Постанова № 31365368, 24.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/415/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Гонтарука В. М. Боровицького О. А.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Собчука Валентина Васильовича

представника позивача: Загороднього Віталія Сергійовича

відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 , -

В С Т А Н О В И В :

Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року адміністративний позов в задоволено повністю: стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне дослідження доказів і встановлення обставин у справі.

Відповідач в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представники позивачів у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.08.2012 року державними інспекторами здійснено перевірку водія - ОСОБА_5 під час надання послуг по перевезенню пасажирів на легковому автомобілі, який належить відповідачу та виявлено порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення квитково-касового листа, договору з замовником та поліса про обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків.

За результатам перевірки складено акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

На підставі даного акту начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області винесено постанову № 152758 від 17.09.2012 року про застосування до відповідача, як власника автомобіля фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність, за яке передбачена абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Дана постанова була направлена рекомендованим повідомленням відповідачу, про що свідчить супровідний лист та поштове відправлення.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги, так як постанова позивача про застосування до відповідача фінансових санкцій є чинною та не скасована.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, зважаючи на вищенаведену норму законодавства, можна зробити висновок, що постанова про застосування фінансових санкцій не є обов'язковою для адміністративного суду.

Основний закон, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ (далі - Закон України № 2344-ІІІ).

Згідно абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено в частині 1 статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Таким чином, умовою застосування до автомобільного перевізника відповідальності, передбаченою абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є встановлення обставин надання таким перевізником послуг з перевезення пасажирів.

В свою чергу, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що жодних послуг по перевезенню пасажирів позивачем не здійснюється, оскільки він не є автомобільним перевізником. Дійсно, позивач є суб'єктом підприємницької діяльності та власником автомобіля «Мерседес - Бенц» номерний знак НОМЕР_1, однак, фактично ним розпоряджається та користується інша особа, яка вказана в акті перевірки.

Судом встановлено, що автомобільний транспорт відповідача перебуває у фактичному володінні іншої особи - ОСОБА_5, який був вказаний у акті проведення перевірки № 028616 від 11.08.2012 року .

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що наявність за відповідачем самого лише статусу фізичної особи - підприємця не може бути підставою для притягнення до відповідальності, так як будь-яких послуг пов'язаних із перевезення пасажирів відповідачем не здійснювалось.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн. - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "30" квітня 2013 р. .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Гонтарук В. М.

Боровицький О. А.