Ухвала суду № 31368306, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К/9991/57775/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника відповідача Литвиненка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року

у справі № 2а-11898/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Лайн» (далі - позивач, ТОВ «Лайф Лайн»)

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва)

про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Лайф Лайн» звернулось у серпні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 28.07.2011 року № 0001051710/34351603, від 04.08.2011 року № 0000532200/0, від 04.08.2011 року № 0000542200/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0001051710/34351603 від 28.07.2011 року, № 0000532200/0 від 04.08.2011 року, № 0000542200/0 від 04.08.2011 року, прийняті ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 року скасована. Прийнята нова постанова, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.07.2011 року № 0001051710/34351603 та від 04.08.2011 року № 0000542200/0. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2011 року № 0001051710/34351603 та від 04.08.2011 року № 0000542200/0. Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Враховуючи те, що касатор-відповідач оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем дане рішення не оскаржено, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судового рішення, перевіряючи його законність та обґрунтованість.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

У липні 2011 року посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лайн Лайф» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, висновки якої викладені в акті перевірки № 37/22-025/34351603 від 21.07.2011 року. У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем: пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2, п. 9.4. ст. 9, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 7.1. ст. 7, пп. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, пп. 9.12.2. п. 9.12. ст. 9, пп. «а» п. 17.1. ст. 17, пп. «а» п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі викладених в акті перевірки висновків, 28.07.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001051710/34351603, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5014,30 гривень, у тому числі за основним платежем 4011,45 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 1002,85гривні. Крім того, 04.08.2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000532200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 41 751,00 гривня, у тому числі 35 000,00 гривень за основним платежем та 6751,00 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000542200/0, яким ТОВ «Лайф Лайн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 773 871,94 гривня, у тому числі за основним платежем 633 622,22 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями 140 249,72 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутній обов'язок щодо оподаткування доходів, виплачених фізичним особам - суб'єктам господарювання. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що ТОВ «Лайф Лайн» було підтверджено валові витрати за результатами господарських відносин з ФОП ОСОБА_5, а тому віднесення до їх складу 140 000,00 гривень є правомірним. Крім іншого, суд наголосив на тому, що послуги, пов'язані зі страхуванням, співстрахуванням або перестрахуванням, які надавалися позивачем страхованим компаніям, не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, підставою для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4011,45 гривень стало твердження податкового органу про те, що у ході перевірки ТОВ «Лайф Лайн» не було подано документів, які б підтверджували, на якій системі оподаткування перебувають вказані вище суб'єкти господарювання та яким видом підприємницької діяльності займаються.

Разом з тим, досліджуючи подані сторонами документи і матеріали, суди дійшли до обґрунтованого висновку, що вид діяльності та система оподаткування вказаних фізичних осіб-підприємців позивачем належним чином підтверджується, в той час як відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів того, що останнім при проведенні перевірки вимагалися вказані документи.

При цьому суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що оскільки вказані вище фізичні особи-підприємці перебувають на спрощеній системі оподаткування та самостійно сплачують власні податкові зобов'язання, то в силу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у позивача був відсутній обов'язок сплачувати податок з доходів суб'єктів господарювання-фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0001051710/34351603 від 28.07.2011 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Лайф Лайн» було укладено договори зі страховими компаніями з надання агентських послуг: договір доручення № 20060601/1 від 01.06.2006 року, укладений із ЗАТ «СК «ТАС», договір № 12-3-126/09 від 21.09.2009 року, укладений із ЗАТ «Ренесанс Життя» та договір доручення № 013/10 від 01.10.2010 року, укладений з АТ «СК «Форте Лайф».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом зазначених договорів було надання позивачем контрагентам - страховим компаніям послуг, які пов'язані з послугами страхування, співстрахування та перестрахування.

При цьому, аналізуючи вказані господарські правовідносини, суди попередніх інстанцій, здійснивши тлумачення приписів ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про страхування», п. 2.1., пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2, пп. 3.2.3. п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 196.1.3 п. 196.3 ст. 196 Податкового кодексу України, дійшли до правильного висновку, що ТОВ «Лайф Лайн», як страховий агент не повинен реєструватися платником податку на додану вартість та включати до оподатковуваного обороту ПДВ суми комісійної винагороди, отримані за вищезазначеними договорами зі страховими компаніями.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000542200/0 від 04.08.2011 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року у справі № 2а-11898/11/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько