Ухвала суду № 31380995, 21.01.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/15954/2012

Провадження № 2/520/1887/13

УХВАЛА

про забезпечення позову

21.01.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Мельничуковська К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ODH0RX09160086 від 26.10.2006 року у розмірі 30312 ( три тисячі триста дванадцять) гривень 10 копійок та судові витрати у розмірі 303.12 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, якою просить:

1.Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення.

2.Обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань;

3.Заборонити відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області видачу відповідачу паспорта/проїзного документа;

4.Адміністрації державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань.

В обґрунтування наданої заяви представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні посилалась на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.153 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливими виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням викладеного, слід припустити, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може в майбутньому призвести до відчуження відповідачем майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно є співмірним заходом із заявленими позивачем вимогами.

Постановою Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пунктом 7 передбачено, що заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Пунктом 6 ст. 6 цього Закону передбачено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо до нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

Але порушуючи питання про обмеження відповідача у праві виїзду за кордон України, представник позивача не зазначила жодного доказу на підтвердження того, що відповідач може або намагається виїхати за межі України та це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 6 ст. 153 ЦПК України).

Проаналізувавши матеріали справи суддя вважає, що заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 151-153, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1), заборонити будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Копію ухвали для виконання направити до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області, реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Роз'яснити сторонам та виконавцям, що особи винні в порушені заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити відповідачу для відома.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Літвінова І. А.