Рішення № 31366964, 23.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4547/13 Справа № 401/11526/12 Головуючий у 1 й інстанції - Щербина-Почтовик І.В. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 19/27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.

при секретарі - Біленькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія», про визнання недійсними кредитного договору та договору про заставу цінних паперів і відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2013 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права / а. с. 177-182 /.

Зазначеним рішенням суду від 12.02.2013 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені частково.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Правильна компанія» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року в сумі 61512,24 доларів США, що становить 491667,33 грн., яка складається з: 57358,18 доларів США, що дорівнює 458463,53 грн., - непогашена сума кредиту; 4154,11 доларів США, що дорівнює 33203,80 грн., - несплачені проценти.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пеню за кредитним договором №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року в сумі 1895,72 доларів США, що дорівнює 15152,50 грн.

Також, суд стягнув солідарно ОСОБА_2 та ТОВ «Правильна компанія» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 3219,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - ТОВ «Правильна компанія», про визнання кредитного договору недійсним, визнання недійсним договору про заставу цінних паперів, відшкодування збитків - відмовлено / а. с. 166-170 /.

Судом встановлено, що 27.03.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нині ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №014/146397/3172/74 згідно якого останньому було видано кредит в сумі 88875 доларів США строком на 216 місяців, тобто з 27.03.2008 року по 27.03.2026 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,25 % річних відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів. Відповідно п. 1.12 Кредитного договору - кредитні кошти надавалися ОСОБА_2 для цільового використання, тобто для придбання безпроцентних (цільових) облігацій в кількості 9160 шт. на купівлю квартири АДРЕСА_1), емітент ТОВ «Правильна компанія» / а. с. 6-14 /.

Грошові кошти (кредит) отримані відповідачем в іноземній валюті, тобто в доларах США, що підтверджується меморіальним ордером від 27.03.2008 року / а. с. 17 /.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору у разі невиконання та неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокове погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (у тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору.

Відповідно до п. 16.3 Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Потім, 09.04.2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нині ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року, згідно якої з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) визначених Кредитним договором, відповідно до положень цієї Додаткової угоди, зокрема, тимчасово на період з 27.04.2009 року до 27.03.2010 року, сторони домовились про зменшення розміру щомісячного платежу / а. с. 77-80 /.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Правильна компанія» укладено Договір поруки №014/146397/3172/74/778 від 27.03.2008 року, згідно п. 1.2 якого товариство взяло на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржника ОСОБА_2, які виникають з умов Кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки - сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих зобов'язань по Кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором та нарахованих відсотків за користування кредитом. За пеню та інші штрафні санкції, нараховані боржнику згідно умов Кредитного договору, поручитель відповідальності не несе і їх не сплачує / а. с. 15 /.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено Договір про заставу цінних паперів №

014/146397/3172/74/779 від 27.03.2008 року, що посвідчений в нотаріальному порядку, згідно якого були передані в заставу безпроцентні цільові облігації в кількості 9160 шт., які були емітовані у бездокументарній формі ТОВ «Правильна компанія», та власником яких є ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу облігацій № Б-159/08;72/08-1002Е від 26.03.2008 року / а. с. 81, 103-105,101 /.

Між ТОВ «Правильна компанія» (емітент) та ОСОБА_2 (інвестор) 26.03.2008 року було укладено Інвестиційний договір на придбання квартири № 72/08-1002Е згідно якого інвестор здійснює інвестування будівництва шляхом купівлі повного пакету облігацій, об'єм якого складає 9160 шт. / а. с. 97-100 /. Договір купівлі-продажу облігацій № Б-159/08;72/08-1002Е від 26.03.2008 року укладений між інвестором (ОСОБА_2.) та торговцем (ЗАТ «Юніверсал секьюрітіз») / а. с. 103-105,101 /.

На момент укладення Кредитного договору ОСОБА_2 не мав наміру отримати прибуток від цінних паперів, формою випуску яких є іменна безпроцентна облігація (цільова), що передбачено умовами Інвестиційного договору ще до укладення Кредитного договору.

Попри взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_2 не виконував умови Кредитного договору №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року стосовного своєчасного повернення отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у зв'язку з чим, станом на 31.08.2008 року, виникла заборгованість перед банком у розмірі 63407,96 дол. США, що еквівалентно 506819,84 грн., де: 57378,13 дол. США, що еквівалентно 458463,53 грн., - заборгованість за кредитом; 4154,11 доларів США, що еквівалентно 33203,80 грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1895,72 дол. США, що еквівалентно 15152,50 грн., - пеня за прострочення тіла кредиту та відсотків по кредиту / а. с. 20-22 /.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не встановив у діях банку жодних порушень законодавства, зокрема порушень застосування ЗУ «Про захист прав споживачів», як під час укладення, так і в процесі виконання Кредитного договору №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року, Додаткової угоди № 1 від 09.04.2009 року до Кредитного договору №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року та Договору про заставу цінних паперів № 014/146397/3172/74/779 від 27.03.2008 року. Належних та допустимих доказів того, що ці договори укладені внаслідок обману та прояву нечесної підприємницької практики з боку банку, - позичальником ОСОБА_2 суду не надано.

Під час укладення договорів ОСОБА_2 був ознайомлений з їх умовами та погодився з ними, не заперечував факт отримання та використання кредитних коштів і заявив вимоги про недійсність кредитного договору та договору застави цінних паперів лише в грудні 2012 року після звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин та виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги банку, відносно стягнення заборгованості за кредитним договором №014/146397/3172/74/778 від 27.03.2008 року, - підлягають частковому задоволенню, а у зустрічному позові слід відмовити згідно ст.ст. 203, 230, 509, 526, 553, 554, 598, 599, 600, 601, 604-609, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду - змінити з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону в частині часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині відмови ОСОБА_2 в його зустрічних позовних вимогах про визнання недійсними кредитного договору та договору застави цінних паперів і відшкодуванні збитків. Висновки суду в цій частині позовних вимог достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що в силу ст. ст. 203, 230, 509, 526, 553, 554, 598, 599, 600, 601, 604-609, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 11,18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», Кредитного договору №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року, Додаткової угоди № 1 від 09.04.2009 року до Кредитного договору №014/146397/3172/74 від 27.03.2008 року та Договору про заставу цінних паперів № 014/146397/3172/74/779 від 27.03.2008 року, - позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають частковому задоволенню, а в зустрічному позові ОСОБА_2 слід відмовити.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі доказів, що були надані суду сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині відмови у визнанні недійсними кредитного договору та договору застави цінних паперів і відшкодування збитків, - не спростовують висновки суду першої інстанції.

Щодо рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ «Правильна компанія» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судового збору в розмірі 3219 грн., то воно підлягає зміні з наступних підстав.

Стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 3219 грн. суд першої інстанції не врахував, що діючим процесуальним законодавством не передбачено розподіл між сторонами судових витрат в солідарному порядку, тому рішення суду в цій частині слід змінити з постановленням рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача по ? частині зазначеної суми на підставі ст. ст. 88, 309 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», тобто по 1609,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2013 року в частині солідарного стягнення судового збору - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір по 1609,50 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: