Ухвала суду № 3135820, 30.09.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-458/08                                                                                                                    Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 33                                                                                                            інстанції – М.П. Кожан

                                                                                                                                                              справа №А316/316-07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            30 вересня 2008 року                                                                         м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –   Проценко О.А. (доповідач)

суддів                            –   Коршун А.О., Туркіної Л.П.,

при секретарі               –   Резніков Ю.М.,

за участю представників:

від позивача – Хоменко Т.О.

                      –  Снітько Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007р. в адміністративній справі № А36/316-07

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фосфат», м. Дніпродзержинськ

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.04.2007 року №0009202301/0/9987, №0015832301/2/9983, №0009212301/9988

                                                 ВСТАНОВИЛА:

В травні 2007 року до господарського суду Дніпропетровської області  звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фосфат» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 16.04.2007 року №0009202301/0/9987, №0015832301/2/9983, №0009212301/9988.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, які викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є недійсними.

Розглянувши позовні матеріали, господарський суд Дніпропетровської області постановою від 14.06.2007 року задовольнив позовні вимоги, визнавши недійсними спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем під-час перевірки акти виконаних робіт відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому їх слід було при прийняти до уваги.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку, просить суд скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

Апелянт зазначає, що на підставі п.п.5.4.2. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можна відносити юридичні послуги до валових витрат. Відповідач вказує, що судом при винесенні рішення не взяті до уваги приписи п.5.1 та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - товариством завищено валові витрати на суму комплексних юридичних послуг, які не підтвердженні належним чином оформленими первинними документами. Разом з тим, в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Товариством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суми ПДВ, пов’язані з придбанням комплексних юридичних послуг, які не пов’язані з господарською діяльністю. Також апелянт зазначає, що в податкових накладних, які були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Фосфат», графи 4, 5 заповненні з порушенням вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, при цьому зазначає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007 року по справі № А36/316-07 є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної є безпідставними, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду від 14.06.2007 року залишити без змін.

Розглянувши справу  в межах  апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р. За результатами перевірки було складено акт №176/23/32540609 від 07.12.2006р. В акті перевірки зазначено, що між товариством (замовник) та ЗАТ «Украгрохімхолдінг» (виконавець) укладено договір від 01.02.2004 року №2004-005 про надання комплексних юридичних послуг. ЗАТ   «Украгрохімхолдінг» в підтвердження виконання послуг надано товариству акти виконаних робіт, в яких зазначено, що умови договору на юридичне обслуговування виконавцем виконано належним чином та вказана вартість робіт. На підставі актів виконаних робіт та податкових накладних виписаних ЗАТ    «Украгрохімхолдінг» товариством за період з 2005 року – 1 кв.2006 року до складу валових  витрат віднесено вартість юридичних послуг на загальну суму 12480,0грн. та до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 24960,0 грн. У акті перевірки зафіксовано, що акти виконаних робіт не містять зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції.

Також перевіркою не встановлено використання отриманих юридичних послуг у господарській діяльності товариства. На підставі встановленого, в акті перевірки зроблено висновок, що в порушення вимог пункту 5.1 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994року №334 ( далі – Закон №334) товариством завищено валові витрати на суму комплексних юридичних  послуг, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами. В порушення вимог підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168 ( далі – Закон № 168), товариством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму ПДВ, пов’язані з придбанням комплексних юридичних послуг, які не пов’язані з господарською діяльністю товариства. При цьому перевіркою враховано у складі валових витрат товариства відсотки по кредитній угоді з ДФ ТОВ «Український промисловий банк» від 09.11.2004року №403 на загальну суму 259607,44 грн., як пов’язані з господарською діяльністю та які не були враховані товариством у складі валових витрат самостійно.

На підставі вказаного акту перевірки з врахуванням адміністративного оскарження рішень у порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181- IIIвід 21.12.2000р. із змінами та доповненнями ( в подальшому «Закон №2181») відповідачем були внесені податкові повідомлення – рішення від 16.04.2007р. №0009202301/0/9987 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 6481грн.00коп., в тому числі за основним платежем 00грн.00коп., штрафні (фінансові) санкції 6481грн.00коп.; №000921301/9988 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 11520грн.00коп., в тому числі за основним платежем 7680грн.00коп., штрафні (фінансові) санкції 3840грн.00коп.; №0015832301/2/9983, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за 3 міс. 2005р. на 1920.00грн. та 1 міс.2005р. на 1920,00грн. всього 3840,00грн.

Як показав аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, відповідно  до п.2.1 вказаного договору про надання комплексних юридичних послуг Фірма зобов’язується за дорученням та в інтересах Клієнта: перевіряти відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів Клієнта, надавати допомогу в підготовці та правильному оформленні зазначених документів; приймати участь у підготовці проектів різного роду договорів, що укладає Клієнт з юридичними та фізичними особами; проводити правову експертизу проектів документів, наданих Клієнтом, готувати юридичні висновки; консультувати Клієнта з питань чинного законодавства; представляти інтереси Клієнта в органах державної влади та управління, в т.ч. суді, господарському та третейському суді, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; приймати участь у переговорах, які проводить Клієнт з юридичними та фізичними особами України та інших країн, виконувати іншу роботу правового характеру в інтересах Клієнта. На підтвердження виконання вказаного договору у спірний період позивачем надано копії  актів виконаних робіт за вказаним договором. В актах зазначено, що умови договору №2004 – 005 від 01.02.2004р. на юридичне обслуговування виконані належним чином та визначена вартість виконаних робіт за відповідний місяць.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо того, що надані позивачем акти виконаних робіт відповідають вимогам ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Твердження відповідача про те, що у вказаних актах не вказано зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції – помилкові, оскільки в актах виконаних робіт вказано, що умови вищевказаного договору виконано належним чином. Судом встановлено, що зміст та обсяг господарської операції та їх одиниці виміру вкладені в п.2.1 вказаного договору, де зазначено обов’язки Фірми.

За правилами п.п. 5.4.2. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються: витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, та передплата спеціалізованих періодичних видань, а також проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що існує норма закону прямої дії, яка дозволяє відносити до валових витрат юридичні послуги. З урахуванням вимог п. 5.1 ст. 5 вказаного закону, згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) це – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А згідно з п.1.32 ст.1 вказаного Закону господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. При цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську  на постанову  господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007р. слід залишити  без задоволення, а постанову суду - без  змін.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

            Керуючись  статями 195,196, п.1ч.1 ст.198, ст.ст.205,206, КАС України, колегія суддів                                                       

                                                       УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на постанову господарського судуДніпропетровської області від 14.06.2007р. в адміністративній справі № А36/316-07 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду господарського судуДніпропетровської області від 14.06.2007р. в адміністративній справі № А36/316-07залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                                                                                      О.А. Проценко

Судді:                                                                                                А.О. Коршун

Л.П. Туркіна