Рішення № 31375933, 23.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р. Справа № 909/259/13-г Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46001, в інтересах держави, в особі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001;

до відповідача: Корпорації "Укртрансжилбуд", вул. Незалежності, 65/4, м. Івано-Франківськ, 76018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, бульвар Тараса Шевченка, 3, м. Тернопіль, 46025

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд", вул. Березина, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47002

про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів у сумі 93993,55 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Петрів Андрій Ігорович - старший прокурор прокуратури, (посвідчення №011597 від 26.10.12),

від позивача: представники не з"явилися,

від відповідача: Косар Мирослава Євстахіївна - представник, (довіреність№21/03 від 21.03.13),

від третіх осіб: представники не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Тернопільської області, в інтересах держави, в особі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської Служби України у Тернопільській області (далі позивач) звернувся в суд з позовом до корпорації "Укртрансжилбуд" (далі відповідач) про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів у сумі 144001,85 грн.

Ухвалою від 21.03.13 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд".

Ухвалою від 09.04.13 замінено Головне управління Державної казначейської Служби України у Тернопільській області на Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області та змінено процесуальний статус Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області з позивача по справі на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, прокурор в позовній заяві №106/3-11-13 від 08.02.13 (вх.№948/13 від 01.03.13) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст.121 Конституції України представництва.

22.05.13 прокурор та представник позивача подали заяву про зменшення позовних вимог за Вх.№8648 від 22.05.13, в якій просили стягнути з відповідача 93993,55 грн. зайво сплачених бюджетних коштів. Також ними подано акт №23-22/8 від 15.05.13 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.01.11 по 31.12.12, складений Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

22.05.13 в засіданні суду оголошувалась перерва до 23.05.13.

23.05.13 розгляд справи продовжено.

Представники позивача в засідання суду після перерви не з"явився, в попередньому судовому засіданні позов підтримував з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просив суд їх задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем при виконанні робіт з капітального ремонту вул.Гайової в м.Тернополі за договором №65к від 14.11.11 завищено їх вартість на суму 93993,55 грн., що встановлено в ході проведення Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.04.10 по 01.07.12, за результатами якої складено акт №07-20/115 від 30.10.12 та позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.01.11 по 31.12.12, за результатами якої складено акт №23-22/8 від 15.05.13.

Відповідач заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов за Вх.№6066/13 від 09.04.13, зокрема, вважає безпідставними посилання прокурора в обгрунтування позовних вимог на ст.1212 ЦК України, також зазначає, що роботи виконані у відповідності до умов договору, про що свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт, які підписані сторонами без жодних зауважень.

Окрім того, представником відповідача подано до канцелярії суду заяву (вх.№6559/13 від 15.04.13) про призначення будівельно-технічної експертизи.

Прокурори та представник позивача проти проведення експертизи заперечували, оскільки її призначення є безпідставним.

Враховуючи, що минув тривалий проміжок часу від дати виконання Позивачем підрядних робіт та прийняття їх Відповідачем, а також що предметом розгляду є стягнення зайво сплачених коштів, а не якість виконаних робіт, відсутні підстави для призначення судової будівельно-технічної експертизи, тому заява представника відповідача задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в засідання суду не з"явився, у клопотанні за Вх.№7549/13 від 29.04.13 (том 2 а.с.8) позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу без їхньої участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в засідання суду не з"явився, у заяві за Вх.№7691/13 від 07.05.13 (том 2 а.с.10) підтримав клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та просив розглядати справу без їхньої участі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача та прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

14.11.11 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та Корпорацією "Укртрансжилбуд" було укладено договір №65 к терміном дії до 31.12.11 на загальну суму 13 926 006 грн. Предметом договору було виконання робіт з капітального ремонту вул.Гайової в м.Тернополі.

Відповідно до п.3.1 додатку №1 до договору №65 к від 14.11.11 Корпорація "Укртрансжилбуд" залучила до виконання робіт субпідрядника - товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд".

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

На виконання умов вказаного договору відповідачем виконано роботи на загальну суму 2 719 966 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями актів приймання виконаних підрядних робіт форми Кб-2в, які підписані і скріплені круглими печатками сторін (том 1 а.с.38-76). Претензій до якості виконаних робіт замовником не подано.

Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.04.10 по 01.07.12, за результатами якої складено акт №07-20/115 від 30.10.12, ревізією встановлено, що Корпорацією "Укртрансжилбуд" завищено вартість виконаних робіт, а Службою автомобільних доріг у Тернопільській області зайво оплачено кошти в сумі 144 001,85 грн., зокрема, проведеними контрольними обмірами фактично виконаних робіт по капітальному ремонту вулиці Гайової в місті Тернополі, в порушення п.3.1.10 ДБН Д.1.1-1-2000, завищено обсяг робіт на загальну суму 97927,7 грн. внаслідок відображення в актах виконаних робіт за грудень 2011 року більшої кількості щебеню ніж фактично було у наявності.

Проведеною зустрічною звіркою Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області в товаристві з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд", яке виступало в якості субпідрядника, встановлено завищення вартості ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту вулиці Гайової в місті Тернополі на суму 19656,15 грн., внаслідок врахування в актах виконаних робіт за грудень 2011 року трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні орендованої техніки при обчисленні загальновиробничих і адміністартивних витрат та прибутку, що є порушенням п.3.2.7.3 ДБН Д.1.1-1-2000. Також, в порушення п.3.1.10 ДБН Д.1.1-1-2000. п.2.8 ВБН Д.1.1-218-1-2001 завищено коефіцієнт переводу маси щебеню при його перевозці, що призвело до завищення вартості робіт на суму 26418 грн.

Отже, Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області виявлено завищення Корпорацією "Укртрансжилбуд" (відповідач) вартості виконаних на користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області робіт на загальну суму 144 001,85 грн.

Окрім того, в процесі розгляду справи позивачем подано акт №23-22/8 від 15.05.13 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.01.11 по 31.12.12, складений Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, якою встановлено завищення вартості будівельних робіт з капітального ремонту вулиці Гайової в місті Тернополі вже на суму 93993,55 грн., в зв"язку з чим було зменшено суму позовних вимог.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст.175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору №65 к від 14.11.11 з капітального ремонту вул.Гайової в м.Тернополі.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом частини першої ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша ст. 843 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

У відповідності до ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з встановлених обставин, відповідачем виконано підрядні роботи та позивачем їх прийнято шляхом оформлення відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт, які підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких зауважень і претензій зі сторони замовника. Позивачем оплачено у повному обсязі вартість фактично виконаних підрядних робіт.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами, встановленими у актах ревізії Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області №07-20/115 від 30.10.12 та №23-22/8 від 15.05.13 .

Правовою підставою для повернення завищеної вартості виконаних будівельних робіт позивач називає положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз зазначеного положення дає підстави для висновку, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, має місце набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, правовою підставою перерахування коштів позивачем відповідачу у даному випадку був договір №65 к від 14.11.11, а відтак ці кошти не можуть вважатися майном, набутим відповідачем без достатньої правової підстави, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України.

Вказане кореспондується з положеннями Постанови Верховного суду України від 22.01.2013 року №5006/18/13/2012 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року в справі № 5006/18/13/2012, в якій (постанові), зокрема, зазначається, що відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання замовлення на капітальний ремонт трактора, а кошти, які ДП «Донецька залізниця» просить стягнути з СП «Агроспецмонтажник», отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Виявлені внутрішньою ревізією ДП «Донецька залізниця» порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Відповідно ло вимог ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів України.

З матеріалів даної справи не вбачається, що даний договір в частині визначення ціни був визнаний в установленому законом порядку недійсними у зв'язку з її завищенням чи до них були внесені відповідні зміни.

При цьому, позивач не навів правового обґрунтування заявленого позову, пославшись лише на акти №07-20/115 від 30.10.12 та №23-22/8 від 15.05.13, складені Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, які самі по собі не є належними і допустимими доказами порушення відповідачем договірних зобов'язань і завдання позивачеві збитків, а відтак не свідчать про наявність підстав для задоволення даного позову. Водночас, суд звертає увагу позивача, що наведене не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про стягнення спірної суми грошових коштів за наявності інших обставин, як підстав позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, а тому в позові слід відмовити.

Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову покладаються судом на позивача.

При винесенні даного рішення судом також було враховано, що у відповідності до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

В даному випадку судовий збір слід стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, в інтересах якої прокурор, який в порядку ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, подав позовну заяву. Приписи статті 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняють Службу автомобільних доріг у Тернопільській області від сплати судового збору в установленому законом порядку.

Таким чином слід стягнути з позивача в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 1879,87 грн. (2% від суми 93993,55 грн.).

Керуючись ст.121,124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст.ст.2, 22, 33, 34, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 204, 526, 530, 599, 629, 1212 Цивільного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави, в особі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області до Корпорації "Укртрансжилбуд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд" про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів у сумі 93993,55 грн. - відмовити.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, (вул. О.Кульчицької, 8, м.Тернопіль, 46001, код 25887079) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 1879 грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят дев"ять) грн. 87 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.13

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду

______помічник судді Шунтов О.М. 24.05.13