Ухвала суду № 3135690, 24.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11306/08 Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.

Доповідач: Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого2009року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: Федорової Г.Г.

суддів: Василенка Я.М.,

Ситникова О.Ф.

при секретарі: Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2007 року справі за адміністративним позовом Державного територіально галузевого обєднання«Південно Західна залізниця» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, третя особа: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

Державне територіально галузеве обєднання «Південно Західна залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 16.07.2007 р. № 0004472312/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2007 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано податкове повідомлення рішення від 16.07.2007 р. № 0004472312/3 нечинним.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Державна податкова інспекції у Соломянському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові Державному територіально галузевому обєднанню «Південно Західна залізниця» відмовити.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, що на його думку призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргазадоволенню не підлягаєвиходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Соломянському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку Київської дирекції залізничних перевезень з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 01.07.2006 року

За результатами перевірки був складений акт перевірки №2658-6522/23-01069713 від 20.11.2006 року., в якому зазначається про заниження Київською дирекцією залізничних перевезень у ІІ півріччі 2005 р. земельного податку на суму 264089,38 грн та у І півріччі 2006 р. на суму 278785,88 грн., внаслідок порушення ст. ст.. 14, 15 Закону України «Про плату за землю».

На підставі вищезазначеного акту інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення від 29.11.2006 р. № 0004472312/0, яким позивачу згідно з п.п. б п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року, п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобовязання 814312,89 грн., у тому числі за основним платежем 542875,26 грн., та за штрафними санкціями 271437,63 грн.

Позивач відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в порядку адміністративного узгодження податкового зобовязання, не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням рішенням, оскаржив його у адміністративному порядку.

За результатами оскарження ДПІ у Соломянському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення № 00044723121/1 від 31.01.2007 р., № 0004472312/2 від 28.04.2007 р. та № 00044723112/3 від 16.07.2007 р.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва вважає, що Київською дирекцією залізничних перевезень безпідставно використовувалась ставка земельного податку передбачена ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» та справлявся земельний податок як за землі залізниць. В обґрунтування цієї позиції в акті зазначено, що за земельні ділянки, які не включені до смуги відведення і на яких розташовані інші обєкти залізниці та залізничного транспорту, плата за землю справляється на загальних підставах..

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем правомірно застосовувалась пільга щодо сплати земельного податку за земельні ділянки як за землі залізничного транспорту, а тому донарахування його податкових зобовязань спірним податковим повідомленням рішенням є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Південно-західна залізниця це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» територіально-галузеве обєднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Відповідно до п. 3.1 Положення про Київську дирекцію залізничних перевезень Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», Дирекція є відокремленим підрозділом південно західної залізниці, видом діяльності якої є наземний залізничний транспорт загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

Згідно ст. 68 Земельного кодексу України, до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та звязку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Статтею 23 Закону України «Про транспорт» передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані у користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та звязку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Оскільки вищезазначеними положеннями нормативно правових актів встановлено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.

Відповідно до акту про результати виїзної планової документальної перевірки земельні ділянки, по яких справляється пільга зі сплати земельного податку, належать Київській дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого обєднання «Південно західна Залізниця».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкування та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 6 зазначеного Закону встановлено, що субєктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та частині другій 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» за земельні ділянки, надані для залізниць, податок справляється у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Рішенням Київської міської Ради № 104/825 від 27.04.2000 р. встановлено, що плата за землі залізниць справляється у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого як один відсоток від середньої базової вартості одного кв. м. по місту, без врахування локальних коефіцієнтів на місце розташування земельних ділянок.

Середня базова вартість одного кв. м. земель м. Києва затверджена п. 1 ч.1 рішення Київської міської Ради № 104/825 від 27.04.2000 у розмірі 131, 88 грн.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно обчислював земельний податок в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином зясував та встановив обставини справи і дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2007 року не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2007 року в справі за адміністративним позовом Державного територіально галузевого обєднання «Південно Західна залізниця» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, третя особа: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: