Постанова № 31399575, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5101/12/1070( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 року №0000892301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що до дати складення Акту перевірки і застосування відповідальності, а саме 13.04.2012 року ним були подані уточнені податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року. Крім того, виправлення помилок в податкових накладних не вплинуло на суму податкового кредиту, а тому, на думку позивача, підстави для коригування податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2011 року відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 12.04.2012 року по 13.04.2012 року посадовими особами Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої було складено Акт від 13.04.2012 року №9/22- 011/36263844.

В ході перевірки були виявлені порушення позивачем п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень, п.201.10 ст.201 ПК України, встановлено неправомірність формування податкового кредиту в листопаді 2011 року на суму 15431817 грн. ПДВ, що призвело до заниження суми ПДВ за листопад 2011р. на 7676033 грн.

Висновки податкового органу зроблені на підставі того, що при перевірці даних, що містяться у поданій декларації з ПДВ за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. встановлено, що в листопаді 2011 р. товариством включено до складу податкового кредиту податкові накладні, в яких сума ПДВ в одній податковій накладній більше 100 тис. грн., та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платниками ПДВ - продавцями: ТОВ «Аграрний цукровий альянс» та ТОВ «ВВІКО» .

Податковий орган також вказує на те, що станом на дату завершення перевірки позивачем не було подано: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року та/або заяви зі скаргою на такого постачальників, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 28.04.2012 року №0000892301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9595041, 25 грн. , з яких: 6676033 грн. - за основним платежем: 1919008, 25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вище означеним податковим повідомленням-рішенням позивач 16.02.2012 року та 25.07.2012 року звернувся із скаргами на винесене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Київській області. За результатами розгляду вказаних скарг були прийняті рішення №1671/10/10-206/325-835 та №2169/0/61-12/10-2115 відповідно, згідно з якими податкове повідомлення-рішення Миронівської МДПІ Київської області від 28.04.2012 р. №000089231 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату завершення перевірки позивачем не було подано уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад місяць 2011 року або заяви зі скаргою на постачальників, які відповідно до податкового законодавства можуть бути підставами для включення сум до податкового кредиту за звітній період у разі, якщо дані бухгалтерського обліку платника податків не відповідають даним зазначеним у податковій звітності, а тому позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі вищевказаних податкових накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Дійсно, пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень з 1 січня 2012 року.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 9 п.201.10 ст.201 ПК України).

Водночас, на думку колегії, висновки суду першої інстанції про відсутність права у покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у зв'язку із тим, що продавцем не проведено реєстрацію виданих податкових накладних в ЄДРПН, є необґрунтованими, оскільки Податковим кодексом України не передбачено обов'язку покупця перевіряти факт реєстрації продавцем, отриманих від останнього, податкових накладних в ЄДРПН, що унеможливлює встановлення факту допущеної помилки, до часу її виявлення органом державної податкової служби або контрагентом, що видав податкову накладну.

Судом не враховано, що згідно п. 1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1002 виправлення помилки в здійснюється у момент виявлення таких помилок.

Одночасно, пунктом 44.6 ст. 44 ПК України встановлено, що у разі, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналізуючи положення податкового законодавства, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевикладені норми, зокрема, встановлюють, що розбіжності, які виникли, можуть бути усунуті за результатами проведення перевірки. Таким чином, законом встановлено право платника подати відповідні уточнення після отримання акту перевірки з метою усунення розбіжностей.

Проте, податковим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано, хоча і не заперечувався, той факт, що позивачем до моменту складення Акуту були усунуті недоліки податкового обліку, виявлені за результатами перевірки.

13 Квітня 2012 року, із супроводжуючим листом №75 від 12.04.2012 року (а.с. 171 т. 1 ), позивач подав до Миронівської МДПІ Київської області 148 податкових накладних від 30.11.2011 року за номерами 39-41 та 44-188 від контрагента TOB «ВВІКО», за якими було нараховано ПДВ на загальну суму 14 468 416,67 грн. У кожній з поданих 12.04.2012 року накладних сума ПДВ не перевищує 100000 грн. Вище вказані податкові накладні виписані продавцем ТОВ «ВВІКО» на підставі Договорів №28/1 1-11 від 28.11.2011; №14/11-2011 від 14.11.2011р.; №б/н від 07.11.2011р. та видаткових накладних від 30.11.2011 року за номерами з 0000691 по 0000693 та з 0000818 по 0000962.

Посилання ж суду першої інстанції на ст.192 Податкового кодексу України як на одну із підстав відмови в задоволені позовних вимог, якою передбачений порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту, зокрема, обов'язок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок, є необґрунтованим та безпідставним, - оскільки в даному випадку платником податків внесені зміни до податкових накладних, а не здійснено зменшення або збільшення суми податкового кредиту.

Із наведеного вбачається, що оскільки сума податку на додану вартість в уточненихх податкових накладних була меншою ніж 100 000,00 грн., у контрагента позивача був відсутній обов'язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі таких податкових накладних. Відтак, суд не вбачає нормативно встановленого обов'язку для платника щодо подачі до податкового органу уточнюючого розрахунку або заяви зі скаргою на контрагента.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення. В свою чергу, судом не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача. Крім того, суд зазначає, що всі операції, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.», підтверджені відповідними документами, а після виправлень загальна сума зобов'язань за звітний податковий період не змінилась.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 року №0000892301 визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.