Постанова № 31384987, 13.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Справа №922/180/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - Михайлець О.В.;

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1033Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року по справі №922/180/13-г

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 34 000 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року по справі №922/180/13-г (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету України штраф у сумі 17 000 грн., пеню в сумі 17 000 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Через канцелярію суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

На думку апелянта місцевим господарським судом помилково не застосовано статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Антимонопольний комітет України надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 27.06.2012 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №6/01-74-12 винесено рішення №90-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що ФОП ОСОБА_2 вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 статті 6, п. 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді спотворення результатів торгів.

На підставі чого, вбачаючи порушення відповідачем п. 4 ч. 2 статті 6, а також п. 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", керуючись абз. 2 ч. 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на відповідача накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Копія листа з витягом із Рішення №90-К надіслана відповідачу, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія листа Директора Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" № 07-13-1962 від 12.10.2012 року, в якому зазначено, що рекомендований лист №6105804895700, поданий до пересилання 05.07.2012 року на адресу ФОП ОСОБА_2 був вручений 12.07.2012 року відділенням поштового зв'язку №172 м. Харкова батькові ОСОБА_2 під розписку у книзі ф.8, що також вбачається із доданої до листа копії додатку №3.

Частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Станом на день подання позовної заяви про стягнення штрафу та пені Антимонопольний комітет України не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно з п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, керувався статтями 52, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з огляду на те, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.06.2012 року №90-к є дійсним і підлягає виконанню.

Колегія суддів згодна з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відтак, відповідачу накладено штраф за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 17000 грн.

Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як уже зазначалось, копія рішення Антимонопольного комітету України вручена 12.07.2012 року.

Отже, строк сплати штрафу закінчився 12.09.2012 року.

Відтак, відповідачу нараховано пеню за період з 13.09.2012 року по 09.01.2013 року у сумі 17000 грн.

Посилання апелянта на незаконність рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2012 року №90-к ґрунтується на суб'єктивній оцінці відповідача та спростовується матеріалами справи, оскільки доказів оскарження і більш того, визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України 27.06.2012 року №90-к у матеріалах справи немає. Отже, воно є чинним.

Враховуючи те, що докази сплати відповідачем у встановлені терміни штрафу у матеріалах справи відсутні, колегія суддів вважає, що позивач правомірно нарахував ФОП ОСОБА_2 пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки за період з 13.09.2012 року по 09.01.2013 року включно в сумі 17000 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу прийнятого у справі рішення, з огляду на наведені положення частини першої статті 56 та частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", отже визначені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовано положення статей 52, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та задоволено позовні вимоги, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим рішення підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року по справі №922/180/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 14.05.2013 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Черленяк М.І.