Рішення № 31358053, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5803/13 21.05.13

За позовом комунального підприємства «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві

ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ЛТД» та фізичної особи-

підприємця Григор`єва Андрія Володимировича

про стягнення 34 532, 64 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрист Романенко С.В. (довіреність № 1 від 02.01.2013 року)

відповідача1: представник Лаптєв О.С. (довіреність № 1 від 15.04.2013 року)

відповідача2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ЛТД» та фізичної особи-підприємця Григор`єва Андрія Володимировича про стягнення 34 532, 64 грн., (у тому числі 32 104, 75 грн. - основного боргу та 2 427, 89 грн. - пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідачі неналежним чином виконують зобов'язання за договором від 01.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5803/13 та призначено її розгляд на 16.04.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача2 розгляд справи відкладався.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.04.2013 року представник Позивача подав письмові пояснення, в яких просив суд стягнути солідарно з Відповідачів 34 532, 64 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача1 у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи що споживачем комунальних послуг за договором від 01.06.2011 року є Відповідач2, тому і обов'язок здійснювати оплату житлово-комунальних послуг покладається на останнього. Протокол розбіжностей на думку Відповідача1 не може вважатися невід'ємною частиною договору № 347-Г від 01.06.2011 року та як наслідок створювати для сторін будь-які права та обов'язки.

Представник Відповідача2 у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача2, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем2 вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачами 01.06.2011 року укладено договір № 347-Г, відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснити нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Відповідачем2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне та гаряче водопостачання, водовідведення), експлуатаційні витрати та відшкодування внутрішньобудинокових мереж в нежилому приміщенні загальною площею 206, 8 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 31.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 347-Г від 01.06.2011 року Відповідач2 зобов'язався щомісячно сплачувати Позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно з виставленими постачальниками табуляграм. Оплата за опалення здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (ПАТ "Київенерго") надає Позивачу. Тариф на момент укладення договору склав 800, 61 грн. за 1 Гкал. (пункт 2.3.1).

Згідно пункту 2.6. договору № 347-Г від 01.06.2011 року крім плати за комунальні послуги Відповідач2 зобов'язався сплачувати Позивачу експлуатаційні витрати, розмір яких може змінюватись у разі зміни тарифів відповідними державними органами. Відповідач2 також зобов'язався сплачувати за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживання (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 10, 55 грн. на місяць (пункт 2.7).

Відповідно до даних відомостей обліку використання комунальних послуг за період з 01.10.2011 року по 31.10.2012 року Позивач надав Відповідачу2 комунальні послуги загальною вартістю 32 104, 75 грн.

Розрахунки за комунальні послуги Відповідачем2 здійснюються щомісячно, за діючими тарифами встановленими відповідними державними органами (пункт 1.4 договору № 347-Г від 01.06.2011 року).

Пунктом 2.8 договору № 347-Г від 01.06.2011 року встановлено, що Відповідач2 повинен сплачувати всі платежі, які передбачені договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до першого числа місяця, наступного за звітним.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач2 за період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року повністю не розрахувався за надані комунальні послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 32 104, 75 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання комунальних послуг підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача2 основного боргу у розмірі 32 104, 75 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач2 вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків оплати наданих послуг.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 2.9 договору № 97-Г від 01.04.2008 року встановлено, що за несвоєчасну оплату за фактично отримані комунальні послуги нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки платежів.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 6 620, 83 грн. з Відповідача2 пені за період з травня 2012 року по жовтень 2012 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

В частині вимог до Відповідача1 суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5 договору № 97-Г від 01.04.2008 року сторони погодили, що Відповідач1 не несе відповідальність перед Позивачем за несвоєчасне та неналежне виконання Відповідачем2 зобов`язань по цьому договору.

Таким чином, враховуючи, що договором № 347-Г від 01.06.2011 року обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги покладено на Відповідача2, суд погоджується з позицією Відповідача1 про те, що протокол розбіжностей до договору № 347-Г від 01.06.2011 року не може вважатися невід'ємною його частиною, оскільки не підписаний Відповідачем1 та як наслідок не створює будь-які права та обов'язки останнього.

З урахуванням наведеного, позов в частині вимог до Відповідача1 задоволенню не підлягає.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені комунальним підприємством «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві ради вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача2 стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Григор`єва Андрія Володимировича (13514, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Корнин, вулиця 60-річчя Жовтня 17, ідентифікаційний код 2808600876) на користь комунального підприємства «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві ради(03124, м. Київ, Солом`янський район, бульвар Івана Лепсе, будинок, 23-А, ідентифікаційний код 35756939) 32 104 (тридцять дві тисячі сто чотири) грн. 75 коп. - основного боргу, 2 427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн. 89 коп. - пеня та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ЛТД» в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:23.05.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.