Постанова № 31372442, 14.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1715/12

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : Софяк Валентина Василівна, Албу Ігор Васильович

відповідач : Швець Оксана Іванівна, Мудрицький Володимир Людвігович,

Васічук Сергій Ігорович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Боянівка" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року залишено без задоволення адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка". Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити вищевказаний адміністративний позов.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити апеляційну скаргу.

Представники відповідача заперечували проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просили залишити постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі направлення від 18 червня 2008 року № 2965 та направлення від 3 липня 2008 року № 2605, виданих державною податковою адміністрацією в Чернівецькій області посадовими особами державної податкової адміністрації в Чернівецькій області та державної податкової інспекції у м. Чернівці, відповідно до наказу від 18 червня 2008 року № 243, наказу від 3 липня 2008 року № 253 державної податкової адміністрації в Чернівецькій області, заяви ТОВ «Боянівка» від 18.06.2008 року № 596 в період з 19.06.2008 року по 10.07.2008 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Боянівка" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року.

В періоді за який здійснено перевірку, ТОВ "Боянівка" здійснювало будівництво Гіпермаркету продуктів харчування на базі об'єкту незавершеного будівництва державної власності - заводу технологічного обладнання, що в м. Чернівці по вул. Хотинська, 43.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2528/23-2/14273138 від 17.07.2008 року, на підставі якого Державною податковою інспекцією у м. Чернівці прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2008 року:

- №000185231/0, яким з посиланням на порушення п.п.4.2.5 п.4.2 ст.4, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.7.10.6 ст.7, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11, ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.6 п.17.1, ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу донараховано 7 537 671,00 грн. податку на прибуток за основним платежем і 7 739 901,00 грн. штрафних санкцій;

- № 000184231/0 яким, з посиланням на порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.3.1, п.п.7.3.7 п.7.3,п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.17.1.3,п.п.17.1.6 п.17.1, ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу донараховано податок 5 896 721,00 грн. податку на додану вартість за основним платежем і 5 983 444,00 грн. штрафних санкцій;

- № 000060220/0 яким, з посиланням на порушення п. 13.1, п. 13.2 ст. 13, ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 8 Постанови КМУ від 06.05.2001 р. №470 "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" позивачу донараховано податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі -73500,00 грн. грн. та штрафних санкцій на суму 147 000,04 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку: первинна скарга подавалась до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, яка своїм рішенням № 30212/25-014 від 20 серпня 2008 року подану скаргу залишила без задоволення та прийняла податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2008 року № 000184231/1, № 000185231/1, №000060220/1. Подані скарги були відхилені також Державною податковою адміністрацією в Чернівецькій області прийнявши податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2008 року № 000184231/2, № 000185231/2, №000060220/2. Державною податковою інспекцією у м. Чернівці за результатами розгляду повторної скарги від 25 листопада 2008 року прийняла податкові повідомлення-рішення № 000184231/3, № 000185231/3, №000060220/3, якими знову підтвердила свої раніше прийняті рішення, які позивач також просив суд визнати недійсними та скасувати.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність висновків акту перевірок та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень, а позивач не надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень. Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань стало встановлення податковим органом, що між позивачем та ТОВ "Ріліон-Компані" було укладено Попередній договір від 26.05.2006 р. №1, відповідно до якого позивач зобов'язувався не пізніше 20.12.2006 р. завершити будівництво та облаштування Гіпермаркету, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 43; здати його в експлуатацію, отримати на нього у встановленому порядку технічний паспорт і свідоцтво про право власності та провести державну реєстрацію прав власності на нього. За результатами укладеної угоди та з метою забезпечення укладання Основного договору та його оплати ТОВ «Ріліон-Компані»зобов'язувався перерахувати позивачу завдаток у розмірі 44 440 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -7 406 666,67 грн.).

Додатковою угодою від 27.03.2007 р. №1 «Про внесення змін до попереднього договору від 26.05.2006 р. №1»сторонами було погоджено, що позивач не пізніше 21.05.2008 р. має завершити будівництво та облаштування Гіпермаркету, здати його в експлуатацію, отримати на нього у встановленому порядку технічний паспорт і свідоцтво про право власності та провести державну реєстрацію прав власності на нього. На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Ріліон-Компані»було перераховано позивачу 40 461 001,00 грн. (у т.ч. ПДВ -6 743 500,17 грн.).

Договором купівлі-продажу від 21.05.2008 р. позивачем було передано у власність ТОВ «Ріліон-Компані»вказаний Гіпермаркет. При укладанні цього договору перерахована на користь позивача сума у якості завдатку була врахована в оплату за договором купівлі-продажу.

Позивач посилаючись на приписи п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обрав особливий порядок оподаткування вказаних коштів, оскільки, на його думку, Попередній договір від 26.05.2006 р. №1 є довгостроковим з огляду на те, що метою його укладання було будівництво Гіпермаркету для ТОВ «Ріліон-Компані», який в результаті ввійшов до складу основних фондів замовника.

Так, відповідно до положень пп. 7.10.1 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Згідно приписів пп. 7.10.2 цієї ж статті, під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Крім того, пп. 7.10.3 зазначено, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

За вимогами пп. 7.10.7 цього ж Закону витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті, відповідно до яких доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту, а витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Тобто, виконавець довгострокового договору самостійно визначає доходи і витрати при виконанні вказаного договору. Таким чином, кінцева сума податкових зобовязань за результатами діяльності виконавця довгострокового договору (контракту), визначається після завершення довгострокового договору (контракту) шляхом перерахунку податкових зобов'язань із застосуванням фактичного коефіцієнту (остаточного).

Податковий орган обґрунтовує свою позицію тим, що законодавчі приписи на які посилається позивач, стверджуючи, що спірний договір є довгостроковим, передбачають, що необхідною умовою такого визнання є те, що цінності щодо яких укладено договір входитимуть до складу основних фондів замовника, тоді як згідно Попереднього договору від 26.05.2006 р. №1 позивачем здійснено виготовлення власних основних фондів. Таким чином, на думку податкового органу, отримані позивачем кошти у розмірі 40 461 001,00 грн. слід вважати попередньою оплатою за договором купівлі-продажу та оподатковувати відповідно до вимог пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто включати до складу сукупного валового доходу.

Між тим, обставини щодо переходу права власності на об'єкт будівництва замовнику попередніми судовими інстанціями не були досліджені, що дає підстави вважати зроблені висновки передчасними.

Крім того, суд першої інстанції, визначаючись із необхідністю відмови у задоволенні позовних вимог обмежився виключно аналізом основного договору (купівлі-продажу) та зазначили, що Попередній договір позивача не відповідає вимогам приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки результати його виконання не передбачали переходу права власності на об'єкт будівництва замовнику, таке право замовник набув на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2008 р.

З такими твердженнями не може погодитись суд апеляційної інстанції з огляду на те, що для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження умов Попереднього договору. Вказаний договір був договором замовлення будівництва, а результатом проведених позивачем господарських операцій стала передача права власності на збудований об'єкт ТОВ «Ріліон-Компані» то така операція вважаться довгостроковою.

Тобто, виконавець довгострокового договору самостійно визначає доходи і витрати при виконанні вказаного договору. Таким чином, кінцева сума податкових зобовязань за результатами діяльності виконавця довгострокового договору (контракту), визначається після завершення довгострокового договору (контракту) шляхом перерахунку податкових зобов'язань із застосуванням фактичного коефіцієнту (остаточного).

Таким чином, операції по будівництву і облаштуванню Гіпермаркету оподатковувались ТОВ "Боянівка", як операції із виконання довгострокового контракту, а валові доходи і податкові зобов'язання з ПДВ визначались відповідно до коефіцієнту виконання довгострокового контракту (незалежно від дати та суми надходження попередньої оплати), а витрати і податковий кредит - на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконання довгострокового договору. При цьому ТОВ "Боянівка" обрало особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюються за довгостроковим договором (контрактом).

На виконання умов попереднього договору ТОВ "Ріліон-Компані" у період з 09.06.2006 р. по 14.04.2007 р. перерахувало позивачу завдаток в сумі 40461001,00 грн., у т.ч. 6743500,17 грн. податку на додану вартість. Зазначені кошті частково були використані ТОВ "Боянівка" на надання директору і засновнику ТОВ "Боянівка" безвідсоткової позики в сумі 26407406,00 грн.

В платіжних дорученнях ТОВ "Ріліон-Компані" на перерахування грошових коштів в розмірі 40461001,00 грн. в призначенні платежу зазначено: частина завдатку по попередньому Договору № 1 від 26.05.2006 року, укладеному з ТзОВ "Боянівка", в т.ч. ПДВ. Кожне платіжне доручення на перерахування коштів від ТОВ "Ріліон-Компані" містить в призначенні платежу текст про сплату податку на додану вартість, що в свою чергу свідчить про те, що відбулася подія із зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця як оплата товарів, що підлягають поставці та є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 5.1 Попереднього договору ТОВ "Боянівка" надано можливість без обмежень використовувати кошти, отримані від ТОВ "Ріліон-Компані", з моменту їх отримання, а саме: «Сторона-1 має право використовувати кошти, отримані згідно пункту 2.2.1 цього Договору, на виконання своїх грошових зобов'язань перед третіми особами, у тому числі повністю або частково не пов'язаних з будівництвом Гіпермаркету».

В деклараціях по податку на прибуток до валових доходів від виконання довгострокових договорів позивачем включено доходи на загальну суму 39417214,00 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007 року №498/11 "Про затвердження актів державних приймальних комісій про прийняття об'єктів в експлуатацію" (делеговані повноваження) затверджено акти державних приймальних комісій від 22.06.2007 року про прийняття в експлуатацію Гіпермаркета продуктів харчування на вул. Хотинській, 43 .

Відповідно до акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22.06.2007 року, Гіпермаркет продуктів харчування прийнято в експлуатацію, вартість об'єкту 35850400,00 грн. На даний об'єкт ТОВ "Боянівка" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.07.2007 року відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської ради від 25.06.2007 року № 498/11. Відповідно до бухгалтерської довідки № 14069 від 01.07.2007 року Гіпермаркет оприбутковано позивачем як об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно договору купівлі-продажу Гіпермаркету від 21.05.2008 року, який укладено між ТОВ "Боянівка" (Продавець) та ТзОВ "Ріліон-Компані" (Покупець), предметом договору є наступне: Продавець передає у власність, а Покупець набуває у власність Гіпермаркет продуктів харчування на умовах даного договору. У відповідності до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.05.2008 року та витягу з Державного реєстру іпотек від 21.05.08 року Гіпермаркет перебував під забороною та в іпотеці у ВАТ "Укрексімбанк". Покупець бере на себе всі обтяження на придбане ним майно у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет купівлі-продажу за даним договором. Дозвіл ВАТ "Укрексімбанк" на продаж майна за даним договором надано згідно листа №158-04/2763 від 16.05.2008 року. Договором визначено, що Продавець зобов`язаний одночасно із підписанням акту прийому-передачі Гіпермаркету передати Покупцю оригінал технічного паспорту та усю проектно-кошторисну документацію по його будівництву; обов`язок Продавця передати Гіпермаркет Покупцеві вважається належним чином виконаним з моменту передачі Покупцеві цих документів на Гіпермаркет.

Відповідно до акту приймання-передачі від 04.06.2008 року до договору купівлі-продажу від 21.05.2008 року Продавець (ТОВ "Боянівка") передає, а Покупець (ТзОВ "Ріліон-Компані") приймає у власність Гіпермаркет продуктів харчування, що розташований за адресою Чернівецька область, м.Чернівці, вул.Хотинська, буд.43.

Таким чином, за своєю правовою природою договір від 21.05.2008 р., який укладено між ТОВ "Боянівка" (Продавець) та ТОВ "Ріліон-Компані" (Покупець), є договором на виготовлення та будівництво будівлі Гіпермаркету, тобто є договором будівельного підряду у сфері капітального будівництва. Предметом цього договору є продаж результатів будівельних робіт в капітальному будівництві на замовлення ТОВ "Ріліон-Компані".

Також потрібно відмітити, що у відповідності до протоколу засідання постійної комісії зі спірних питань ДПА в Чернівецькій області від 23.01.2008 року "Про розгляд заперечень наданих ТОВ "Боянівка" 17.01.2008 року до акта перевірки від 11.01.2008 року № 7/23-2/14273138 та довідки № 1-17/01/08 від 17.01.2008 року, наданої ТОВ "Боянівка" не допущення порушень умов терміну "довгостроковий довір (контракт) та зазначено, що якщо після звершення контракту ТОВ "Боянівка" не виконає вимоги, встановлені для податкового обліку п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та не відобразить відповідно до вказаного закону результати його виникнення в декларації, то тільки тоді можна буде констатувати, що договір на будівництво гіпермаркету не відповідає вимогам довгострокового договору.

Дана позиція також співпадає з ухвалою Вищого адміністративного суду від 18 червня 2012 року про задоволення касаційної скарги ТОВ "Боянівка", якою скасовано постанову Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 року, якими у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

В матеріалах справи також міститься постанова про зміну обвинувачення в суді від 06 листопада 2012 року. Так в даній постанові вказано, що в діях головного бухгалтера ТОВ "Боянівка" ОСОБА_1 відсутні умисні дії, щодо ухилення від сплати до державного бюджету України податку на прибуток за 2006 рік в сумі 7478463 грн. (в порушення п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 5896721 (в порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п.п. 7.3.7 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"). В той же час ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що не належно виконуючи свої обов'язки, через несумлінне ставлення до них, при виплаті доходів іноземній фірмі «Egres a.s.» не нарахувала та не сплатила до бюджету податок з доходів не резидентів за 2006 рік в сумі 59364,49 грн., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам .

В той же час колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 000060220/0.

Перевіркою правильності та своєчасності оподаткування доходів нерезидентів, отриманих на території України, дотримання вимог «Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів», затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998 року № 28 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що 11.09.2006 року укладено імпортний контракт № В/1, згідно якого ТОВ «Боянівка» (замовник) замовляє у фірми «Egres a.s.», (329/48 Sinkulova Street, 14000 Prague, Czech republic, ICO 25401297, DIC CZ 25 4012 97, Bank: CSOB Mirove namesti 400400 Usti nad Labem Czech republic, IBAN: CZ 6403001712800017467483, SWIFT: CEKOCZPP) - (виконавець), послуги з контролю технологічного процесу укладки напільної плитки на об'єктах ТОВ «Боянівка».

Згідно умов договору Виконавець контролює технологічний процес укладки вказаної плитки на об'єктах Покупця. Вартість наданих послуг окремо встановлюється за домовленістю сторін та оформляється додатками до даного контракту.

Загальна вартість наданих ТОВ «Боянівка» іноземною фірмою «Egres a.s.» послуг складає 75 737,75 євро або 492011,86 грн.

Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт іноземною фірмою «Egres a.s.» були надані наступні послуги, щодо контролю технологічного процесу укладки на об'єктах: розробка дизайну плитки спеціалістами продавця; лабораторні випробування технічних параметрів напільної плитки; сертифікація напільної плитки на Україні; технічне дослідження місць укладки плитки спеціалістами виробника; заміри місць укладки: архітектурний проект укладки напільної плитки; технічний проект укладки напільної плитки з розрахунком кількості необхідних матеріалів; здійснення технічного надзору при укладці плитки.

В оплату за надані послуги ТОВ «Боянівка» з валютного рахунку 26003017111649/978. відкритого в ЧФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 356271 перерахувало фірмі «Egres a.s.» валютні кошти на загальну суму 74 717,35 євро, або 490000,13 грн., з них 31425,28 євро або 201061,45 грн., як попередню оплату.

Станом на 31.03.2008 року по бухгалтерському обліку ТОВ «Боянівка» на рахунку 832 «Розрахунки з іноземними постачальниками», по вказаному контракту, рахується кредиторська заборгованість за надані нерезидентом послуги в сумі 1020,40 євро, або 6935,96 грн., яка виникла 11.12.2006 року.

На дату закінчення перевірки торговий комплекс, для якого проводилися нерезидентом вищезазначені послуги, знаходився в незавершеному будівництві і по бухгалтерському обліку ТОВ «Боянівка» рахується на рахунку 151 «Капітальне будівництво». Вчинення товариством вищезазначених правопорушень призвело до заниження податку з доходів нерезидентів на загальну суму 73500,02 грн., а саме: в III кв. 2007 році в сумі 30159,22 грн., в IV кв. 2006 року в сумі 29205,27 грн. та в III кв. 2007 року в сумі 15008,85 грн.

На підставі пункту 13.2 статті 13 Закону України № 334/94-ВР, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноважені ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6. зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрати чинності.

Також потрібно відмітити, що ТОВ "Боянівка" не представило оригінал довідки органу податкової служби Чеської республіки за формою, затвердженою Міністерством фінансів Чеської республіки, яка підтверджує те, що фірма «Egres a.s.» являється резидентом Чехії - для оподаткування доходів якої може застосовуватися Конвенція між урядом України та урядом Чеської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

Тому постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року, в частині відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення № 000060220/0, залишається без змін.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду першої інстанції, при ухваленні рішення, обставинам справи, тому частково скасовує постанову суду першої інстанції, з ухваленням в цій частині постанови про задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 29.07.2008 року №000185231/0 та № 000184231/0, від 20 серпня 2008 року № 000184231/1 та № 000185231/1, від 15 жовтня 2008 року № 000184231/2 та № 000185231/2, від 28 листопада 2008 року № 000184231/3 та № 000185231/3. Прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити, а саме визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 29.07.2008 року №000185231/0 та № 000184231/0, від 20 серпня 2008 року № 000184231/1 та № 000185231/1, від 15 жовтня 2008 року № 000184231/2 та № 000185231/2, від 28 листопада 2008 року № 000184231/3 та № 000185231/3.

Врешті постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "20" травня 2013 р.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.