Ухвала суду № 31389656, 15.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року м. Львів № 9104/15594/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод «Самбірський» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод «Самбірський» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000402300 від 11.06.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що усі суми, які були включені до податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що засвідчують факт придбання товарів (послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Господарські операції з контрагентом є дійсними, а згаданий контрагент є діючими підприємством - включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Самбірському районі Львівської області подав апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова винесена при неповному встановленні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач в результаті безтоварних операцій занизив податок на додану вартість в сумі - 7150, 25 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Молокозавод Самбірський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по питанню взаємовідносин із ТзОВ «Пріма-Пак» за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р., що підтверджується актом за № 157/22-00/00424415 від 23.05.2012 року.

З даного акту вбачається що позивач порушив п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1 пп 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занизив податок на додану вартість в сумі - 7150, 25 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі - 1412, 66 грн. за листопад 2010 року в сумі - 5737,59 грн.

Задовольняючи адміністративний суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про нікчемність угод є безпідставними оскільки, останній не надав суду належних доказів які свідчать про те, що укладений правочин позивача з контрагентом порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи тощо.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого ) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) які не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями.

Отже, вказана норма пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів ( послуг ) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Молокозавод «Самбірський» сформував податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених договорів з ТзОВ «Пріма-Пак» від 01.09.2010 року, 20.09.2010 року предметом якого є купівля-продаж товарів.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивач надав суду: лист № 079 від 20.07.2010 року, договір № 1509/10П від 20.09.2010 р., договір № 35/1 від 01.09.2010 р., дорожні листи вантажних автомобілів з 20 по 21.09.2012 р. за № 239535 та з 29 по 30.09.2012 р. за № 239546, журнал матеріальних цінностей ( склад ), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.03.2007 р за № 05.03.02-03/14213, видаткову накладну № РН-0000046 від 20.09.2011 р., № РН-0001143 від 23.09.2010 р., № РН-0000061 від 29.09.2010 р., рахунок-фактура від 20.09.2010 р., 22.09.2010 р., довіреність, податкову накладну № 50, 65 від 20.09.2010 р., від 29.09.2010 р., податкову декларацію за вересень 2010 р, угоду від 08.11.2010 р., багатошаровий термоусадочний пакет на сир «Естонський» з логотипом «Самбір».

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає. Не були визнані судом недійсними (які мають ознаки фіктивності) договори, первинні та інші документи суб'єктів господарювання, з якими позивач мало взаємовідносини, про що вказано в акті перевірки.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних ТзОВ Молокозавод «Самбірський» та ТзОВ «Пріма-Пак» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій між ТзОВ «Молокозавод»Самбірський» та ТзОВ «Пріма-Пак» по придбанню товарів та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цим контрагентом в період охоплений перевіркою.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Податкові інспектори посилаються в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне виконання поставок товару позивачу.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» підтверджуючим документом на вантаж є товарно-транспортна накладна або інший документ.

Однак, відповідно до вимог Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2009 р. № 207 наявність товарно-транспортної накладної є обов»язковою тільки для особи, що здійснює перевезення на договірних умовах тобто, надає послуги з перевезення вантажів.

Тому, відсутність товарно-транспортної накладної не може вважатись доказом відсутності реального характеру господарських операцій.

Крім того, твердження відповідача про відсутність у ТзОВ «Молокозавод» «Самбірський» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів ( робіт, послуг ) колегія суддів не приймає до уваги оскільки, згідно положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2012 року № 0000402300 та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справ за № 2а-5471/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В.Савицька

Судді М.В. Костів

Р.М. Шавель