Ухвала суду № 31410411, 06.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р.

Справа № 2-а-6065/10/2170

Категорія: 8.1.1

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання неправомірними дії по неприйняттю декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, зобов’язання прийняти як податкову звітність декларацію з податку на додану вартість та внести показники цієї декларації до електронної податкової бази звітності, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Херсоні подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 26 січня 2011 року Херсонський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ПП ВТФ «Агростандарт», визнав неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні по неприйняттю від приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, отриману 20.08.2010 року; зобов'язав Державну податкову інспекцію у м. Херсоні визнати та прийняти податкову декларацію приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» (код 33277168) з податку на додану вартість за липень 2010 року, зареєстровану 20.08.2010 за вхідним № 169699, як податкову звітність, в решті позову провадження у справі закрив.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

ПП ВТФ «Агростандарт» подало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову – без змін.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що 20 серпня 2010 року ПП «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» подала до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року.

ДПІ у м. Херсоні з посиланням на абз. 5 п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» повідомила платника листом від 30 вересня 2010 року, що податкова декларація не визнана ДПІ як податкова звітність, причин невизнання в листі не зазначено.

Оскільки законодавець визначив три випадки коли податкова декларація може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація (п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166), а податковий орган не зазначив жодного з випадків, та при розгляді справи не встановлено визначених підстав (не зазначено обов'язкових реквізитів, не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків), суд першої інстанції встановив, що відмова в прийнятті декларацій з ПДВ за липень 2010 року не ґрунтується на вимогах закону.

Суд першої інстанції встановив, що ПП «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» під час подання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, декларація заповнена та подана до податкової інспекції відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року.

За таких обставин суд першої інстанції встановив безпідставність відмови державної податкової інспекції у м. Херсоні в прийнятті податкової звітності від ПП «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт», у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги.

Водночас суд першої інстанції встановив правові підстави для закриття провадження у справі в частині зобов'язання ДПІ у м. Херсоні внести показники декларації до електронної бази податкової звітності позивача, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, такі дії конкретних посадових осіб податкової інспекції передбачені нормативними актами при прийнятті декларації і окремо дублювати їх посадові обов'язки не має потреби.

Справа призначена до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд встановив, що 20 серпня 2010 року ПП «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» подала до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка листом податкового органу від 30.09.2010 № 29615/1028-330 (а.с. 7) не визнана ДПІ у м. Херсоні, як податкова звітність, з посиланням на заповнення всупереч порядку відповідно ї звітності.

Лист ДПІ у м. Херсоні від 30.09.2010 № 29615/1028-330 не містити конкретних посилань на порушення порядку заповнення звітності, без зазначення конкретної норми, а заперечення на адміністративний позов та апеляційна скарга (а.с. 20, 50), як на порушення порядку заповнення звітності містять посилання на виявлення недостовірності заявлених показників в податковій декларації, шляхом візуального контролю та співпоставлення заявлених показників в декларації з базами даних.

Відповідно до п.п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин – подання позивачем податкової декларації 20 серпня 2010 року) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового* обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Встановлення податковим органом недостовірності даних, зазначених в податковій декларації, шляхом проведення відповідної перевірки, є підставою для визначення податкового зобов’язання та/ або застосування штрафних (фінансових) санкції.

Візуальний контроль та співпоставлення заявлених показників в декларації з базами даних та виявлення на думку податкового органу не є підставою для не визнання податковим органом податкової декларації як податкову звітність, та не визначений в переліку таких підстав, встановлених п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, які дублюють однин одного та передбачають вичерпний перелік підстав, коли отримана контролюючим органом від платника податків податкова декларація, може бути не визнана податковою звітністю, а саме лише у разі заповнення податкової декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для невизнання як податкова звітність податкової декларації ПП «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» з податку на додану вартість за липень 2010 року.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що провадження в справі в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у м. Херсоні внести показники декларації до електронної бази податкової звітності позивача має бути закрите, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та такі дії конкретних посадових осіб податкової інспекції передбачені нормативними актами при прийнятті декларації і окремо дублювати їх посадові обов'язки не має потреби.

Проте апеляційний суд вважає за необхідне зауважити на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, оскільки відповідно до вимог ст. 157, ч. 2 ст. 158 КАС України судове рішення, яким суд закриває провадження у справі, викладається у формі ухвали.

Зазначені порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, є формальними та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова – без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П.Шеметенко