Ухвала суду № 31392415, 28.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. справа № 1170/2а-5078/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі № 1170/2а-5078/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз 2006" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року № 0000622310, яким ТОВ "Союз 2006" донараховано 59075 гривень податку на прибуток на 14769 гривень фінансових санкцій з цього податку. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000722310 від рішення від 16 червня 2011 року, яким ТОВ "Союз 2006" донараховано 12784 гривень податку на додану вартість та 3196 гривень фінансових санкцій з цього податку.

В обґрунтування позовних вимог вказали на те, що придбавали товар у ПП "ФАО" та ПП "Олександрія-Пріор", що підтверджується належними первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року № 0000622310, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз 2006" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 59 075,00 грн. основного платежу та 14 769,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року № 0000722310, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз 2006" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 784,00 грн. основного платежу та 3 196,00 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року та прийняти нову постанову згідно якої відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 01 червня 2011 року по 07 червня 2011 року посадовою особою Олександрійської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою діяльністю "Союз 2006" з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП "ФАО", ПП "Олександрія-Пріор", за період з 01.03.2008 р. по 31.08.2008 р., за результатами якої складено акт №215/23-10/23233400 від 09.06.2011р. висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, TOB "Союз 2006":

- ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 59 075,00 грн...; -

- за II квартал 2008 року в сумі 50 721,00 грн.;

- за III квартал 2008 року в сумі 8 354,00 грн.

- ст. 3, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах визнаних нікчемними в сумі 47 259,00 грн., в тому числі

- за березень 2008 року - 29 902,00 грн.;

- за квітень 2008 року - 4 573,00 грн.;

- за травень 2008 року - 6 101,00 грн.;

- за серпень 2008 р. - 6 683,00 грн. (а.с.13-38).

16.06.2011 р. Олександрійською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000622310 від 16.06.2011 р., яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 59 075,00 грн. основного платежу та 14769,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.11) та №0000722310 від 16.06.2011 р., яким грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 784,00 грн. основного платежу та 3196,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.12).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5,2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції(робіт, послуг), і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з вимогами підпункту 5.3.9, пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємспв" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесено 236299,00 грн., в тому числі:

- 202 884,00 грн. грн. за взаємовідносинами з ПП "ФАО" згідно видаткових накладних №4/3 від 04.03.2008 р. на суму 42 690,00 грн. без ПДВ, №5/3 від 04.03.2008 р. на суму 2 953,00 грн. без ПДВ, №25/3 від 25.03.2008 р. на суму 103 870,00 грн. без ПДВ, №5/4 від 05.04.2008 р. на суму 22865,60 грн. без ПДВ, №37/05 від 06.05.2008 р. на суму 30 505,00 грн. без ПДВ.

- 33 415,00 грн. за взаємовідносинами з ПП "Олександрія-Пріор" згідно видаткової накладної №РН-00027/4 від 19.08.2008 р. на суму 33 415,00 грн. Оплата за придбаний товар проведена в повному обсязі згідно квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с.74, 75, 78, 81-83, 86, 89, 92).

Згідно вимог підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно- правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Згідно положень підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 цього Закону до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті4 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У декларації про прибуток підприємства вказуються як доходи підприємства, так і його витрати, отже, з аналізу зазначеної норми випливає, що оцінюватись повинні податкові зобов'язання платника податку в цілому, а не окремі елементи, за якими вони визначаються (доходи або витрати платника податку).

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 3.4 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Проте судом встановлено, що податковим органом не перевірялась правильність відображення ТОВ "Союз 2006" у податкових деклараціях про прибуток валового доходу підприємства, а перевірялась лише правильність включення сум до валових витрат.

Також перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суми податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах визнаних нікчемними в сумі 47 259,00 грн., в тому числі за березень 2008 року - 29 902,00 грн.; за квітень 2008 року - 4 573,00 грн.; за травень 2008 року - 6 101,00 грн.; за серпень 2008 р. - 6 683,00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, ЦК України.

Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Таким чином доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі № 1170/2а-5078/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз 2006" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова