Рішення № 31376054, 21.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. справа № 911/1313/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собраніє», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 14 245,06 гривень

за участю представників:

від позивача: Сандуляк С.А. (довіреність №212/13-Н від 28.02.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.04.2013р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собраніє» (далі-ТОВ «Собраніє»/відповідач) про стягнення 14 245,06 грн. з яких: 13 358,91 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування овердрафтом за договором №015/42-0-1/815 від 28.09.2011р. та 886,15 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2013р. порушено провадження у справі №911/1313/13 та призначено справу до розгляду на 23.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 07.05.2013р.

В судовому засіданні 07.05.2013р. оголошувалась перерва до 21.05.2013р.

21.05.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням представника останнього у відрядженні.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 21.05.2013р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2006р. між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі-кредитор) та ТОВ «Собраніє» (далі-позичальник) укладено генеральну кредитну угоду №010/02-01/143, відповідно до якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в Угоді та кредитних договорах, що будуть укладені в її рамках.

В рамках Генеральної кредитної угоди, 28.09.2011р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі-кредитор) та ТОВ «Собраніє» (далі-позичальник) укладено договір овердрафту №015/42-0-1/815 (далі-Договір), відповідно до якого кредитор на умовах цього договору та Генеральної кредитної угоди надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з поточного рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого за поточних рахунком виникає дебетове сальдо.

Пунктами 1.5, 1.6, 2.1, 2.2 та 16.1 Договору передбачено, що строк дії ліміту овердрафту становить по 14.09.2012р.

В межах строку дії ліміту овердрафту встановлюється максимальний строк безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника тривалістю 30 календарних днів.

Проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від повного строку безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника:

якщо строк безперервного дебетового сальдо складає до 4 днів включно - 12,0% річних;

якщо строк безперервного дебетового сальдо складає від 5 до 9 днів включно - 14,0% річних;

якщо строк безперервного дебетового сальдо складає від 10 до 14 днів включно - 15,5% річних;

якщо строк безперервного дебетового сальдо складає від 15 до 30 днів включно - 16,0% річних.

Визначена таким чином процентна ставка застосовується до всього строку безперервного дебетового сальдо.

Сторони домовились, що за весь строк безперервного дебетового сальдо у випадку перевищення позичальником максимального строку безперервного дебетового сальдо, або у випадках та з дати, передбачено п. 5.5 або п. 6.10 Договору, позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами з розрахунку процентної ставки в розмірі 35% річних.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором в частині надання позичальнику можливості використання овердрафту у межах встановленого ліміту (16 234 573,52 грн.), виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за спірний період.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку позичальника претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом (овердрафтом) протягом вересня 2011р.-вересня 2012р. у сумі 73 446,45 грн. належним чином не виконав, сплативши лише 60 087,54 грн. (вересень 2011р.-липень 2012р.), внаслідок чого за ним утворилось 13 358,91 грн. заборгованості.

У відповідності до наданого суду розрахунку позовних вимог, нарахування процентів за користування кредитними коштами протягом спірного періоду здійснювалось з урахуванням строку безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника із застосуванням процентних ставок, передбачених п.п. 2.1, 2.1 Договору.

Факт сплати відповідачем 60 087,54 грн. за Договором у якості сплати процентів за користування кредитними коштами за вказаний період підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку нарахованих доходів за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 18.02.2013р. позивачем було надіслано відповідачу претензію №140-0-0-00/8/273 про сплату існуючої за Договором заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив, позивач просить суд, стягнути з відповідача, зокрема, 13 358,91 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування овердрафтом за період з 30.07.2012р. по 29.08.2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1050, 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що проценти за користування овердрафтом позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно при погашенні овердрафту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач свої грошові зобов'язання за Договором в частині щомісячної сплати процентів за користування овердрафтом за спірний період належним чином не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13 358,91 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування овердрафтом за період з 30.07.2012р. по 29.08.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитними коштами, позивач просить суд стягнути з відповідача 886,15 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 18.08.2012р. по 31.08.2012р. на 4 178,50 грн. заборгованості за липень 2012р.,

з 01.09.2012р. по 13.02.2013р. на 4 803,65 грн. заборгованості за серпень 2012р.,

з 15.09.2012р. по 13.02.2013р. на 8 555,26 грн. заборгованості за вересень 2012р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 14.3 Договору передбачено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором, крім випадків порушення позичальником максимального строку безперервного дебетового сальдо та непогашення овердрафту в дату закінчення строку дії ліміту овердрафту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 883,74 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 886,15 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 883,74 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 627, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Собраніє» (08133, Київської обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 23, ідентифікаційний код 25289970) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) 13 358 (тринадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. заборгованості, 883 (вісімсот вісімдесят три) грн. 74 коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 21 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.05.2013р.

Суддя В.А. Ярема