Постанова № 3137774, 25.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.02.2009 р.                                                                                 № 10/395

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р., вирішив адміністративну справу

за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доТовариства з обмеженою відповідальністю «БК «Аксон»

простягнення 6509,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просив стягнути з відповідача 6509,50 грн. штрафних санкцій з урахуванням пені.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням відповідача чи його представників та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.

За таких обставин, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.02.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.03.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік в структурі ТОВ «БК «Аксон»середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у звітному періоді становила 14 осіб.

Водночас, у вказаному звіті зовсім відсутні відомості про працюючих інвалідів, а зазначено лише чисельність інвалідів, які повинні працювати за нормативом –1 особа. При цьому у рядку 06 вказано звіту підприємством самостійно визначено суму штрафних санкцій за нестворені робочі місяця для інвалідів в сумі 6490,00 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі –Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Як підтверджено матеріалами справи, у 2007 році відповідачем в порушення вимог наведених положень законодавства не було створено одне робоче місце і не було працевлаштовано одного інваліда. Поряд з цим відповідач не надав належних доказів того, що ним вживалися заходи зі створення робочого місця для інваліда та інформування про це відповідних органів, що дало б цим органом можливість вжити заходів з працевлаштування інваліда.

Розмір штрафних санкцій, що повинні бути виплачені відповідачем, за робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів протягом 2007 року і не зайняті інвалідами, розрахований ним самостійно, складає 6490,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що пеня за прострочення терміну сплати штрафних санкцій в сумі 19,50 грн. розрахована позивачем вірно, при визначенні штрафних санкцій строки застосування адміністративно-господарських санкцій, до яких відноситься і зазначені штрафні санкції, встановлені ст.250 Господарського кодексу України, позивачем не порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Аксон»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв.414, код 33788823) 6509,50 грн. (шість тисяч п’ятсот дев’ять гривень) штрафних санкцій з урахуванням пені на р/р 31219230700001 в банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019 (платежі до Фонду соціального захисту інвалідів).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель