Ухвала суду № 3135693, 24.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-11321/08                                            Головуючий у першій інстанції: Арсірій Р.О.

                                                                                                                      Доповідач: Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого2009року                                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:                                                         Федорової Г.Г.

суддів:                                                                         Василенка Я.М.,

     Ситникова О.Ф.

при секретарі:                                                              Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Солом’янка – Констракшн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом’янка – Констракшн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.,  -

ВСТАНОВИЛА :

ТОВ «Солом’янка – Констракшн»  звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 08.08.2007 р. №0025661530/0.

Постановою  Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року у задоволенні  позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Солом’янка – Констракшн»   подало апеляційну скаргу, в якій просить  апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу про відкриття  провадження по справі із направленням  справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне та всебічне з’ясування обставин, що мають істотне значення по справі, що на його думку  призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності подання Позивачем податкового розрахунку по збору за право використання місцевої символіки за період з 01.04.2006 р. по 24.05.2007 р.

За результатами проведеної перевірки за період з 01.07.06 р. по 06.08.07 р. відповідачем було складено акт № 152/15-30/34491082 від 06.08.07 р. В останньому зазначено, що під час  перевірки встановлено використання місцевої символіки, передбачених п.п 6.2  р. 6 Рішення Київської міської ради від 09.03.2006 р. № 149/3240 «Про внесення змін і доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94 р. № 7 «Про введення збору за право використання символіки м. Києва (із змінами та доповненнями).

У зв’язку з цим відповідачем було складено податкове повідомлення – рішення від 08.08.2007 р. № 0025661530/0, яким  визначено суму податкового зобов’язання, в тому числі  за штрафними санкціями,  в розмірі 510,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано проведено перевірку нарахування та сплати позивачем збору за використання місцевої символіки та правильно застосовано штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи і судом першої інстанції встановлено, що позивач використовує у своєму найменуванні назву «Солом’янка».

Згідно з п. 1. Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21 березня 1995 року № 72 «Про схвалення Переліку назв об’єктів та історичних пам’яток, що відносяться до місцевої символіки» назву «Солом’янка» віднесено до зазначеного переліку.

На момент звернення позивача з позовом зазначене рішення було чинним, а назву Солом’янка з переліку назв об’єктів та історичних пам’яток, що відноситься до місцевої символіки виключено не було.

Відповідно до п. 1.3. Рішення використання символіки м. Києва з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу,  виданого Головним управлінням культурної спадщини виконавчого органу Київради.

Виходячи з того, що використання місцевої символіки здійснюється на дозвільних засадах, позивач зобов’язаний був здійснювати використання місцевої символіки, а саме назви «Солом’янка» лише при наявності дозволу та з відповідною платою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дозволу не отримав і плату не здійснював.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином з’ясував та встановив обставини справи і дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від  13 листопада 2007 року не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Солом’янка – Констракшн» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом’янка – Констракшн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.,- залишити без змін.

         Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий:

            Судді: