Ухвала суду № 31391141, 24.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року справа №812/1230/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Абушек А.С.

за участі представника позивача Рибалкіної О.О.

представника відповідача Немчілової Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. в справі № 812/1230/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Антрацит» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування якого зазначило, що за наслідками проведення документальної позапланової перевірки своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2012 р., висновки якої оформлені актом перевірки від 26.12.2012 р. № 135/16-0/32226065, 14.01.2013 р. відповідачем прийняті податкові повідомленні-рішення: № 0001658012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 2648114,43 грн.; № 0001678012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 43220,04 грн.; № 0000018071 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 313937,59 грн.; № 0001688012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 5836,54 грн.; № 0001668012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 878554,52 грн. Позивач вважає дані податкові повідомленні-рішення необґрунтованими з тих підстав, що вони прийняті під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. у зв'язку із порушенням справи про банкрутство позивача. Також позивач зазначає про порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0000018071, 0001678012, 0001658012.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000018071, 0001678012, 0001658012, 0001668012, 0001688012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. позовні вимоги задоволені, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013 р. №№ 0000018071, 0001678012, 0001658012, 0001668012, 0001688012.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань встановлені в ході перевірки, результати якої оформлені актом від 26.12.2012 р., другий примірник якого отриманий платником податків 28.12.2012 р., до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. З урахуванням приписів п. п. 86.7, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України орган державної податкової служби не мав підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень раніше 14.01.2013 р., тому апелянт вказує на правомірність застосування до платника податків штрафних санкцій. Також відповідачем зазначено про те, що висновок суду стосовно прийняття податкових повідомлень-рішень №№ 0000018071, 0001678012, 0001658012 з порушенням граничного строку (1095 днів), передбаченого ст. 102 Податкового кодексу України, є помилковим, оскільки відповідно до цієї норми кодексу для нарахування платнику податків штрафних санкцій обов'язковою умовою є сплата грошових зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Антрацит» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період 01.01.2010 р. по 31.10.2012 р., висновки якої викладені в акті перевірки № 135/16-0/32226065 від 26.12.2012 р. Перевіркою встановлені порушення ДП «Антрацит» п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток протягом граничних строків в розмірі 1569692,92 грн., з податку на додану вартість в загальній сумі 22026090,24 грн., зі збору на спеціальне використання води в загальній сумі 274465,43 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 14.01.2013 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001658012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 2648114,43 грн.; № 0001678012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 43220,04 грн.; № 0000018071 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 313937,59 грн.; № 0001688012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 5836,54 грн.; № 0001668012 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 878554,52 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань, термін яких настав до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто, зобов'язань, на які поширюється дія мораторію, тому податкові повідомлення-рішення, прийняті після введення мораторію, є протиправними. Також суд зазначив, що нарахування штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями № 0000018071 та № 0001678012 відбулось з порушенням граничного строку (1095 днів), передбаченого ст. 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 18.01.2013 р., тобто яка діяла на час порушення справи про банкрутство та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, відповідно до ст. 1 цього Закону під мораторієм на задоволення вимог кредиторів розуміється зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відтак, оскільки спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.01.2013 р. до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань, термін яких настав до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду від 09.01.2013 р., тобто, зобов'язань, на які поширюється дія мораторію, тому є правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті після введення мораторію, є протиправними.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань виявлені податковим органом до дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки такі доводи не мають правового обґрунтування. В даному випадку не має правового значення час встановлення порушень. Застосування штрафних санкцій в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів прямо заборонено ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 18.01.2013 р.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що суд першої інстанції в мотивувальній частині постанови послався на норму Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після до 18.01.2013 р. (ст. 19), проте, ця обставина не може розцінюватися як неправильне або помилкове застосування норм матеріального права, оскільки ця норма Закону містить приписи, аналогічні приписам ст. 12 Закону в редакції до 18.01.2013 р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. в справі № 812/1230/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. в справі № 812/1230/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 27.05.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.