Постанова № 31406073, 14.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1542/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Савченко Л.А.

представника відповідача - Римар Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекціої Полтавської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій щодо винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2013 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекціої Полтавської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій щодо винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна, скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем незаконно винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, оскільки процедуру проведення перевірки та інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів які передували прийняттю рішення про застосування адміністративного арешту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що перевірка позивача була призначена та проведена у відповідності до вимог ст. 77 Податкового кодексу України, а вимога про проведення інвентаризації була оформлена та надіслана позивачу у відповідності до приписів ст. 20 Податкового кодексу України. У зв'язку з ненаданням СТОВ "Світоч" усіх документів необхідних для проведення перевірки та відмовою провести інвентаризацію основних фондів, було прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" зареєстроване як юридична особа, (код ЄДРПОУ 32500346) та перебуває на податковому обліку в Решетилівському відділенні Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції з 25 червня 2003 року за №489.

Відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання в Полтавській МДПІ на І квартал 2013 року , на підставі наказу від 08 січня 2013 року №4 робочій групі доручено провести з 21 січня 2013 року документальну планову перевірку СТОВ "Світоч" (код за ЄДРПОУ 32500346) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 серпня 2012 року, терміном 20 робочих днів. Перевірка була розпочата 21 січня 2013 року, строк проведення перевірки продовжено з 18 лютого 2013 року терміном на 10 робочих днів.

На підставі направлень на перевірку від 18 січня 2013 року №000068, №000067, №000065, №000064, виданих Полтавською МДПІ, фахівцями податкового органу 28 лютого 2013 року здійснено виїзд за юридичною адресою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч": с. Демидівка, Решетилівський район, Полтавська область.

Під час якого встановлено, що керівник підприємства на робочому місці відсутній, з перевіряючими спілкувався головний бухгалтер СТОВ "Світоч" Омельченко В.Б., якому вручено під підпис копію листа від 26 лютого 2013 року №686/10/22-42 з вимогою про надання документів, пояснень та документальних підтверджень використання у власній господарській діяльності орендованого майна, а також зобов'язано провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Керівник підприємства Городянин В.П. прибув на підприємство близько 17 год. 00 хв., проте, від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки відмовився, чим порушив підпункт 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

У зв'зку з викладеним, працівниками Полтавської МДПІ, в приміщенні СТОВ "Світоч", за присутності його посадових осіб було складено Акт від 28 лютого 2013 року №25, який було зачитано останім, проте підписувати його посадові особи підприємства відмовились, про що зазначено в Акті.

Крім того, позивачем на вимогу перевіряючих не було надано копії документів, необхідних для проведення перевірки, які були запитані в листі Полтавської МДПІ від 26 лютого 2013 року №686/10/22-42, чим порушено пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України.

01 березня 2013 року заступником начальника Полтавської МДПІ прийнято рішення №746/10/22-42 про застосування адміністративного арешту майна платника податків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч", у зв'язку із порушенням платником податків підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (відмова від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача та з рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд виходить із наступного.

Згідно пунктом 81.1 статті 81 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом (пункт 81.3 статті 81 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та не заперечується представником позивача по справі, що під час проведення перевірки працівниками Полтавської МДПІ посадовим особам позивача були надані належним чином оформлені направлення на проведення перевірки, копія наказу про проведення перевірки та пред'явлено службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки, отже перевірка проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства.

Підпунктом 20.1.5. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Як встановлено судом та підтверджено представником Полтавської МДПІ у судовому засіданні, що по прибуттю на підприємство о другій половині дня 28 лютого 2013 року перевіряючими вручено під підпис головному бухгалтеру СТОВ "Світоч" лист від 26 лютого 2013 року №686/10/22-42 з вимогою про надання документів, пояснень та документальних підтверджень використання у власній господарській діяльності орендованого майна, а також зобов'язано провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Із пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що керівник СТОВ "Світоч" прибув на підприємство близько 17 год. 00 хв. - 17 год. 20 хв.

Представник СТОВ "Світоч" в судовому засіданні пояснив, що робочий час на підприємстві триває до 17 год. 00 хв.

Представником СТОВ "Світоч" зазначено, що підставою для відмови від проведення 28 лютого 2013 року інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки стало неможливість 28 лютого 2013 року після 17 год. 00 хв. створення постійно діючої інвентаризаційної комісії для проведення інвентаризації у позаробочий час.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача у зв'язку з наступним.

Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року, №69 затверджено Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, пункт 3 якої містить перелік підстав для обов'язкового проведення інвентаризації.

Абзацом Д пункту 3 цієї Інструкції встановлено, що проведення інвентаризації є обов'язковим за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Враховуючи викладене та те, що відповідач є органом, який відповідно до закону має право вимагати проведення інвентаризації, а вимога про її проведення була оформлена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, інвентаризація мала бути розпочата 28 лютого 2013 року.

Відповідно до пункту 11.1 вказаної Інструкції для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що 28 лютого 2013 року керівник СТОВ "Світоч" мав створити інвентаризаційні комісії та відкласти проведення інвентаризаційних дій 01 березня 2013 року у зв'язку з закінченням робочого дня, однак цього зроблено не було. Натомість посадові особи позивача відмовились від проведення інвентаризації та надання документів необхідних для проведення перевірки.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна СТОВ "Світоч".

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного рішення покладено на відповідача у справі - Полтавську міжрайонну державну податкову інспекцію.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя С.С. Бойко