Ухвала суду № 31377977, 15.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18036/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Бодюку В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дії незаконними, скасувати рішення №5 від 20.11.2012 року,зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання дії незаконними, скасувати рішення №5 від 20.11.2012 року, зобов'язати вчинити дії.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 лютого 2013 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №5 від 20.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд». В іншій частині позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що висновки, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі, доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.12.2009 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України АБ №562275 від 24.12.2012 р.

Позивач був взятий на облік в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва 07.12.2009 року за №37703, та зареєстровано платником ПДВ з 01.03.2011 року, свідоцтво №100325833, ІПН 368580626599.

Як встановлено судом, що 20.11.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято рішення №5 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Укргазбуд», яке мотивоване тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Даний висновок було зроблено на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Укргазбуд» (код ЄДРПОУ 36858065) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами за період: з 01.09.2010 року по 31.05.2012 року, складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

За результатами перевірки ДПІ було зменшено до нуля задекларовані податкові зобов'язання за період: з 01.09.2010 року по 31.05.2012 року та податковий кредит за період з 01.09.2010 року по 31.05.2012 року.

Задовольняючи позов частково , суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі Положення № 1394) передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення № 1394, податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

У силу вимог підпункту 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 пункту 5.5 Положення № 1394, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей).

У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Колегія суддів вважає вірним констатацію судом першої інстанції того, що підставою для скасування реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу у відповідності до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є встановлення факту подання таким платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що за період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ, які свідчать про наявність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, що підтверджується деклараціями, які дослідженні судом першої інстанції та містяться в матеріалах справи (а.с.16-26, 40-43, 57-59, 82-85, 98-100, 114-116, 121-123, 125-127, 132-134, 148-150, 164-166).

Крім того, Позивачем було подано уточнюючі податкові декларації в яких містилися відомості про обсяги придбання товарів.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців поданих до податкового органу Товариством податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з жовтень 2011 по вересень 2012 року спростовується дослідженими судом доказами, а тому рішення ДПІ №5 від 20.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені вимог позивача щодо зобов'язання відповідача скасувати рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» як платника ПДВ, оскільки спірне рішення скасовується рішенням суду у даній справі, тому повторного скасування такого рішення самим податковим органом не вимагається, та вимогу про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, так як такий обов'язок податкового органу випливає з вимог законодавства та не потребує встановленню в судовому порядку.

З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що рішення ДПІ №5 від 20.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є необґрунтованим та не законним, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 20.05.2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.