Ухвала суду № 31410442, 22.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р.Справа № 1570/5697/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р.

В обґрунтування позовних вимог зазначаєтьтся, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку декларації з податку на додану вартість ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за травень 2010 року, за результатами якої встановлено порушення формування податкового кредиту за травень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «НК Полюс» та ТОВ «Аргілл», про що складено акт перевірки №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. На підставі висновків зазначених у акті перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про визначення ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 140 728,68 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 35 182,17грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р. - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби №0000021510/0 від 13.01.2011р.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 11.05.2002р. зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради, та на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення перебувало на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС як платник податків.

24.12.2010 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена документальна невиїзна перевірка декларації з податку на додану вартість ДП «Одеський облавтодор» за травень 2010 року, за результатами якої складено акт №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. Перевіркою виявлено порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 140 728,68 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2010 року на суму 140728,68грн.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р., яким ДП«Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 140 728,68 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 35 182,17грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС не надано доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011р.) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. ст.7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16.07.99р., бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

З наведених законодавчих положень випливає, що за умови фактичного придбання платником товарів (робіт, послуг) суми ПДВ у складі їх вартості підлягає їх включенню до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених документів (податкових накладних).

Судом першої інстанції досліджено питання щодо реального придбання позивачем товару, і, за наявності доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме: договорів, додаткових угод до договорів, якими визначені товар, його кількість, умови та строки поставок, податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання - передачи до договорів, товаро - транспортних накладних, платіжних дорученнь встановлено реальність здійснення господарських операцій, за наслідками яких та на підставі податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит із сум сплаченого податку на додану вартість.

Судом першої інстанції при безпосередньому дослідженні доказів не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності.

Доводи відповідача що неподання контрагентами вчасно податкових декларацій, може бути беззаперечною підставою для встановлення заниження податкових зобовязань позивачу, суд першої інстанції правильно відхилив оскільки, Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податку на додану вартість в залежність від факту підтвердження сплати податку на додану вартість його контрагентами або в залежність від наявності чи відсутності контрагента позивача за своїм місцезнаходженням після здійснення господарської операції.

Платники податку самостійно відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Однак, відповідачем доказів того, що позивач був обізнаний про порушення, які допускали його контрагенти не було надано як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не надано достатніх доказів правомірності винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя:

Суддя:

Суддя: