Ухвала суду № 3135703, 25.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11459/08                                          Головуючий у І-ій інстанції: Бобров  Ю.М.                   № 11/257а                                                                                    Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 лютого 2009 р.                                                                                                    м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        Головуючого судді:             Малиніна В.В.,

        суддів:                             Романчук О.М., Усенка  В.Г.,                                                           

        при секретарі:                       Джуринській Н.В., 

        за участю представника апелянта – Іванець Л.М.,

        представника ДПІ – Усенко Л.М.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну  скаргу Приватного  підприємства  Фірма «Юстас» на  постанову  Господарського  суду  Чернігівської  області  від 12  жовтня 2007 року  у  справі  за  позовом Приватного підприємства Фірма «Юстас»  до  Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові  про  визнання  протиправними  дій, скасування  акта  перевірки та  повернення  суми  податку  на  додану  вартість, - 

        В С Т А Н О В И В:

  У серпні 2007 року Приватне підприємство Фірма «Юстас»(далі-Позивач, ПП Фірма «Юстас»)  звернулося до Господарського  суду Чернігівської  області з позовом до Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові(далі-Відповідач, ДПІ  у  м. Чернігові), в якому просило визнати  протиправними  дії  Відповідача, скасувати  акт  перевірки від 12.06.07 р.                              № 553/23/25619309 та  зобов’язати  ДПІ  у  м. Чернігові повернути сплачену  суму  ПДВ згідно  декларацій за  лютий-березень 2007 року в  розмірі 2 306,00 грн., перерахувавши її на  розрахунковий  рахунок, як  це  зазначено  в  додатках  до  декларацій.

В  обґрунтування  позовних  вимог  посилається  на те, що  Відповідачем при здійсненні  перевірки  були  порушені  вимоги ст.ст. 11-1 та 11-2 Закону  України «Про  державну  податкову  службу  в  Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі – Закон № 509-ХІІ), вказуючи на відсутність  підстав  та  порядку  проведення перевірок органами  державної  податкової служби та  посилаючись  при  цьому  на  неправомірність  дій  Відповідача.

Разом з тим, Позивач вважає  безпідставними  висновки  акту  перевірки, вказуючи на  відсутність порушень з  боку ПП Фірма  «Юстас» вимог  Закону  України «Про  податок  на  додану  вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР), що в  свою  чергу дає  підприємству право на  відшкодування (повернення)  з  бюджету ПДВ в  сумі  2306,00 грн. 

Постановою Господарського  суду Чернігівської  області  від 12 жовтня 2007 року в  задоволенні позову  ПП Фірма «Юстас», відмовлено.  

Позивач не  погоджуючись з  прийнятим  рішенням  суду , подав апеляційну скаргу, в  якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що  мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасуватипостановуГосподарського суду Чернігівської області від 12.10.07 р. та  постановити  нове  рішення, яким задовольнити  вимоги  його  позову  в  повному  обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги; представник відповідача – заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

 Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд  апеляційної  інстанції  залишає  апеляційну  скаргу  без  задоволення, а  постанову  або  ухвалу  суду  без  змін, якщо визнає, що  суд  першої  інстанції  правильно  встановив  обставини  справи  та  ухвалив  судове  рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і  процесуального  права.

Як  вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено  судом  першої  інстанції,  12.06.2007 року ДПІ у м. Чернігові була проведена позапланова  перевірка Позивача з  питань  достовірності  нарахування суми  бюджетного  відшкодування ПДВ на  розрахунковий  рахунок  платника  за  лютий та  березень 2007 року.

   В ході проведення перевірки було встановлено  порушення  Позивачем  вимог п.п. 7.4.1 , п.п. 7.4.4 п. 7.4 та п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7  Закону  України «Про  податок  на  додану  вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі  змінами  та  доповненнями  та п. 5.12  ст. 5 Порядку  заповнення  та  подання  податкової  декларації з  ПДВ, затвердженого  наказом ДПА  України  від 30.05.1997 року № 166.

  За  результатами  вказаної  перевірки Відповідачем  було  складено  акт № 553/23/25619309  від 12.06.2007 року, в  якому  міститься  висновок  про зменшення  Позивачу  суми  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ у  наступних  розмірах: за  лютий 2007 року в  сумі 437,00 грн.; за  березень 2007 року в  сумі 245,00 грн.

Спірним виявилося питання правомірності бюджетного відшкодування з ПДВ Позивача при здійсненні бартерних операцій ПП Агентство «Лінда» і ПП Фірма «Континенталь» та придбанні  певних матеріальних цінностей, послуг.Так, в періоді підприємство придбавало послуги ЧФ ВАТ „Укртелеком" по міжнародному, міжміському телефонному зв'язку, телефонні картки вартістю 9 грн., 12 грн., телефонні картки „Всесвіт", користувалось послугами Інтернету в т.ч. Інтернету для студентів та школярів, користувалось факсом (на перевірку надано 880 копій фіскальних касових чеків), придбавало бланки звітності, канцелярські товари, пластикові вироби, пакети, технічну та наукову літературу, засоби особистої гігієни (на перевірку надано 88 копій фіскальних касових чеків). Перелік копій касових чеків, наданих до перевірки, додано до акту перевірки. В березні 2007 року підприємством придбавались меблі - столик кофейний, столик напівкруглий, стіл з 3 частин, 5 стільців, підставка квадратна, вішалка, газетниця, картини, тканина, сокира, лопата та інший інвентар. ДПІ вважає, що такі операції не можуть давати право платника податків на відшкодування з ПДВ, тому суму його було зменшено за лютий та березень 2007 року.

Даючи  правову  оцінку  обставинам  вказаної  справи  колегія  суддів  приходить  до наступного  висновку. 

Згідно п. 1 ст. 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Що стосується доводів позивача, то тут слід зазначити наступне.

 З аналізу вищезазначених статей випливає право податкового органу проводити як позапланову виїзну так і позапланову невиїзну перевірку. Позапланова перевірка може проводитися на підставі наказу керівника податкового органу. Незначні порушення порядку оформлення в акті перевірки не змінюють факту наявності чи відсутності порушень податкового законодавства та не звільняють від відповідальності за них.

Крім того, твердження ПП Фірма «Юстас» про необов’язковість для інспектора ДПІ розшукувати офіс колегія  суддів  не  бере  до  уваги, оскільки встановлення точної адреси важливо передусім для своєчасного повідомлення про перевірку та ознайомлення з актом перевірки. За таких обставин, суд вбачає передумови затримки проведення перевірки і нагальну необхідність встановлення точного місцезнаходження підприємства.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, незважаючи на те, що підприємство має право вільно розпоряджатися прибутком, який залишається, але обов’язковою умовою для отримання права на бюджетне відшкодування з ПДВ є використання придбаних товарів, послуг саме в його господарській діяльності

Колегія  суддів  приходить  до  висновку  про  безпідставність  посилань Позивача,які  ґрунтуються на  тому, що оскільки метою перевірки було правильність нарахування ПДВ, то надання угод чи контрактів за бартерними операціями або доказів використання підприємством придбаних матеріальних активів є «абсолютно некоректним». Лише детально розглянувши умови зазначених договорів та наявність документів, які б підтверджували використання матеріальних цінностей можна зробити висновок про відношення цих процесів до господарської діяльності позивача і як наслідок про суму податкового кредиту. Фіскальні касові чеки підтверджують факт придбання товару, але не доводять зв’язку саме з господарською діяльністю ПП Фірма «Юстас». Використання придбаного паперу, канцелярських товарів, бухгалтерських бланків звітності обов’язково підтверджується відповідними бухгалтерськими документами (актами списання ТМЦ, відомостями, що засвідчують отримання таких ТМЦ працівниками підприємства, наказом керівника по підприємству щодо встановлення лімітів, тощо.). Такі докази є необхідними, оскільки за твердженням Відповідачачисельність працюючих на підприємстві складає 0 осіб, заробітна плата на підприємстві відсутня, не нараховується і не сплачується. При відсутності працюючих виникає питання про можливість використання будь-яких активів і цінностей. Наявність достатніх доказів не встановлена.

З  огляду  на  викладене, колегія  суддів вважає, що  суд  першої  інстанції дійшов  вірного  висновку, за яким вимогищодо  визнання протиправними  дій  Відповідача, скасування  акту  перевірки від 12.06.07 р.  № 553/23/25619309 та  зобов’язання  ДПІ  у  м. Чернігові повернути сплачену  суму  ПДВ згідно  декларацій за  лютий-березень 2007 року в  розмірі 2 306,00 грн. не підлягають задоволенню через відсутність належних  доказів та  законних підстав.

Згідно  ст. 71  КАС  України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  яких  ґрунтуються  її  вимоги  та  заперечення, крім  випадків, встановлених  статтею 72  КАС  України. В  адміністративних  справах  про  протиправність  рішень, дій чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень обов’язок  щодо  доказування  правомірності  свого  рішення, дій  чи  бездіяльності  покладається  на  відповідача, якщо  він  заперечує  проти и  адміністративного  позову.

         Позивачем не  було  надано  вагомих  доказів на  підтвердження  вимог  апеляційної  скарги, а  тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З підстав  вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з  дотриманням норм  матеріального і процесуального права, а  тому  підстав  для  його  скасування  не  вбачається.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну  скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

         Апеляційну  скаргу Приватного  підприємства  Фірма «Юстас» на  постанову  Господарського суду Чернігівської області від 12 жовтня 2007 року – залишити  без  задоволення.

         Постанову Господарського суду Чернігівської області  від 12 жовтня 2007 року – залишити  без  змін.

         Матеріали справи повернути доГосподарського  суду Чернігівської  області. 

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : 

Судді:

Повний текст ухвали  складено та підписано  02.03.09.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11459/08                                          Головуючий у І-ій інстанції: Бобров  Ю.М.                   № 11/257а                                                                                    Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 лютого 2009 р.                                                                                                    м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        Головуючого судді:             Малиніна В.В.,

        суддів:                             Романчук О.М., Усенка  В.Г.,                                                           

        при секретарі:                       Джуринській Н.В., 

        за участю представника апелянта – Іванець Л.М.,

        представника ДПІ – Усенко Л.М.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну  скаргу Приватного  підприємства  Фірма «Юстас» на  постанову  Господарського  суду  Чернігівської  області  від 12  жовтня 2007 року  у  справі  за  позовом Приватного підприємства Фірма «Юстас»  до  Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові  про  визнання  протиправними  дій, скасування  акта  перевірки та  повернення  суми  податку  на  додану  вартість, - 

 Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

         Апеляційну  скаргу Приватного  підприємства  Фірма «Юстас» на  постанову  Господарського суду Чернігівської області від 12 жовтня 2007 року – залишити  без  задоволення.

         Постанову Господарського суду Чернігівської області  від 12 жовтня 2007 року – залишити  без  змін.

         Матеріали справи повернути доГосподарського  суду Чернігівської  області. 

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : 

Судді: