Ухвала суду № 31355820, 15.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р.Справа № 2а-3262/11/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агроторгівельна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

07 червня 2011 року Приватне підприємство "Агроторгівельна компанія" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001732301 від 25.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств за основним платежем в розмірі 53776,25 грн., за штрафними санкціями в розмірі 13 444,06 грн., та податкове повідомлення - рішення №0001722301 від 25.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в розмірі 14 574,00 грн., та штрафними санкціями в розмірі 3643,50 грн. (а.с. 3-7 т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що висновок ДПІ, зроблений за наслідками проведеної документальної планової перевірки є необґрунтованим, оскільки господарська операція позивача з ПП «Контракт Агро плюс СКМ» щодо придбання сільськогосподарської продукції є цілком законною та реальною, що підтверджується повним переліком первинних документів і тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість сільськогосподарської продукції придбаної у ПП «Контракт Агро плюс СКМ» та правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від вказаного контрагенту. Позивач вважає, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковий Кодекс України не передбачає право податкових органів у позасудовому порядку визнавати угоди нікчемними. Крім цього, позивач вказує на неправомірність висновку ДПІ щодо безпідставного завищення валових витрат у декларації з податку на прибуток за перший квартал 2009 року на суму 142323,00 грн., як від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2008 рік, оскільки дійсно ним не було задекларовано позитивного значення об'єкта оподаткування за 2008 рік, проте позивачем використано право щодо самостійного виправлення помилок і своєчасно надано до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань. За вказаними обставинами позивач вважає прийняті податкові повідомлення - рішення про донарахування сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року позов був задоволений. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.05.2011 року № 0001732301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 53776,25 грн. та штрафними санкціями в сумі 13444,06 грн. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.05.2011 року № 0001722301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14574,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 3643,50 грн. (а.с. 113-118 т. 6).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні у період з 05.11.2010 р. по 18.11.2010 року проведено документальну планову перевірку ПП «Агроторгівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1381/23-3/32125798 від 28.04.2011 р., яким встановлено порушення ПП «Агроторгівельна компанія», зокрема:

- ст. 203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правовій наслідків, що обумовленій ними (п. 5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) по правочинах, здійснених ПП «Агроторгівельна компанія» з постачальником ПП "Контракт Агроплюс СКМ" за період липень-листопад 2008 р. на загальну суму ПДВ 1464583,00 грн. та покупцями за період липень-листопад 2008 р. на загальну суму ПДВ 1 464 489,00 грн.;

- п.п. 4.1.1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено валові доходи підприємства на загальну суму 7 322 446,00 грн., в т.ч. за Ш квартал 2008 р. на суму 6 190 531,00 грн., за IV квартал 2008 р. на суму 1 131 915,00 грн., а також зменшено валові витрати на загальну суму 7 322 916,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2008 р. на суму 6 191 001,00 грн., за IV квартал 2008 р. на суму 1 131 915,00 грн.;

- ст. 3, ст. 4., пп. 7.3.1 п. 7 3, п.п. 7.4.1., 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- BP від 03,04.1997 р., в результаті чого зменшено податковий кредит за липень - листопад 2008 р. на суму 1 464 583,00 грн. та податкове зобов'язання за липень - листопад 2008 р. на суму 1 464 489,00 грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, п.6.1. ст. 6 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року на загальну суму 215 105,00 грн., та донараховано податку на прибуток на загальну суму 53 776, 25 грн., у тому числі за III квартал 2008 року на суму 18 218,25 грн.,

І квартал 2009 року суму 35 558,00 грн.;

- п. 7.4.1., пп.7.4.4, п.п .7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № I68/97-BP "Про податок на додану вартість" в результанті чого ПП «Агроторгівельна компанія» занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету (рядок 27 Декларації) на суму 14574,00 грн., в тому числі за липень 2008 року у сумі 6754,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 5177 грн., за березень 2009 року у сумі 2 643,00 грн.

Згідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ПП «Агроторгівельна компанія» нараховані штрафні санкції у відсотках від сум визначених податкових зобов'язань, зокрема за податком на прибуток підприємств в сумі 13 444,06 грн., за податком на додану вартість в сумі 3 643,50 грн.

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки, ДПІ винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0001732301 від 25.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств за основним платежем в розмірі 53 776,25 грн., та штрафними санкціями в розмірі 13 444,06 грн.,

- № 0001722301 від 25.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в розмірі 14 574,00 грн., та штрафними санкціями в розмірі 3643,50 грн.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

В частині встановлених порушень щодо завищення, заниження валових витрат, та як наслідок заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток підприємств на загальну суму 215 105,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Контракт Агроплюс СКМ", суд першої інстанції зазначив наступне.

Як вбачається із акту перевірки, висновки ДПІ мотивовані тим, що у період з липня по листопад 2008 р. ПП „Агроторгівельна компанія" придбало у ПП "Контракт Агроплюс СКМ" сільськогосподарську продукцію на загальну суму 8 874 382,00 грн., у т.ч. сума ПДВ 1 479 0693,00 грн., про що позивачу були видані податкові накладні, перелік яких наведений у додатку № 8 до акту перевірки. У вказаний період позивач реалізував сільськогосподарську продукцію своїм контрагентам на загальну суму 8 786 934,78 грн., у т.ч. сума ПДВ 1 464 489,25 грн., про що податковим органом складено перелік видаткових та податкових накладних, наведених у додатку № 7 акту перевірки. Проте, відповідно до висновків акту ДПІ у м. Херсоні від 12.07.10 р. № 3152/15-2/35869914 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП "Контракт Агроплюс СКМ" з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період травень - грудень 2008р., січень - квітень 2009р., грудень 2009 р., січень - лютий 2010 р. податковим органом встановлено порушення ПП "Контракт Агроплюс СКМ" ст. ст.. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Тому, показники декларацій ПП "Контракт Агроплюс СКМ" з податку на додану вартість за травень - грудень 2008 р., січень - квітень 2009 р., грудень 2009 р., січень - лютий 2010 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу, у тому числі і задекларовані податковий кредит та зобов'язання, є недійсними.

В результаті дослідження змісту акту ДПІ у м. Херсоні щодо результатів документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП "Контракт Агроплюс СКМ", та зробленого за його наслідками висновку щодо нікчемності угод між ПП "Контракт Агроплюс СКМ" та його контрагентами - продавцями та контрагентами - покупцями, судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою такого висновку слугували обставини щодо відсутності у ДПІ м. Херсона оригіналів первинних бухгалтерських та податкових документів, які б підтвердили правомірність ПП "Контракт Агроплюс СКМ" формування податкового кредиту за період з травня 2008 р. по жовтень 2008 року, та за період з грудня 2008 року по лютий 2010 року, щодо достовірності нарахування податкових зобов'язань за вказаний період та як наслідок визначення відсутності реального товарного характеру, зокрема, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з його відсутністю. В частині достовірності нарахування суми податкового кредиту за листопад 2008 року ДПІ встановлено, що згідно податкової звітності ПП "Контракт Агроплюс СКМ" та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства виявлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності.

На підставі викладених обставин, на думку податкового органу, ПП "Агроторгівельна компанія" у III та IV кварталах 2008 р. неправомірно сформовано валові доходи на загальну суму 7 322 446,00 грн. та валові витрати на суму 7 322 916,00 грн. за документами, які визнані недійсними, оскільки походження товару відбулось за нікчемними правочинами від постачальника, який не мав можливості взагалі здійснювати господарську діяльність, а лише документував господарські операції без їх реального виконання.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із акту перевірки, наданих позивачем первинних документів та довідки з ЄДР від 31.01.2012 року, протягом липня - серпня 2008 року ПП «Агроторгівельна компанія" ( за договором - покупець) з ПП "Агроком Плюс" ( за договором - продавець), правонаступником якого з 19.11.2009 року є Приватне підприємство "Контракт Агроплюс СКМ", були укладені договори поставки сільськогосподарської продукції, зокрема:

- Договір поставки № 01/07 пш 5 кл. від 01.07.2008 року та підписані до нього додаткові угоди, за умовами яких поставка пшениці 5 класу врожаю 2008 року здійснюється партіями з загальним об'ємом в 1 000 тон ( п. 3.2. договору), умовами поставки визначені EXW - ДАК « Хліб України» «Братолюбовський елеватор» ( пункт 4.1. договору); строк поставки, кількість, вартість кожної наступної партії передбачається в додаткових угодах ( п. 4.4. договору); датою поставки вважається дата передачі товару до покупця, вказаній у складській квитанції, товарно-транспортних накладних або реєстрі, який видає елеватор ( п. 4.6. договору); розрахунки за першу партію товару здійснюються в безготівковій формі, порядок розрахунків за наступні партії передбачаються у додаткових угодах ( п. 5.1. договору) (а.с. 100 т. 2);

- Договір поставки № 03/07 пшф 6 від 03.07.2008 року та підписані до нього додаткові угоди, за умовами яких поставка пшениці фуражної врожаю 2008 року здійснюється партіями з загальним об'ємом в 5 000 тон ( п. 3.2. договору), умовами поставки визначені EXW - ДАК « Хліб України» «Братолюбовський елеватор» ( пункт 4.1. договору); строк поставки, кількість, вартість кожної наступної партії передбачається в додаткових угодах ( п. 4.4. договору); датою поставки вважається дата передачі товару до покупця, вказаній у складській квитанції, товарно-транспортних накладних або реєстрі, який видає елеватор ( п. 4.6. договору); розрахунки за першу партію товару здійснюються в безготівковій формі, порядок розрахунків за наступні партії передбачаються у додаткових угодах ( п. 5.1. договору) (а.с. 10 т. 2);

- Договір поставки № 24/07 пшф 4 кл. від 24.07.2008 року та підписані до нього додаткові угоди, за умовами яких поставка пшениці 4 класу врожаю 2008 року здійснюється партіями з загальним об'ємом в 1 000 тон ( п. 3.2. договору), умовами поставки визначені EXW - ДАК «Хліб України» «Братолюбовський елеватор» ( пункт 4.1. договору); строк поставки, кількість, вартість кожної наступної партії передбачається в додаткових угодах ( п. 4.4. договору); датою поставки вважається дата передачі товару до покупця, вказаній у складській квитанції, товарно-транспортних накладних або реєстрі, який видає елеватор ( п. 4.6. договору); розрахунки за першу партію товару здійснюються в безготівковій формі, порядок розрахунків за наступні партії передбачаються у додаткових угодах ( п. 5.1. договору) (а.с. 63 т. 2);

- Договір поставки № 19/08 под. від 19.0782008 року та підписані до нього додаткові угоди, за умовами яких поставка насіння соняшника врожаю 2008 року здійснюється партіями з загальним об'ємом в 5 000 тон ( п. 3.2. договору), умовами поставки визначені EXW - ДАК « Хліб України» «Братолюбовський елеватор» ( пункт 4.1. договору); строк поставки, кількість, вартість кожної наступної партії передбачається в додаткових угодах ( п. 4.4. договору); датою поставки вважається дата передачі товару до покупця, вказаній у складській квитанції, товарно-транспортних накладних або реєстрі, який видає елеватор ( п. 4.6. договору); розрахунки за першу партію товару здійснюються в безготівковій формі, порядок розрахунків за наступні партії передбачаються у додаткових угодах ( п. 5.1. договору) (а.с. 66 т. 2);

- Договір поставки № 08/07/01-рапс від 01.07.2008 року та підписані до нього додаткові угоди, за умовами яких поставка насіння рапсу продовольчого врожаю 2008 року здійснюється партіями з загальним об'ємом в 5 000 тон ( п. 3.2. договору), умовами поставки визначені EXW - ДАК « Хліб України» «Братолюбовський елеватор» ( пункт 4.1. договору); строк поставки, кількість, вартість кожної наступної партії передбачається в додаткових угодах ( п. 4.4. договору); датою поставки вважається дата передачі товару до покупця, вказаній у складській квитанції, товарно-транспортних накладних або реєстрі, який видає елеватор ( п. 4.6. договору); розрахунки за першу партію товару здійснюються в безготівковій формі, порядок розрахунків за наступні партії передбачаються у додаткових угодах ( п. 5.1. договору) (а.с. 103 т.2).

Факт виконання вищезазначених договорів поставки сільськогосподарської продукції підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних та дослідженими ДПІ в ході перевірки накладних, товарно-транспортних накладних, виписок банку та інше ( стор. 10 Акту перевірки). Розрахунки за вказаними договорами здійснювались позивачем у безготівковій формі, про що свідчать надані до матеріалів справи банківські виписки по особовому рахунку ПП «Агроторгівельна компанія» № 26004152470201 з 22.07.2008 р. до 23.07.2008 р., за 03.07.2008 р., за 04.07.2008 р., за 11.07.2008 р., за 15.07.2008 р., за 16.07.2008 р., за 18.07.2008 р., за 23.07.2008 р., за 29.07.2008 р., за 07.08.2008 р., за 20.08.2008 р., за 26.08.2008 р., за 28.08.2008 р., за 27.08.2008 р., за 01.09.2008 р., за 03.09.2008 р., за 04.09.2008 р., за 08.09.2008 р., за 09.09.2008 р., за 11.09.2008 р., з 10.11.2008 р. до 10.11.2008 р., з 14.11.2008 р. до 14.11.2008 р., з 19.11.2008 р. до 19.11.2008 р., з 24.12.2008 р. до 24.12.2008 р.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що вартість сільськогосподарської продукції за вказаними договорами поставки ПП «Агроторгівельна компанія» є повністю оплаченою.

Актом перевірки ( стор. 6 ) ДПІ визначено, що реалізація ПП «Агроторгівельна компанія» продукції, придбаної у ПП «Контракт Агроплюс СКМ», була здійснена у другому півріччі 2008 р. наступним контрагентам ПП «Агродія» (м. Херсон ) на суму 310 239,00 грн.; ДП «Сантрейд» (м. Київ) на суму 63 368,00 грн.; ТОВ Фірма «Славія» (м. Херсон) на суму 96 692,00 грн.; ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)» (м. Київ) на суму 129 844,00 грн.; ЗАТ «АТ «Каргілл» (м.Київ) на суму 79 234,00 грн.; ПП ОСОБА_3 (м. Херсон) на суму 165 616,00 грн.; ПП «Інвестагропівдень» (м.Херсон) на суму 30 519,00 грн.; ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» (смт. Горностаївка) на суму 62 185,00 грн., ТОВ «Зерноторгівельна компанія» (м. Київ) на суму 758 549,00 грн., ТОВ «Херсонська Зерноторгівельна компанія» (м. Херсон) на суму 5 626 200,00 грн.

Сільськогосподарська продукція була реалізована відповідно до податкових та видаткових накладних на загальну суму 7 322 446,00 грн. без ПДВ згідно переліку, викладеному в додатку 7 до акту перевірки.

Крім цього, на сторінках 11-13 акту перевірки ДПІ зафіксовано порушення ПП «Агроторгівельна компанія» в частині безпідставного завищення валових витрат на суму 72 403,00 грн. у ІІІ кварталі 2008 року.

Як вказано на стор. 11-12 акту перевірки, у липні 2008 року ПП «Агроторгівельна компанія» задокументувала придбання від ПП «Контракт Агроплюс СКМ» ячменю у кількості 86,450 тон на загальну суму 86 883,00 грн., у т.ч. ПДВ. Поставка товару оформлена відповідно до податкових накладних за № 57 від 03.07.2008 р. на 35,950 тон ячменя на суму 37910,00 грн., у тому числі ПДВ 6 318,00 грн., та за № 105 від 23.07.08 р. на 50,760 тон ячменя на суму 86 883,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 480,00 грн. Документи щодо зберігання ячменю на елеваторі, його транспортування від продавця до покупця до перевірки не надано. Згідно висновків довідки зустрічної перевірки ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП» від 01.04.2011 року за № 5370/7, підтверджено, що ПП «Агроторгівельна компанія» зберігало, доопрацьовувало та реалізовувало сільськогосподарську продукцію, отриману від ПП «Агроком Плюс». Проте згідно висновків акту ДПІ у м. Херсоні від 12.07.10 р. № 3152/15-2/35869914 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП «Контракт Агроплюс СКМ», встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності підприємства, отже документи, оформлені ПП «Контракт Агроплюс СКМ» є недійсними. Як наслідок, на порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Агроторгівельна компанія» безпідставно завищено валові витрати на суму 72 403,00 грн. у 3 кварталі 2008 року.

Вирішуючи питання про правомірність висновку ДПІ, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2008 року між ПП «Агроторгівельна компанія» (за договором - покупець) та ПП «Агроком Плюс» ( за договором - продавець), був укладений договір поставки № 01/07-яч, за умовами якого останній зобов'язувався передати у власність ПП «Агроторгівельна компанія» ячмінь врожаю 2008 року загальним об'ємом 5 000 тон, який складається із партій (п.3.2. договору); продавець поставляє першу партію товару на ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» (далі - елеватор), місця поставки наступних партій товару визначається згідно додаткових угод, які є невід'ємною частиною договору (пункт 4.1. договору); строк поставки, кількість, вартість кожної наступної партії передбачається в додаткових угодах (п. 4.4. договору); датою поставки вважається дата передачі товару до покупця, вказаній у складській квитанції, товарно-транспортних накладних або реєстрі, який видає елеватор (п. 4.6. договору); розрахунки за першу партію товару здійснюються в безготівковій формі, порядок розрахунків за наступні партії передбачаються у додаткових угодах (п. 5.1. договору).

Згідно додаткової угоди № 3 від 03.07.2008 року до вказаного договору поставки позивач придбав у ПП "Агроком Плюс" ячмінь у кількості 35,950 тн. на загальну суму 37 910,35 грн., у т.ч. сума ПДВ 6 318,57 грн., та згідно додаткової угоди № 9 від 23.07.20008 року до цього договору - 50,760 тн. ячменю на загальну суму 48 973,25 грн., у т.ч. сума ПДВ 8162,21 грн. Згідно пункту 3 вказаних додаткових угод, товар поставляється на ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП» (елеватор). Форма розрахунків - безготівкова.

Факт отримання ячменю за вказаними додатковими угодами у власність ПП «Агроторгівельна компанія» щодо поставки 35,950 тн. ячменю підтверджується видатковою накладною № 52 від 03.07.2008 року, податковою накладною № 57 від 03.07.2008 року; щодо поставки 50,760 тн. ячменю, видатковою накладною № 100 від 23.07.2008 року, податковою накладною № 105 від 03.07.2008 року, договором складського зберігання № 19 від 03.07.2008 року, укладеного між ПП «Агроторгівельна компанія» та ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП», актами здачі-приймання робіт щодо приймання, зберігання, переоформлення від 25.07.2008 року та від 04.07.2008 року, підписаними між ПП «Агроторгівельна компанія» та ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП».

Крім цього, як вказано в акті перевірки (стор 12.) підтвердженням перевезення товару від продавця до покупця на умовах склад-елеватор зберігання товару ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП» є товарно-транспортні накладні № 5 від 03.07.2008 р., № 7 від 03.07.2008 р., № 4 від 03.07.2008 р., № 3 від 03.07.2008 р., № 2 від 03.07.2008 р., № 1 від 03.07.2008 р., № 6 від 03.07.2008 р., № 23/2 від 23.07.2008 р., № 23/1 від 23.07.2008 р., лист від 04.07.2008 року, довіреність № 891075 від 04 07.2008 року, акт приймання - передачі від 04.07 2008 року, лист № 26 від 29.07.2008 року, довіреність № 891085 від 28.07.2008 року, акт приймання - передачі від 28 07.208 року, акт № У-0000087 від 04.08.2008 року, акт № ОУ-0000148 від 25.07.2008 року.

З метою здійснення подальшої реалізації, позивач продав вказаний об'єм ячменю ТОВ «Зерноторгівельна компанія» шляхом переоформлення за місцем його зберігання на ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП», що підтверджується видатковою накладною № РН-0000025 від 03.07.2008 року на 35,970 тн. ячменю на суму 35 051,25 грн. без ПДВ, довіреністю від 03.07.2008 року, податковою накладною № 27 від 03.07.2008 року; видатковою накладною № РН-0000056/57 від 23.07.2008 року на 50,500 тн. ячменю на суму 41662,50 грн. без ПДВ, довіреністю від 23.07.2008 року, податковою накладною № 58 від 03.07.2008 року № 3.

Спірні правовідносини щодо вище вказаного порушення врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 334/94-ВР ), діючого на момент виникнення вказаних правовідносин.

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закон України № 334/94-ВР до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведені вимоги Закону України Закон України № 334/94-ВР, позивачем правомірно по даті першої з подій ( даті оприбуткування платником податку товарів ) віднесено до складу валових витрат понесені витрати з придбання у ПП "Контракт Агроплюс СКМ" сільськогосподарської продукції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів (договорів поставки та зберігання, додаткових угод, видаткових та податкових накладних, актів приймання передачі продукції, документів про перевезення вантажів, документів, що підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями), господарські операції між ПП „Агроторгівельна компанія" та ПП "Контракт Агроплюс СКМ" мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних у відповідача не було.

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи та належно оформлених первинних документів податкового обліку ПП „Агроторгівельна компанія" правомірно включило до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПП "Контракт Агроплюс СКМ", у зв'язку з чим колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, п.6.1. ст. 6 Закону України Закон України № 334/94-ВР.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає посилання відповідача на нікчемність правочину між ПП «Агроторгівельна компанія» та ПП «Контракт Агроплюс СКМ» з огляду на відсутність оригіналів первинних документів, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутності підприємства за юридичною адресою, оскільки це не доведено податковим органом ані в апеляційній скарзі ані в судовому засіданні.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 228 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2011 р.) визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох із сторін - в разі виконання правочину обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їх на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті перевірки, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача.

З декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік ( вх. № 294279 від 30.01.2009 року), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік від 15.04.2009 р., вбачається, що згідно направленого на адресу ДПІ пояснення до вказаного уточнюючого розрахунку, ПП „Агроторгівельна компанія" при заповненні показників декларації з податку на прибуток за 2010 рік, зокрема в рядку 01.2 декларації було помилково не враховано сума 557489,00 грн., у рядку 04.13. помилково не враховано сума 87 127,00 грн., в рядку 04.1. сума 613218,00 грн., в рядку 04.2. - зайво враховано 624,00 грн. Вказані помилки були виправлені самостійно платником податків шляхом подання уточнюючого розрахунку при поданні декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Отже показники податкової декларації з податку на прибуток за рік повинні включати дані податкового обліку минулих податкових періодів.

Крім того, судом вірно зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

При цьому суд першої інстанції врахував те, що платник податку відповідно до положень підпункту 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР та абзацу третього п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( діючого на момент виникнення спірних правовідносин) має право з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього ж Закону, включити суми витрат, невраховані у попередніх податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, до валових витрат в будь-якому наступному податковому періоді та відобразити це у податковій декларації за відповідний період.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

З огляду на вищевказані приписи законодавчих актів, доводи висновку ДПІ в частині порушення позивачем п. 6.1. ст. 6 Закону України № 334/94-ВР є неправомірними. При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що представником ДПІ не надані докази щодо неотримання податковим органом уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за 2010 рік, а наявність в матеріалах справи супровідного листа ПП „Агроторгівельна компанія" від 15.04.2009 року за № 15-1 до уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств з датою його отримання ДПІ спростовує доводи податкового органу, щодо його відсутності.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості винесення ДПІ податкового повідомлення - рішення № 0001722301 від 25.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в розмірі 14 574,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 3643,50 грн., виходячи з наступного.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України № 168/97-ВР. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отримані ПП „Агроторгівельна компанія" податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих накладних, а суми ПДВ за ними віднесені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

На час укладення договору та проведення господарських операцій ПП "Контракт Агроплюс СКМ" було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та мало статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що не заперечується ДПІ в акті документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП "Контракт Агроплюс СКМ" ( пункти 2.3 - 2.4. акту перевірки).

Податкові накладні, які були виписані ПП "Контракт Агроплюс СКМ" не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР , ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги) в загальному розмірі 1464583,00 грн., відповідно до податкових накладних отриманих від ПП "Контракт Агроплюс СКМ".

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя К.В.Кравченко