Ухвала суду № 31392411, 11.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/11126/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року

у справі № 2а/0470/11126/12

за позовом ОСОБА_1

до Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, посадових осіб Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, посадових осіб Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій та бездіяльності щодо розгляду його заяви від 03 січня 2012 року (реєстраційний номер ЖРЗПЗ-76 від 03 січня 2012 року), не здійснення належної перевірки по заявам щодо фактів службових порушень міліціонерами Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області при виконанні службових обов'язків, невиконання постанов прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року, 02 квітня 2012 року, не проведення належних перевірок, та не вжиття заходів по фактам встановлених органами прокуратури порушень, неналежного виконання службових обов'язків щодо організації роботи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області; зобов'язання Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області та начальника Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 організувати та забезпечити належну роботу кінологічної групи при Ленінському РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: долучення документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а також його місця реєстрації з метою визначення територіальної підсудності справи (копії паспорту); надання копій документів, долучених до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів у справі; надання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 142 гривень 22 копійки, у тому числі, у розмірі 32 гривень 82 копійок - із заявлених ним немайнових вимог, та у розмірі 109 гривень 40 копійок - за подання заяви про забезпечення доказів; конкретизації позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів з посиланням на норми чинного законодавства України, які були порушені їх діями або бездіяльністю, та на відповідні докази, шляхом викладення тексту позовної заяви у новій редакції українською мовою, з наданням її примірників відповідно до кількості відповідачів, та із зазначенням правильного найменування суду, до якого подається позовна заява.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Відповідачі у судовому засіданні заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви передбачені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частинами 2, 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як підтверджується матеріалами справи, у адміністративному позові не правильно зазначено найменування суду до якого подається позов, у позові не зазначений зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; позов викладено російською мовою, кількість поданих додатків до позову відмінна від кількості відповідачів.

Статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Правильним є висновок суду першої інстанції, що застосування регіональної мови (мов) у межах території, на якій вона поширена, можливе тільки за згодою сторін по справі після її відкриття.

Посилання ОСОБА_1 на порушення судом статті 10 Конституції України, щодо пропозиції викласти текст позовної заяви українською мовою є безпідставним, оскільки реалізація цієї конституційної норми передбачена Законом України «Про засади державної мовної політики».

Враховуючи наведене, суд першої інстанції встановивши недоліки та запропонувавши ОСОБА_1 усунути недоліки щодо надання копій документів, долучених до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів у справі; конкретизації позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів з посиланням на норми чинного законодавства України, які були порушені їх діями або бездіяльністю, та на відповідні докази, шляхом викладення тексту позовної заяви у новій редакції українською мовою, з наданням її примірників відповідно до кількості відповідачів, та із зазначенням правильного найменування суду, до якого подається позовна заява, дійшов обґрунтованого висновку про залишення без руху адміністративного позову в цій частині і підстави для скасування ухвали в цій частині відсутні.

Щодо пропозиції суду першої інстанції надати копію паспорту позивачем, суд апеляційної інстанції зауважує, що статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено обов'язку позивача надавати такий документ, тому оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції, при визначенні судового збору, що підлягає сплаті при подачі цього адміністративного позову дійшов помилкового висновку, що позивачем заявлено саме клопотання про забезпечення доказів і запропонував сплатити судовий збір у розмірі 109 гривень 40 копійок.

Забезпечення адміністративного позову за своєю суттю це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Зміст адміністративного позову та його вимоги не містять ознак клопотання про забезпечення позову, а лише вимогу про витребування доказів.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені немайнові вимоги щодо визнання неправомірними дій та бездіяльності, а також зобов'язання вчинити певні дії.

Розмір судового збору за подання у 2012 році до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 32 гривні 19 копійок.

При визначенні судового збору, що підлягає сплаті при подачі цього адміністративного позову немайнового характеру судом першої інстанції помилково зазначена сума як 32 гривні 82 копійки.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині розміру судового збору, що підлягає сплаті позивачем з 142 гривні 22 копійки на 32 гривні 19 копійок.

Керуючись статтями 196, 199, 200, 201, 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року в частині зобов'язання позивача надати копію паспорту.

Змінити ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року в частині розміру судового збору, що підлягає сплаті позивачем з 142 гривні 22 копійки на 32 гривні 19 копійок.

В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим