Ухвала суду № 3135704, 25.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11465/08                                           Головуючий у І-ій інстанції: Блохіна  Ж.В.                   № 6/334а                                                                                      Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 лютого 2009 р.                                                                                                    м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        Головуючого судді:             Малиніна В.В.,

        суддів:                             Романчук О.М., Усенка  В.Г.,                                                           

        при секретарі:                       Джуринській Н.В.,

        за участю представника апелянта – Усенко Л.М.,

        представника позивача – Меркулова Д.С.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну  скаргу Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові на  постанову  Господарського  суду  Чернігівської  області  від 30 жовтня 2007 року у справі за позовом Відкритого  акціонерного  товариства  «Чернігівське  хімволокно» до Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові про  визнання  недійними  податкових  повідомлень-рішень, - 

  В С Т А Н О В И В:

  У вересні 2007 року Відкрите  акціонерне  товариство  «Чернігівське  хімволокно» (далі-Позивач, ВАТ «Чернігівське  хімволокно»)  звернулося до Господарського  суду Чернігівської  області з позовом до Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові(далі-Відповідач, ДПІ  у  м. Чернігові), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Відповідача                         № 0009671520/3 та № 0009681520/3 від 04.06.2007 року, прийняті  на  підставі  акту  перевірки  Позивача № 832/15-241 від 28 листопада 2006 року, з  питань  своєчасності сплати узгодженого  податкового  зобов’язання  платником  податків.

  В  ході  розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції Позивач  уточнив свої вимоги та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення  Відповідача  № 0009671520/3 та  № 0009681520/3 від 04.06.2007 року, якими ВАТ «Чернігівське  хімволокно» визначено до  сплати  узгоджену  суму  податкового  зобов’язання з  податку  на  додану  вартість  в  розмірі 36583,16 грн., у  тому  числі  з урахуванням  суми штрафних (фінансових) санкцій за  затримку  граничних  строків  сплати  узгоджених сум податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 132491,03 грн.   

  Позовні  вимоги  мотивує тим, що  спірні  податкові  повідомлення-рішення   прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки Відповідачем неправомірно  застосовано штрафні  санкції  за  несвоєчасну  сплату  узгодженого  податкового  зобов’язання з  податковими  векселями  по ПДВ.  

  Постановою Господарського  суду Чернігівської  області  від 30 жовтня 2007 року позовні  вимоги ВАТ «Чернігівське  хімволокно» задоволено  повністю.

Визнано повністю недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової  інспекції у м. Чернігові від 04.06.2007 року № 0009671520/3 та № 0009681520/3, якими  до Відкритого акціонерного товариства  «Чернігівське  хімволокно» застосовано  відповідно 36583,16 грн. та 132491,03 грн. штрафу за  затримку  граничних  строків  сплати узгоджених  сум  податкового  зобов’язання з  податку  на  додану  вартість   на  підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону  України «Про  порядок  погашення  зобов’язань  платників  податків перед  бюджетами та  державними  цільовими  фондами» від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ                ( далі – Закон № 2181-ІІІ).

Відповідач не  погоджуючись з  прийнятим  рішенням  суду , подав апеляційну скаргу, в  якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що  мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасуватипостановуГосподарського суду Чернігівської області від 30.10.07 р. та  постановити  нове  рішення, яким відмовити  в  задоволенні  вимог  заявленого Позивачем  позову.

 В судовому засіданні представник ДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги; представник позивача – заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

 Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

 Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд  апеляційної  інстанції  залишає  апеляційну  скаргу  без  задоволення, а  постанову  або  ухвалу  суду  без  змін, якщо визнає, що  суд  першої  інстанції  правильно  встановив  обставини  справи  та  ухвалив  судове  рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і  процесуального  права.

Як вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено  судом  першої  інстанції,  28 листопада 2006 року  ДПІ  у  м. Чернігові була  проведена  перевірка ВАТ «Чернігівське  хімволокно» з  питань  своєчасності  сплати  узгодженого  податкового  зобов’язання  платником  податків.  

  В ході  проведення перевірки було встановлено  порушення  Позивачем  порядку  випуску, обігу та погашення податкових векселів, які  видаються  на  суму  ПДВ  при  імпорті  товарів  на  митну  територію  України, затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 01.10.1997 року  № 1104 та  положенням п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5  Закону  України «Про  порядок  погашення  зобов’язань платників  податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами» від 21.12.00 № 2181-ІІІ., де відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1  ст. 17 вказаного  Закону  передбачено  настання  відповідальності.    

  За  результатами  вказаної  перевірки  складено  акт № 832/15-241 від 28.11.06 року, на  підставі  якого  Відповідачем  були  прийняті податкові   повідомлення-рішення  № 0009671520/3 та № 0009681520/3 від 04.06.2007 року, якими Позивачу  визначено узгоджену  суму  податкового  зобов’язання з  податку  на  додану  вартість  в  розмірі 36583,16 грн., у  тому  числі  з урахуванням  суми штрафних (фінансових) санкцій за  затримку  граничних  строків  сплати  узгоджених сум податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 132491,03 грн.

Разом  з  тим, встановлено порушення строків сплати суми податку на додану вартість, визначеної у податкових векселях, а саме:

податкові векселі № 5345610773, № 5345610776, № 5345610772, № 5345610775 від 03.08.2006 р.: граничний термін сплати 01.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 32;

податковий вексель № 5345610787 від 10.08.2006 р.: граничний термін сплати 08.09.2006р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 52;

податкові векселі № 5345610789, № 5345610790, № 5345610793. № 5345610792 від 11.08.2006 р.: граничний термін сплати 11.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 49;

податкові векселі № 5345610797, № 5345610795 від 14.08.2006 р.: граничний термін сплати 12.09.2006 р.. дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 21;

податкові векселі № 5345610802, № 5345610799, № 5345610801, № 5345610800 від 15.08.2006 р.: граничний термін сплати 13.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 47.

податкові векселі № 5345610804, № 5345610803, № 5345610805 від 16.08.2006 р.: граничний термін сплати 14.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р„ кількість днів затримки 19;

податковий вексель № 5345610806 від 17.08.2006 р.: граничний термін сплати 15.09.2006р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 18;

податкові векселі № 5345610778, № 5345610777 від 04.08.2006р.: граничний термін сплати 04.09.2006 р„ дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 29;

податкові векселі № 5345610781, № 5345610780, № 5345610779 від 07.08.2006р.: граничний термін сплати 05.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 28;

податковий вексель № 5345610782 від 08.08.2006 р.: граничний термін сплати 06.09.2006р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 54;

податкові векселі № 5345610783, № 5345610785 від 09.08.2006 р.: граничний термін сплати 07.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р.. кількість днів затримки 53;

податкові векселі № 5345610788, № 5345610786 від 10.08.2006 р.: граничний термін сплати 08.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р, кількість днів затримки 52.

Даючи  правову  оцінку  обставинам  вказаної  справи  колегія  суддів  приходить  до наступного  висновку. 

Як  вбачається  з  наявних  в матеріалах  справи  доказів,  даний  спір  виник  внаслідок різних позицій сторін щодо погашення податкових векселів за рахунок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Позивач вважає суму бюджетного відшкодування підтвердженою  на дату поставки податкових векселів, а тому на  його  думку векселі є погашеними у належний строк і застосування штрафних санкцій є неправомірним. Відповідач таке твердження відкидає через відсутність на дату видачі податкових векселів в особовому рахунку платника податків суми бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом згідно декларації з ПДВ за липень 2006р.

Відповідно до пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі Закон N 168/97-ВР) податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом N 168, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону N 168/97-ВР з моменту набрання чинності вказаного Закону платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Пунктом 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.1997 року № 1104, податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, тобто на суму податку на додану вартість, яка нарахована і має бути сплачена при імпорті товарів на митну територію України. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днів, включаючи дату його видачі.

Пунктом 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР встановлюється окремий порядок погашення податкового векселя в залежності від дати видачі податкового векселя і від наявності підтвердженої органом ДПС суми бюджетного відшкодування. Згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, видачі та погашення податкових векселів, наданих листом ДПА України від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517 зі змінами, внесеними листом від 29.08.2006 року № 16071/7/16-1517 (далі - Методичні рекомендації) податкові векселі (далі - ПВ) розподіляються на такі категорії:

- І категорія - термін сплати зобов'язань по ПВ виникає до закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю;

- IIкатегорія - термін сплати зобов'язань по ПВ виникає після закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю;

- 0 категорія - на дату поставки ПВ органу митного контролю (дата, яка визначена в податковому векселі у полі "Дата видачі ПВ") платник податку має підтверджену суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому ПДВ.

Зарахування в рахунок оплати векселів сум бюджетного відшкодування може бути здійснене і для векселів І категорії, і для векселів IIкатегорії, якщо таким ПВ надано статус ПВ 0 категорії.

До 0 категорії можуть бути віднесені ПВ як І, так і IIкатегорій, якщо платник податку, який видав такі векселі, на дату поставки ПВ органу митного контролю (дата, яка визначена в податковому векселі у полі "Дата видачі ПВ") має суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому ПВ.

Умови переведення ПВ І чи IIкатегорії до 0 категорії (обов'язковим є дотримання всіх умов, а не однієї чи двох із них окремо):

- на дату поставки ПВ органу митного контролю платник має суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому ПВ;

- в будь-який день з дати видачі ПВ до дати настання терміну платежу за ПВ платник податку подав до органу ДПС заяву про залік такої суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення таких векселів;

- на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування повністю або частково не відшкодована платникові (невідшкодований залишок дорівнює або більший ніж сума ПВ);

- на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування повністю або частково не включена до висновку на проведення бюджетного відшкодування, який подається до установи Державного казначейства (залишок суми бюджетного відшкодування не менше ніж сума ПВ);

- на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування не є предметом кримінальної справи, судового чи апеляційного розгляду; не перебуває в адміністративному оскарженні.

          Платник податку, у якого в картці особового рахунку обліковується сума бюджетного відшкодування, яка до настання дати, визначеної в податковому векселі у полі "Термін платежу за ПВ", йому не відшкодована або не включена до висновку на проведення бюджетного відшкодування, в будь-який день до настання терміну платежу за ПВ може подати до органу ДПС заяву довільної форми з повідомленням  про бажання зарахувати в рахунок оплати ПВ суму бюджетного відшкодування.

Основоположним аспектом в  данному  питанні є факт підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування та правомірність застосування штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 Закону №2181-ІІІ.

По-перше, позивачем подані декларації до ДПІ у м. Чернігові за червень №74733 від 20.07.2006р. та за липень №88618 від 18.09.2006р., де зазначені суми бюджетного відшкодування, що підтверджується відповідно довідками №556/23/00204048 від 28.07.06р. та №701/23/00204048.

По-друге, наявність акту звірки №1254 від 29.08.2006р. та ідентичність даних сторін свідчить про проведення невиїзної документальної перевірки, здійсненої податковим органом. Такий висновок суд робить через те, що не вбачає можливості звірки без перевірки джерел інформації (самих документів). І не зважаючи на те, що акту невиїзної документальної перевірки не існує, акт звірки сам по собі має на меті перевірку існуючої інформації, а невнесення даних до облікової картки платника є ініціативою податкового органу.

Що стосується безпосередньо застосування штрафних санкцій, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо безпідставності нарахування штрафних санкцій визначених п.п. 17.1.7 Закону №2181-ІІІ. Для застосування даної норми закону необхідно виконання двох умов: несвоєчасна сплата узгодженого зобовязання і несплата такого зобовязання в межах граничних строків Закону №2181-ІІІ. При правовідносинах з податковими векселями дані умови не виконуються, оскільки сума ПДВ узгоджується у митних вантажних деклараціях (ВМД), а податковий вексель – це грошове зобовязання і відстрочка оплати податків до бюджету. Крім того, строки сплати ПДВ по податковому векселю регламентовані п.11.5 ст.11 Закону «Про податок на додану вартість», а не Законом №2181.

Таким чином, судова  колегія приходить  до  висновку про  неприпустимість застосування п.п. 17.1.7 ст.17 Закону №2181-ІІІ до правовідносин  з податковими векселями. Разом з тим, сума ПДВ з непогашенного податкового векселя вважається податковим боргом, що дає підстави застосовувати пп.16.4.1 Закону №2181-ІІІ для нарахування пені, але це не є предметом вказаного спору.

З  огляду  на  викладене, колегія  суддів вважає, що  суд  першої  інстанції дійшов  вірного  висновку, за якимподаткові повідомлення-рішення №0009671520/3 та №0009681520/3, якими до ВАТ „Чернігівське хімволокно" застосовано відповідно 36583,16 грн. та 132491,03 грн. штрафу за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягають скасуванню через відсутність  законних підстав для їх винесення.

Згідно  ст. 71  КАС  України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  яких  ґрунтуються  її  вимоги  та  заперечення, крім  випадків, встановлених  статтею 72  КАС  України. В  адміністративних  справах  про  протиправність  рішень, дій чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень обов’язок  щодо  доказування  правомірності  свого  рішення, дій  чи  бездіяльності  покладається  на  відповідача, якщо  він  заперечує  проти и  адміністративного  позову.

         Відповідачем  не  було  надано  вагомих  доказів на  підтвердження  вимог  апеляційної  скарги, а  тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З підстав  вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з  дотриманням норм  матеріального і процесуального права, а  тому  підстав  для  його  скасування  не  вбачається.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну  скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

         Апеляційну  скаргу Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові на  постанову  Господарського  суду  Чернігівської  області  від 30  жовтня 2007 року – залишити  без  задоволення.

         Постанову  Господарського  суду Чернігівської  області  від 30  жовтня 2007 року – залишити  без  змін.

         Матеріали справи повернути доГосподарського  суду Чернігівської  області. 

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : 

Судді:

Повний текст ухвали  складено та підписано  02.03.09.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11465/08                                           Головуючий у І-ій інстанції: Блохіна  Ж.В.                   № 6/334а                                                                                      Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 лютого 2009 р.                                                                                                    м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        Головуючого судді:             Малиніна В.В.,

        суддів:                             Романчук О.М., Усенка  В.Г.,                                                           

        при секретарі:                       Джуринській Н.В., 

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну  скаргу Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові на  постанову  Господарського  суду  Чернігівської  області  від 30  жовтня 2007 року  у  справі  за  позовом Відкритого  акціонерного  товариства  «Чернігівське  хімволокно» до Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові про  визнання  недійними  податкових  повідомлень-рішень, - 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

         Апеляційну  скаргу Державної  податкової  інспекції  у  м. Чернігові на  постанову  Господарського  суду  Чернігівської  області  від 30  жовтня 2007 року – залишити  без  задоволення.

         Постанову  Господарського  суду Чернігівської  області  від 30  жовтня 2007 року – залишити  без  змін.

         Матеріали справи повернути доГосподарського  суду Чернігівської  області. 

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : 

Судді: