Постанова № 31384995, 17.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 13» травня 2013 р. Справа №5023/2478/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В.,суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

прокурор - Здор Т.О., посвідчення від 06.12.2012 року,

позивача - не з'явився,

відповідача - Чурсіна В.В., довірен. від 03.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1203Х/1-28) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03 квітня 2013 року у справі №5023/2478/12

по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В.

за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал", м. Харків

про стягнення 1 587 904,67 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії, при здійсненні примусового виконання наказу № 5023/2478/12 від 12.12.2012 р. господарського суду Харківської області, державного виконавця Кононенко У.В. Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, які просить визнати неправомірними та скасувати постанову від 30.01.2013 р. про арешт коштів боржника та постанову від 08.01.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 квітня 2013 року у справі №5023/2478/12 (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Кононенко У.В. відмовлено.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що ухвала суду першої інстанції незаконна і необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що через неправомірні дії державного виконавця Кононенко У.В., який в порушення вимог п.5 ст.25, п.3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» своєчасно не повідомив ТОВ «Харків-Капітал» про відкриття виконавчого провадження, ТОВ «Харків-Капітал» не мав можливості своєчасно скористатися своїми правами.

Окрім того, на думку скаржника, державним виконавцем неправомірно ухвалено постанову про накладення арешту на кошти боржника, оскільки постановою ДВС від 28.12.2012 року вже було накладено арешт на майно боржника.

Від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №3581 від 25.04.2013 року) де прокурор зазначає, що державний виконавець діяв виключно у відповідності Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», Інструкції з організації примусового виконання рішення, та просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №3582 від 25.04.2013 року), де державний виконавець просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

До судового засідання, яке відбулося 13.05.2013 року, з'явились прокурор та відповідач.

Позивач до судового засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності позивача, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених прокурора та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року по справі № 5023/2478/12 позов задоволено повністю та стягнуто з Відповідача на користь Позивача збитки у розмірі 1 587 904, 67 грн. (один мільйон п'ятсот вісімдесят сім тисяч дев'ятсот чотири грн. 67 коп.) та стягнуто з Відповідача на користь держави суму у розмірі 31 758,10 грн. судового збору.

Після набрання рішенням суду законної сили, було видано відповідні накази від 12 грудня 2012 року. Ці накази було пред'явлено до виконання.

28 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та п. 2 запропоновано боржнику добровільно виконати вимоги виконавчого документу у семиденний строк з дня винесення постанови. При невиконанні рішення в даний для добровільного виконання строк боржником, рішення виконується в примусовому порядку зі стягненням з останнього виконавчого збору та витрат пов'язаних з провадженням виконавчих дій, про що вказано у п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно штампу копії поштового повідомлення копія постанови про відкриття виконавчого провадження №35842425 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №5023/2478/12 від 12.12.2012р. була направлена на адресу ТОВ «Харків-Капітал» лише 08.01.2013 року.

В той же день - 08.01.2013 року державним виконавцем Кононенко У.В. ухвалено постанову по виконавчому провадженню №35842425 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 158790,46 грн. у зв'язку із невиконанням боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений Законом для самостійного його виконання.

Окрім того, 28.12.2012 року державним виконавцем ухвалено постанову по виконавчому провадженню №35842425 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «Харків-Капітал».

Постановою про арешт коштів від 30.01.2013 р. державним виконавцем накладено арешт на кошти на банківських рахунках Боржника на підставі не виконання останнім рішення суду у добровільному порядку, тобто у семиденний термін.

Відповідач (боржник) у скарзі просить суд визнати дії державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ Кононенко У.В. неправомірними і скасувати постанову про арешт коштів боржника від 30.01.2013 року та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 року, посилаючись на те, що ТОВ «Харків-Капітал» не отримував станом на 06.02.2013 р. від ВДВС постанови про відкриття виконавчого провадження, а дії державного виконавця Кононенко У.В. під час арешту коштів 30.01.2013 р. суперечить вимогам закону та фактичним обставинам.

Оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 03.04.2013 року мотивована тим, що державний виконавець діяв виключно в рамках Закону України «Про виконавче провадження», а посилання боржника на незаконність дій державного виконавця є безпідставними. Суд керувався ч. 1 ст.28, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження».

У п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

28.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та п. 2 запропоновано боржнику добровільно виконати вимоги виконавчого документу у семиденний строк з дня винесення постанови.

Згідно з п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до п. 4.1.1. Інструкцій про проведення виконавчих дій державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

В своїх поясненнях ДВС зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено відповідно до вимог п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» і в якості доказу належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження надала завірену копію поштового повідомлення, де міститься штамп про відправлення цієї постанови із датою саме 08.01.2013 року.

Будь-яких інших доказів або обставин відправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2012 року відповідно до п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» ВДВС не надано.

Дослідивши постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документу у 7 днів з дня винесення постанови, тобто до 04.01.2013 року, та завірену копію поштового повідомлення судом встановлено, що зазначену постанову, в порушення наведених правових норм, надіслано боржнику тільки 08.01.2013 року, тобто вже після строку наданого для добровільного виконання виконавчого документу.

Зазначена обставина унеможливлює добровільне виконання боржником виконавчого документу в установлений строк. Тобто, фактично боржник був позбавлений права добровільно виконати виконавчий документ в зазначений строк.

Приписами п. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Колегія суддів зазначає, що підставою для стягнення виконавчого збору є саме відсутність добровільного виконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений Законом.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

Таким чином, неправомірні дії державного виконавця (невчасне надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження) потягли за собою як порушення прав боржника на добровільне виконання виконавчого документу, так і зумовили незаконність винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вбачає відсутність правових підстав для ухвалення державним виконавцем Кононенко У.В. постанови від 08.01.2013 року по виконавчому провадженню №35842425, якою стягнуто з ТОВ «Харків-Капітал» 1587904,67 грн. виконавчого збору.

Відтак, господарський суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні скарги ТОВ «Харків-Капітал» в частині скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 року.

Колегія суддів критично ставиться до позиції апелянта про неправомірність дій державного виконавця при винесенні постанови від 30.01.2013 року про накладення арешту на кошти боржника.

Як вбачається, даною постановою накладено арешт на кошти, що містяться на відповідних банківських рахунках та належать ТОВ «Харків-Капітал» у межах суми 1746729,68 грн., що складається із суми заборгованості - 1587904,67 грн., виконавчого збору - 158790,46 грн., витрат на проведення виконавчих дій - 34,55 грн.

Накладення арешту на кошти боржника у сумі 1746729,68 грн. узгоджується із приписами п. 6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» де визначено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

До того ж, ані Закон України «Про виконавче провадження», ані будь-які інші законодавчі акти не містять заборони щодо накладення арешту на кошти боржника за наявності чинного арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Окрім того, колегія суддів враховує, що постановою державного виконавця Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського МУЮ Кононенко У.В. від 01.03.2013 року у зв'язку із виконанням рішення суду в повному обсязі виконавче провадження закінчено, припинено чинність арешту майна боржника накладеного постановою про арешт майна боржника від 28.12.2012 року та чинність арешту грошових коштів накладеного постановою про арешт коштів від 30.01.2013 року.

Враховуючи викладене, постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.01.2013 року винесена державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів не вбачає неправомірних дій державного виконавця Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 30.01.2013 року.

Відтак, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні скарги в частині скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.01.2013 року.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно п. 8 Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. за №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, та з огляду на те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні скарги в частині скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 03.04.2013 року у справі №5023/2478/12 підлягає скасуванню в частині відмови у визнанні дії державного виконавця незаконними та скасуванні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 року із прийняттям в цій частині нової ухвали, якою скаргу в цій частині задовольнити. В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2013 року у справі №5023/2478/12 скасувати в частині відмови у визнанні дії державного виконавця незаконними та скасуванні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 року.

В цій частині прийняти нову ухвалу, якою скаргу в цій частині задовольнити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17.05.2013 року.

Головуючий суддя Россолов В. В.

Суддя Тихий П. В.

Суддя Терещенко О. І.