Ухвала суду № 31378223, 15.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2579/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Бодюку В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Сервіс» (далі Товариство або відповідач) про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2013 року ДПІ звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із поданням до Товариства, у якому просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача, застосованого рішенням від 27.02.2013 року № 2/19.1-40/30167181.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 04 березня 2013 року провадження у справі закрив.

В апеляційній скарзі про скасування ухвали ДПІ посилається на те, що висновок суду першої інстанції про наявність спору про право було зроблено на підставі неналежних доказів.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається спір про право.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 183-2 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Судом встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача були положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: відмова платника податків від надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Водночас, відповідач заперечував та наголошував на наявності у платника податків закріпленого абзацом 5 пункту 73.3 статті 73 ПК України права бути звільненим від обов'язку надавати відповідь на запит податкового органу у разі коли він складений з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту. Посилаючись на правомірність відмови платника податків від надання пояснень та документів на лист податкового органу, відповідач стверджує про відсутність у контролюючого органу законних підстав для проведення перевірки, і як наслідок, для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту і підтвердження його обґрунтованості в судовому порядку.

КАС України не визначає у якій саме формі може бути закріплено факт виникнення відповідного спору. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що достатньою підставою для висновку про наявність між сторонами відповідного спору є висловлення відповідачем заперечень щодо існування обставин, які стали підставою для звернення до суду із поданням.

Відповідно, наведені вище обставини були викладені відповідачем у скарзі №28/02 від 28.02.2013 року, що була направлена на адресу ДПС міста Києва.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту та звернення податкового органу до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Листом Вищого адміністративного суду № 571/11/13-11 від 22.04.2011 року роз'яснено, що якщо наявність спору про право буде виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 20.05.2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.