Ухвала суду № 31362761, 14.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/259/13-а

14.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Ойл"- Кірюхін Сергій Олександрович, довіреність № б/н від 21.01.13

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Ойл"- Лагото Олена Миколаївна, довіреність № б/н від 21.01.13

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Гришин Роман Юрійович, довіреність № 84 від 24.10.12

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 31.01.13 по справі № 801/259/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Ойл" (вул. Приморська, 47, с.Берегове, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98179)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул.Кримська, 82-В, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Ойл" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000702203 від 24.12.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл» 1392,01 грн. судового збору.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.13р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні 14.05.2013 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ «Базисстандарт» за вересень 2012 р., за результатами якої 18.12.2012 р. був складений акт №2124/22-03/35536841.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.п. а) п.187.1, п. 187, п.188.1 ст.1888, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п.200.1, ст. 200, п. 201.4 ст.201 ПК України, в наслідок чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 111361 грн.

24.12.2012р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702203, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 111361 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27840,25 грн.

Відповідно до п.п. а) п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідачем в акті перевірки №2124/22-03/35536841 від 18.12.2012 р. зазначено, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Базисстандарт», які врегульовані договором купівлі-продажу № 06-07/12 від 06.07.2012 р., на виконання умов якого ним у вересні 2012 р. отримана сировина, яка нібито в подальшому перероблена та реалізована платником податків. Відповідно до висновків акту перевірки Кіровоградської ОДПІ операції ТОВ «Базисстандарт» щодо придбання товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій по реалізації товару, укладені ним договори мають ознаки фіктивності, його діяльність, спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини, укладені з ним є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Базисстандарт» у вересні 2012 р. встановлено завищення податкового кредиту у сумі 111361 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Базисстандарт» 06.07.2012 р. був укладений договір купівлі-продажу № 06-07/12, предметом якого було придбання першим товару - ПМП та нафтопродуктів (бензину, дизпалива, мазуту, нафти, конденсату газового, пічного палива та інші).

На виконання умов зазначеного договору позивач придбав у ТОВ «Базисстандарт» газовий конденсат у кількості 93581 л на суму 668168,34 грн. (в тому числі ПДВ). Факт реалізації цього товару підтверджений оформленими ТОВ «Базисстандарт» податковим накладними № 86 від 23.09.2012р. та № 88 від 23.09.2012р.

Між позивачем та СДП ОСОБА_1 09.12.2011р. укладений договір перевезення вантажу №2, предметом якого було надання послуг першому щодо перевезення на його замовлення вантажу.

Як вбачається з копій товарно-транспортних накладних, які свідчать про перевезення 23.09.2012 р. СПД ОСОБА_1 газового конденсату у кількості 45558 л та 48023 л., у яких вантажовідправником зазначений ТОВ «Базисстандарт», вантажоодержувачем визначений позивач.

Суд першої інстанції встановив факт придбання позивачем у вересні 2012 р. у ТОВ «Базисстандарт» товару - газового конденсату - вартістю 668168,34 грн. ( в тому числі ПДВ у сумі 111361грн.), його транспортування та отримання платником податків.

Надані позивачем документи свідчать про те, що в подальшому ним оплачена вартість придбаного у ТОВ «Базисстандарт» товару (в тому числі перерахування ПДВ), використання його в господарській діяльності підприємства.

Також судова колегія зазначає, що наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/ 171/ 578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція). Посилання на зазначену Інструкцію містяться у п. 2.4 договору № 7/1 від 01.02.2011 року, договору № 8 від 01.12.2010. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємств), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. Наявні в матеріалах справи перелічені вище письмові докази свідчать про дотримання позивачем вимог вказаного нормативно-правового акту та є безперечним підтвердженням фактичного виконання зазначеного вище договору поставки нафтопродуктів.

Як вбачається з Постанови Верховного Суду України від 11.12.2007 р. по справі № 21-1376во06, у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №2124/22-03/35536841 від 18.12.2012 р. про порушення платником податків вимог ПК України при формуванні податкового кредиту по ПДВ за вересень 2012 р., не відповідають дійсним обставинам справи, тому податкового повідомлення - рішення від 24.12.2012 р. № 0000702203 є протиправним та підлягає скасуванню, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 31.01.13 у справі № 801/259/13-а- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 31.01.13 у справі № 801/259/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян