ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 17/456
16.02.09
За позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»
Про розірвання договору та стягнення 538148,86 грн.
Суддя Кролевець О.А.
Представники :
Від позивача: Бутенко О.В. (довіреність №11/58 від 16.12.2008)
Від відповідача: Наконечний О.М. (довіреність№1.2-18/1 від 12.01.2008)
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 02.02.2009 оголошувалась перерва до 16.02.2009.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору підряду №1.2-8/01/07/2/6/509 від 05.03.2007, укладеного між сторонами по справі, у зв’язку з одностороннім невиконанням договірних зобов’язань з боку відповідача, про стягнення з відповідача боргу у розмірі 415809,60 грн., штрафу у розмірі 122339,28 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань в строк до 01.09.2008 не виконав повністю роботи по ремонту антикорозійного покриття металоконструкцій, а тому на підставі ст.615 Цивільного кодексу України та ст.206 Господарського кодексу України позивач просить суд розірвати договір та стягнути з відповідача невикористану частину авансу та штраф на підставі п.13.3 Договору.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач зазначає, що умови договору порушувались саме з боку позивача (не були надані матеріали та обладнання; фактична площа, яка підлягає ремонту, виявились значно більшою, ніж передбачено графіком виконання договору; позивач не забезпечив підготовку всієї конструкції до відповідного ремонту). Таким чином, роботи за договором не були виконані своєчасно саме з вини позивача. Вказані обставини, на думку відповідача, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Державного АТ «Чорноморнафтогаз»в повному обсязі.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
05 березня 2007р. між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз»(позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(відповідач, підрядник) був укладений договір підряду №1.2-8/01/07/2/6/509 (далі по тексту –Договір), згідно з умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за замовленням замовника власними силами та засобами із застосуванням власних матеріалів роботи з ремонту антикорозійного покриття металоконструкцій ЦТП-7 Архангельського ГМ у відповідності до умов Договору, технічним завданням (Додаток №1), схемами нанесення покриття (Додаток №2), календарним графіком виконання робіт (Додаток №5) та протоколом погодження практичних витрат антикорозійних матеріалів (Додаток №4), а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з п.2.1 Договору вартість підрядних робіт обумовлюється сторонами у твердому кошторисі, який є невід'ємною частиною Договору і складає 6116964,00 грн. з ПДВ.
Строки виконання робіт передбачені в розділі 5 Договору, згідно з яким роботи повинні бути розпочаті протягом 10-ти календарних днів після перерахування авансу і виконуватися у відповідності до календарного графіку. Якщо в процесі виконання робіт виникає потреба внести зміни до графіку виконання робіт, то вони повинні здійснюватися за погодженням сторін в письмовій формі.
Згідно з п.6.1 Договору перед початком робіт замовник сплачує на рахунок підрядника аванс в розмірі 40% від суми вартості робіт та матеріалів, що поставляються підрядником, на підставі виставленого рахунку. Наступні оплати здійснюється після підписання акту виконаних робіт, який є доказом використання авансу. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом 25-ти днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт формою КБ-3.
Обов’язки сторін встановлені в розділах 3-4 Договору, відповідно до яких замовник був зобов’язаний у передбачені календарним графіком обсяги та строки доставити на місце виконання робіт необхідні матеріали, приналежності підрядника (обладнання, вироби, конструкції, будівельну техніку, витратні та допоміжні матеріали); а підрядник зобов’язаний виконати роботи в обсягах та строки, передбачені Договором та здати роботи замовнику.
До спірного Договору були також підписані наступні Додатки: №1 «Технічне завдання», №2, №3 «Договірна ціна», №4 «Протокол погодження практичних витрат антикорозійних матеріалів на виконання антикорозійних робіт», №5.
Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 30.11.2007 між сторонами був складений Протокол технічної наради, на якої були присутні представники Державного АТ «Чорноморнафтогаз»та ТОВ «Ліфар», згідно з яким сторони дійшли згоди призупинити виконання робіт за Договором через погодні умови (осінньо-зимовий період) та поновити роботи з 01 квітня 2008р. Таким чином, сторони продовжили терміни виконання робіт за Договором.
31.03.2008 позивач направив відповідачеві листа за вих..№07/2-97 про поновлення робіт з 01.04.2008. Оскільки роботи не були поновлені, відповідачеві був надісланий лист №07/2-122 від 21.04.2008 з вимогою поновити роботи, в противному випадку до підрядника будуть застосовані штрафні санкцій.
У відповідь на звернення позивача ТОВ «Ліфар»повідомило, що в зв’язку з важким фінансовим становищем процес виконання робіт значно утруднений, а тому відповідач просив позивача укласти угоду про зміну порядку фінансування та проведення додаткових платежів для забезпечення підготовки виробництва. Від підписання відповідної угоди позивач відмовився.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що в рамках укладеного Договору він у період з 08.05.2007 по 27.07.2007 сплатив на користь відповідача аванс на загальну суму 2447875,60 грн., однак загальна вартість виконаних відповідачем робіт згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) за вересень –грудень 2007р. становить лише 2030976,00 грн. Таким чином, за даними позивача, невикористаним залишився аванс у розмірі 415809,60 грн. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем були допущені істотні порушення умов Договору в частині термінів виконання робіт, що є підставою для розірвання Договору та стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України.)
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ст.651 ЦК України).
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 ЦК України).
Судом встановлено, що Договір підряду №1.2-8/01/07/2/6/509 від 05.03.2007 був укладений сторонами на строк до 31.12.2008, а в частині оплати –до повного взаєморозрахунку сторін.
Таким чином, станом на день вирішення спору строк, на який було укладено Договір, є таким, що закінчився, а сам Договір – є таким, що припинив свою дію.
Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору підряду за відсутністю предмету спору.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача боргу у розмірі 415809,60 грн. та штрафу за порушення договірних зобов’язань у розмірі 122339,28 грн., то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вже зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується, що загальна вартість виконаних відповідачем робіт становить 2030976,00 грн., в той час як позивач сплатив аванс на загальну суму 2447875,60 грн. Таким чином, сума невикористаного відповідачем авансу за Договором становить 415809,60 грн. і відповідач будь-яких доказів в спростування таких висновків суду не надав.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи до уваги, що оплачені позивачем роботи на суму 415809,60 грн. відповідачем не виконані, тому позовні вимоги Державного АТ «Чорноморнафтогаз»про стягнення з відповідача боргу у розмірі 415809,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Відповідно до п.13.3 Договору за несвоєчасну здачу робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 2% від загальної суми Договору.
Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано пропущення останнім строків здачі-прийняття робіт, тому на підставі п.13.3 Договору з відповідача підлягає стягненню штраф, розмір якого становить 122339,28 грн. (2% від загальної ціни договору, вказаної в п. 2.1 Договору).
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита в сумі 5466,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(04050, м. Київ, вул. Мельникова,12, код 34189717, р/р 26006081326 в АБ «Експрес-Банк»м. Києва, МФО 322959), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»(95000, м. Сімферополь, пр-т Кирова/пров.Совнаркомівський, 52/1, код 00153117, р/р 26007301320204 в КРО ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430) 415809 (чотириста п’ятнадцять тисяч вісімсот дев’ять) грн. 60 коп. боргу, 122339 (сто двадцять дві тисячі триста тридцять дев’ять) грн. 28 коп. штрафу, 5466 (п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 49 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору підряду №1.2-8/01/07/2/6/509 від 05.03.2007.
Суддя О.А.Кролевець
Судове рішення № 3141185, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/456. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: