07.2007р., яка свідчить про надання юридичних послуг позивачем відповідачу по справі в повному обсязі та належним чином.

Відповідач не сплатив за надані йому послуги з боку позивача по справі в повному обсязі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача становить 25 500,00 грн.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 25 500,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 6.4 Договору № 9-П/П від 22.05.2007р. за порушення строків сплати наданих послуг Замовник зобов’язується сплатити на користь виконавця основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції що діяла за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення, а також п’ять процентів річних від простроченої суми.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню в повному обсязі за уточненим розрахунком позивача в сумі 2 156,28 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивач починає нарахування суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 01.04.2007р. по 30.10.2008р.

Позивач надав суду розрахунок розміру збитків від інфляції який становить суму - 6 528,00 грн. Розрахунок здійснений відповідно до чинного законодавства України, але позивач не вірно вказав період нарахування збитків від інфляції.

Виходячи з розрахунку інфляційних збитків доданого до позовної заяви, позивач починає нараховувати збитки від інфляції з квітня місяця 2007р., а право на стягнення з відповідача по справі штрафних санкцій за прострочення грошового зобов’язання у позивача виникає лише в липні 2007р.

Однак, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що збитки від інфляції підлягають задоволенню в сумі 6 528,00 грн. розрахованій позивачем, оскільки вона становить меншу суму збитків від інфляції ніж за розрахунком суду, а відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд може виходити за межі позовних вимог, тільки якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 % річних в сумі 765,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»(02069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 19, код ЄДРПОУ 33630478 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Кабінет аудиторів»(02081, м. Київ, пров. Заводський, 2, код ЄДРПОУ 31246850) основний борг в сумі 25 500 (двадцять п’ять п’ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 2 156 (дві тисячі сто п’ятдесят шість) грн. 28 коп., збитки від інфляції у сумі 6 528 (шість тисяч п’ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп., 5 % річних в сумі 765 (сімсот шістдесят п’ять) грн.. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 349 (триста сорок дев’ять) грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 26.02.2009р.