Рішення № 3141189, 06.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/229

06.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний Продукт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Олексенко Н.В. (довіреність № 25 від 08.01.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

06.02.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний Продукт»(надалі ТОВ «Рідний Продукт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»(надалі ТОВ «Юнекс», відповідач) суми основного боргу в розмірі 17 999, 99 грн., з урахуванням індексу інфляції 3 521, 35 грн., пені у розмірі 3 095, 95 грн., штрафної (договірної) неустойки в розмірі 10% від вартості несплаченого на протязі 15 календарних днів товару, що складає 5 719, 99 грн. та 10% річних за користування грошовими коштами у розмірі 1 724, 81 грн., всього на загальну суму 32 062, 09 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № КІЄ-1/11/5-07 від 11.05.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого товару. З посиланням на положення Цивільного кодексу України до стягнення заявлено також суму пені, штрафу, процентів за користування чужими коштами, нарахування яких передбачено договором, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з’являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Юнекс»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.01.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача було попереджено ухвалою від 19.01.2009р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2007р. між ТОВ «Юнекс»та ТОВ «Рідний Продукт»укладено договір поставки товару № КІЄ-1/11/5-07 за умовами якого останнє зобов’язувалось передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти його та оплатити.

Згідно з умовами договору кількість, вартість і асортимент товару що поставляється вказується у специфікаціях та/або видаткових накладних на товар, складених на підставі заявок на поставку товару покупця (п. 1.2).

На виконання договору позивачем було передано у власність відповідача цукор згідно видаткової накладної № 5208 від 23.01.2008р. на суму 57 199, 99 грн. (у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи). Товар відповідачем отримано на підставі довіреності серії ЯОН № 860252 від 23.01.2008р..

В силу положень договору (п. 9.1) договір вступає в силу з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 3 років.

Згідно п. 2.2 покупець зобов’язаний здійснити оплату за придбаний товар протягом 7 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено частково (банківська виписка свідчить про надходження в рахунок оплати товару 39 200 грн.), заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 17 999, 99 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 2.2 Договору № КІЄ-1/11/5-07 від 11.05.2007р. розрахунок за поставлений згідно видаткової накладної № 5208 від 23.01.2008р., товар, мав бути здійснений відповідачем у строк до 30.01.2008р.. Акт звірки взаємних розрахунків складений станом на 23.05.2008р. та гарантійний лист відповідача (вих. 130 від 23.05.2008р.) свідчать про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 20 999, 99 грн.. Довідкою банку підтверджено надходження в рахунок оплати поставленого товару 39 200 грн. в періоді з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. що відповідно підтверджує суму боргу перед позивачем в розмірі заявленому до стягнення.

Враховуючи наведене, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 17 999, 99 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.2 Договору за необґрунтовану відмову в оплаті вартості переданого постачальником покупцю товару, а також несвоєчасну чи неповну оплату товару, покупець зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем станом на 31.07.2008р. за обліковими ставками 10% (встановлена Постановою НБУ від 29.12.2007 р. № 492 (період нарахування пені по 29.04.2008р.)), та 12% (встановлена Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. (в періоді нарахування пені з 30.04.2008р. по 31.07.2008р.)) і складає 3 095, 95 грн.. Розрахунок здійснений позивачем з урахуванням часткових проплат що є підставою для зменшення суми на яку нараховується пеня у відповідному періоді, є додатком до позовної заяви та міститься у матеріалах справи.

Умовами договору від 11.05.2007р. (п. 7.3) сторони погодили сплату, окрім пені передбаченої п. 7.2 договору, додатково штрафної (договірної) неустойки в розмірі 10% від вартості несплаченого товару при прострочці оплати вартості переданого покупцю товару більше ніж на 15 календарних днів з дати настання строку оплати вартості переданого товару, а також у відповідності зі ст. 625 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити постачальнику суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, а також 10% річних від простроченої суми.

Враховуючи суму заборгованості відповідача та факт прострочення сплати боргу більше 15 календарних днів, розмір 10% від вартості несплаченого на протязі 15 календарних днів товару складає 5 719, 99 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору від 11.05.2007р. (п. 7.3) сторони передбачили обов’язок сплати 10% річних в разі прострочення оплати товару.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3 521, 35 грн., та з розрахунком 10% річних у розмірі 1 724, 81 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факт прострочення оплати товару матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів перерахування коштів відповідачем на рахунки позивача у повному розмірі та у строк встановлений договором № КІЄ-1/11/5-07 від 11.05.2007р., суду не представлено. За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 438, 62 грн. (320, 62 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»(02156, м. Київ, вул. Братиславська 24, кв. 172, р/р 26005301381431 у Ватутинському відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322283, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30529667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний Продукт»(52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна 36, р/р 26008116064500 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 34560700) 17 999, 99 грн. (сімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 99 копійок) основного боргу, 3 095, 95 грн. (три тисячі дев’яносто п’ять гривень 95 копійок) пені, 5 719, 99 грн. (п’ять тисяч сімсот дев’ятнадцять гривень 99 копійок) штрафної неустойки в розмірі 10% від вартості несплаченого на протязі 15 календарних днів товару, 3 521, 35 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять одну гривню 35 копійок) інфляційних збитків, 1 724, 81 грн. (одну тисячу сімсот двадцять чотири гривні 81 копійку) 10% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»(02156, м. Київ, вул. Братиславська 24, кв. 172, р/р 26005301381431 у Ватутинському відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322283, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30529667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний Продукт»(52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна 36, р/р 26008116064500 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 34560700) 438, 62 грн. (чотириста тридцять вісім гривень 62 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 17.02.2009