Постанова № 3138715, 05.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09 р. Справа № 7/8а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного відкритого акціонерного товариства „Вантажно-Транспортне Управління „Шахтарськвантажтранс”, м. Шахтарськ

до відповідача Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Шахтарськ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005051543/0/5301, № 0005041543/0/5302, № 0005061543/0/5303 від 26 грудня 2006 року.

Позивач, Державне відкрите акціонерне товариство „Вантажно-Транспортне Управління „Шахтарськвантажтранс”, звернувся до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005051543/0/5301, № 0005041543/0/5302, № 0005061543/0/5303 від 26 грудня 2006 року.

Ухвалою суду від "23" січня 2007 року було відкрито провадження у адміністративній справі № 7/8а.

Ухвалою суду від 13.03.2007р. провадження у адміністративній справі № 7/8а зупинено.

Ухвалою по справі від 19.01.2009 року провадження у справі поновлено, закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 7/8а до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5, п. 17.1.7. п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є безпідставними та не ґрунтуються на чинному законодавстві з огляду на те, що, застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 17.1.7. п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», можливо лише при наявності податкового боргу позивача; до позивача застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу, якого насправді не існувало. Так, позивачем зазначено, що здійснення погашення Позивачем податкових зобов’язань за період, який перевірявся, підтверджується платіжними документами, на які відповідач посилається в акті перевірки, за даними таких платіжних документів, за період, який перевірявся, позивачем самостійно було визначено призначення платежу, зокрема, погашення податкових зобов’язань з земельного податку, проте, відповідачем було самостійно змінено первинне призначення платежу.

Позивач стверджує, що жодним законом з питань оподаткування органам державної податкової служби не надано права та не встановлено обов’язку на власний розсуд змінювати або не брати до уваги призначення платежу, визначеного самостійно платником податків.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Наказ ДПА України №342 від 03.09.01р., зареєстрований в Мін’юсті України №18.10.01р. за №887/6078. При цьому зазначає, що податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черги його виникнення.

У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: про правовий статус позивача, акт перевірки, заперечення до акту перевірки, відповідь на заперечення, податкові повідомлення-рішення, скарга, рішення про результати розгляду скарги, платіжні доручення, зведена розшифровка платіжних документів.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши заперечення та пояснення сторін, суд встановив наступне:

Позивач є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 23.05.1997 року, включений до ЄДРПОУ за кодом 00179252.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання дотримання граничних термінів сплати земельного податку, за результатами якої складено акт №1054/15/00179252 від 21.12.2006р. (надалі – акт перевірки).

На підставі акта перевірки першим заступником керівника відповідача прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0005051543/0/5301 від 26 грудня 2006 року, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 2612,11 грн., в розмірі 20% за затримку на 63 календарних дня строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 13060,51 грн.

№ 0005041543/0/5302 від 26 грудня 2006 року, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 636,25 грн., в розмірі 50% за затримку на 93 календарних дня строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1272,5 грн.

№ 0005061543/0/5303 від 26 грудня 2006 року, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 3704,04 грн., в розмірі 10% за затримку на 29 календарних днів строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 37040,32 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для розрахунку штрафних санкцій стали саме податкові зобов’язання, визначені розрахунками за грудень 2004 року по строку 31.01.2005 року, за січень 2005 року по строку 02.03.2005 року, за лютий 2005 року по строку 30.03.2005 року, за квітень 2005 року по строку 30.05.2005 року, за травень 2005 року по строку 30.06.2005 року, за червень 2005 року по строку 01.08.2005 року, за липень 2005 року по строку 30.08.2005 року, за серпень 2005 року по строку 30.09.2005 року, за вересень 2005 року по строку 31.10.2005 року, за жовтень 2005 року по строку 30.11.2005 року, за листопад 2005 року по строку 30.12.2005 року, за грудень 2005 року по строку 30.01.2005 року, за січень 2006 року по строку 02.03.2006 року, за лютий 2006 року по строку 30.03.2006 року, за квітень 2006 року по строку 30.05.2006 року, за травень 2006 року по строку 30.06.2006 року, за червень 2006 року по строку 31.07.2006 року, за серпень 2006 року по строку 02.10.2006 року.

Згідно зведених даних, наведених в акті перевірки, оплата зобов’язань, визначених наведеними деклараціями, проводилась позивачем платіжними дорученнями: за грудень 2004 року, за січень 2005 року, за лютий 2005 року - № 705 від 04.05.2005 року; за квітень 2005 року - № 1085 від 30.06.2005 року; за травень 2005 року - № 1394 від 17.08.2005 року; за червень 2005 року - № 1393 від 17.08.2005 року, № 1394 від 17.08.2005 року, № 1522 від 08.09.2005 року, за липень 2005 року - № 1522 від 08.09.2005 року, № 1818 від 27.10.2005 року, за серпень 2005 року - № 1818 від 27.10.2005 року, № 1845 від 31.10.2005 року, за вересень 2005 року - № 2006 від 24.11.2005 року, № 1979 від 24.11.2005 року, № 2023 від 28.11.2005 року, за жовтень 2005 року - № 2225 від 27.12.2005 року, № 2240 від 29.12.2005 року, за листопад 2005 року - № 2431 від 30.01.2006 року, за грудень 2005 року - № 100 від 16.02.2006 року, № 383 від 28.03.2006 року, № 393 від 30.03.2006 року, за січень 2006 року - № 393 від 30.03.2006 року, № 422 від 31.03.2006 року, № 445 від 07.04.2006 року, за лютий 2006 року - № 445 від 07.04.2006 року, № 470 від 11.04.2006 року, № 484 від 12.04.2006 року, за квітень 2006 року - № 843 від 14.06.2006 року, № 883 від 20.06.2006 року, № 934 від 27.06.2006 року, за травень 2006 року - № 1095 від 25.07.2006 року, за червень 2006 року - № 1190 від 16.08.2006 року, за серпень 2006 року - № 348 від 16.10.2006 року.

На підставі наведених даних про фактичну сплату коштів відповідачем розраховано кількість днів прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов’язань та розраховані суми штрафу за ставками і в порядку, визначеному пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 20% від суми, фактично сплаченої із перевищенням встановлених граничних строків, яка склала 13060,51 грн.; в розмірі 50% від суми, фактично сплаченої із перевищенням встановлених граничних строків, яка склала 1272,5 грн., в розмірі 10% від суми, фактично сплаченої із перевищенням встановлених граничних строків, яка склала 37040,32 грн.

Позивач вважає неправомірним застосування до нього штрафних санкцій через їх розрахунок виходячи з сум, вказаних у наведених вище платіжних дорученнях, оскільки ці суми він сплачував в рахунок податкових зобов’язань з земельного податку за інші періоди, ніж ті, що були враховані відповідачем, а саме, позивачем за даними платіжних документів, наведених в акті перевірки, самостійно було визначено призначення платежу, зокрема, погашення податкових зобов’язань з земельного податку, проте, відповідачем було самостійно змінено первинне призначення платежу, що не відповідає вимогам п.п. 1.2., 1.3. 1.5. ст. 1, п. 5.3.1. ст. 5, п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зі зведених даних, наведених в акті перевірки, вбачається (і таке підтверджено відповідачем у судовому засіданні), що при розрахунку ним застосовані платежі за наведеними платіжними дорученнями. Сума штрафних санкцій в загальному розмірі 6952,40 грн., розрахована на підставі визначених цими платіжними дорученнями сум.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5.цього ж закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до ст. 9. Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити висновок, що ним пов’язане: виникнення та наявність податкового зобов’язання за відповідною податковою декларацію (тобто і відповідний податковий період), строки сплати саме цих податкових зобов’язань (тобто визначених відповідною податковою декларацію за відповідний податковий період), а також, відповідальність за порушення строків сплати саме цих податкових зобов’язань, у випадку їх сплати платником податків.

Тобто, визначення розміру штрафної санкції, а отже і їх застосування податковим органом можливе лише у разі, коли платником податку сплачена з порушенням граничного терміну сплати саме узгоджена ним у відповідній податковій декларації сума податкового зобов’язання, і розрахунок штрафної санкції повинен робитися від фактично сплаченої з порушенням граничного терміну сплати платником податку суми цього податкового зобов’язання.

У даному випадку штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань позивача по розрахункам земельного податку за грудень 2004 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, серпень 2006 року. При цьому, як зазначалось, враховувалась сплата позивачем податкових зобов’язань з земельного податку за платіжними дорученнями, які зазначались вище і копії яких додані до матеріалів справи.

Огляд судом цих платіжних доручень, свідчить про те, що у призначені платежу позивачем визначена сплата зобов’язань з земельного податку за інші періоди, ніж ті, що були враховані відповідачем при встановленні актом перевірки порушення позивачем граничних термінів сплати земельного податку.

Зокрема, у платіжному дорученні № 705 від 04.05.2005 року позивачем визначено призначення платежу „податок на землю за травень 2005 року”, у платіжному дорученні № 1085 від 30.06.2005 року - „податок на землю за червень 2005 року”, у платіжних дорученнях № 1393 від 17.08.2005 року, № 1394 від 17.08.2005 року, № 1522 від 08.09.2005 року - „податок на землю за серпень 2005 року”, у платіжних дорученнях № 1818 від 27.10.2005 року, № 2006 від 24.11.2005 року, № 1979 від 24.11.2005 року, № 2023 від 28.11.2005 року - „податок на землю за жовтень 2005 року”, у платіжному дорученні № 1845 від 31.10.2005 року - „податок на землю за вересень 2005 року”, у платіжних дорученнях № 2225 від 27.12.2005 року, № 2240 від 29.12.2005 року - „податок на землю за листопад 2005 року”, у платіжному дорученні № 2431 від 30.01.2006 року - „податок на землю за грудень 2005 року”, у платіжному дорученні № 100 від 16.02.2006 року - „податок на землю за січень 2006 року”, у платіжних дорученнях № 383 від 28.03.2006 року, № 393 від 30.03.2006 року, № 422 від 31.03.2006 року, № 470 від 11.04.2006 року, № 484 від 12.04.2006 року - „податок на землю за березень 2006 року”, у платіжному дорученні № 445 від 07.04.2006 року - „податок на землю за лютий 2006 року”, у платіжних дорученнях № 843 від 14.06.2006 року, № 883 від 20.06.2006 року - „податок на землю за травень 2006 року”, у платіжних дорученнях № 934 від 27.06.2006 року, № 1095 від 25.07.2006 року - „податок на землю за червень 2006 року”, у платіжному дорученні № 1190 від 16.08.2006 року - „податок на землю за липень 2006 року – 5268,21 грн., за серпень 2006 року – 5268,21 грн.”, у платіжному дорученні № 1632 від 16.10.2006 року – „податок на землю за вересень 2006 року – 5274,71 грн., за жовтень 2006 року – 5268,21 грн.”

Тобто, наведеними платіжними дорученнями позивачем сплачувались інші податкові зобов’язання інших податкових періодів, ніж ті, що були враховані відповідачем при встановленні порушення позивачем граничних термінів сплати земельного податку. Врахування цих сум, як сум, якими сплачені (погашені) податкові зобов’язання по сплаті земельного податку за періоди, які не відповідають періодам, зазначеним позивачем на платіжних дорученнях в якості призначення платежу, при розрахунку застосованих до позивача штрафних санкцій не відповідає вимогам законодавства.

Посилання відповідача на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та твердження про те, що саме у відповідності до цієї норми при наявності у платника податків податкового боргу всі його платежі зараховуються податковим органом першочергово на погашення податкового боргу та те, що платник податку не має у такому випадку права вирішувати призначення платежу, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до наведеного п. 7.7. ст. 7, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючи органи, чи платники податків. Тобто, ця норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Щодо посилань відповідача на Наказ ДПА України №342 від 03.09.01р., то вони не беруться судом до уваги з огляду на положення ст.9 КАС України.

З огляду на викладене, податкові зобов’язання позивача з земельного податку за грудень 2004 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, серпень 2006 року неможливо вважати погашеними у тому порядку та у тих сумах, на яких наполягає відповідач, що обумовлює безпідставність розрахунку та застосування до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних (фінансових) санкцій.

За таких умов, позовні вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005051543/0/5301, № 0005041543/0/5302, № 0005061543/0/5303 від 26 грудня 2006 року підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 9. Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 2, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного відкритого акціонерного товариства „Вантажно-Транспортне Управління „Шахтарськвантажтранс” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005051543/0/5301, № 0005041543/0/5302, № 0005061543/0/5303 від 26 грудня 2006 року - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 грудня 2006 року № 0005051543/0/5301.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 грудня 2006 року № 0005041543/0/5302.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 грудня 2006 року № 0005061543/0/5303.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства „Вантажно-Транспортне Управління „Шахтарськвантажтранс” витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гончаров С.А.