Ухвала суду № 31407778, 20.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"20" травня 2013 р. Справа № 911/782/13-г

за позовомСадового товариства «Слава»до Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»про скасування рішенняСуддя Антонова В.М.

за участю представників учасників провадження:

від позивача :Чепков О.О. (витяг з ЄДРПОУ від 31.05.2012 року №828075); Любивець П.В. (договір б/н від 26.12.2012 року);

від відповідача: Тимошенко О.В. (довіреність №320 від 15.05.2012 року).секретар судового засідання: Гуськова К.В.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/782/13-г за позовом Садового товариства «Слава» до Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що 01.09.2012 року Вишгородським районним підрозділом ПАТ «АЕС Київобленерго» з порушенням вимог чинного законодавства складено акти про порушення №К018227 та №К018228 та на підставі вказаних актів відповідачем безпідставно прийняті рішення провести нарахування заподіяних збитків, оформлені протоколами від 27.12.2012 року №88 та №89 відповідно.

У зв'язку з зазначеним, позивач просить суд скасувати Рішення засідання комісії по розгляду Акту №К018227 від 01.09.2012 року про порушення Правил користування електричної енергією споживачем, оформлене протоколом від 27.12.2012 року №88, на підставі якого Садовому товариству «Слава» нараховано до сплати 9718,27 грн., а також скасувати Рішення засідання комісії по розгляду Акту №К018228 від 01.09.2012 року про порушення Правил користування електричної енергією споживачем, оформлене протоколом від 27.12.2012 року №89, на підставі якого Садовому товариству «Слава» нараховано до сплати 20793,60 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2013 року порушено провадження у справі № 911/782/13-г та призначено її до розгляду на 11.04.2013 року.

У судовому засідання 11.04.2013 року, на підставі положень ч. 3 ст. 77 ГПК України господарським, судом оголошено перерву до 25.04.2013 року.

12.04.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача з супровідним листом б/н від 11.04.2013 року (вх. №9467) надійшли заперечення проти позову.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що дії електропостачальника щодо фіксації порушення та проведення нарахування суми заподіяних збитків є законними, а також вказує на те, що рішення комісії, які просить скасувати позивач, не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання правил користування електричною енергією і може бути використано лише в якості доказу у судовому процесі щодо стягнення суми заподіяних збитків. Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 25.04.2013 року представники сторін з'явились, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено, строк розгляду справи продовжено з 07.05.2013 року по 21.05.2013 року.

У судовому засіданні 25.04.2013 року, на підставі положень ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву на 20.05.2013 року.

У судове засідання 20.05.2013 року представники сторін по справі з'явились. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у поданих запереченнях проти позову.

Господарським судом встановлено, що між відповідачем, як постачальником електричної енергії та позивачем, як споживачем, існують договірні відносини щодо поставки електричної енергії, що виникли за укладеним договором №73(М039) від 30.07.1998 року на користування електричною енергією (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА).

01.09.2012 року у ході перевірки дотримання позивачем ПКЕЕ були виявлені порушення, які полягали у самовільному підключенні до електромережі після відключення, без порушення схеми, про що складені відповідні акти про порушення № К018227 та №К018228.

27.12.2012 року комісією з розгляду актів про порушення були розглянуті вказані акти, про що складені відповідні протоколи №88 та №89, на підставі яких Садовому товариству «Слава» нараховано до сплати суми заподіяних збитків.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.

Відповідно до п. 6.41. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 (далі - ПКЕЕ), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

Згідно ч. 1 п. 6.42. ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до абзаців 4 і 5 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.06 № 1497 рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання рішення частково недійсним, не передбачений законом або договором.

За своїми ознаками рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлені відповідним протоколом, не є актом ненормативного характеру в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки воно не має обов'язкового характеру і, таким чином, не можуть бути предметом розгляду господарським судом.

Крім того, аналіз матеріалів справи дозволяє дійти висновку про те, що оспорювані рішення комісії Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» оформлені відповідними протоколами, є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Тобто, оскаржені рішення можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 22.07.2010 року у справі №2-27/6102-2009, від 03.11.2010 року у справі №2-33/1606-2010, від 13.01.2011 року у справі №5002-28/2885-2010, від 13.01.2011 року у справі №2-15/1783-2009.

Таким чином провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

При цьому, як зазначено у п. 5 Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року №7, статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись п. п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Провадження у справі №911/782/13-г за позовом Садового товариства «Слава» до Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про скасування рішення припинити.2. Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати учасникам провадження.

Суддя В.М. Антонова