Ухвала суду № 31349963, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3292/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.09.12р. у справі №2а-3292/12/1070 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергія» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Енергія» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000042301/37 від 11.01.12р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПА України проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 30.09.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09р. по 30.09.11р., за результатами якої складено акт №3017/231/13699556 від 27.12.11р.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042301/37 від 11.01.12р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 504 161,25 грн., у т.ч. 403 391 грн. - основний платіж та 100 770,25 - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.2., 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 314,13 грн. та за вересень 2011 року у сумі 403 077 грн.

Так, податковим органом встановлено, що позивач отримав від ТОВ «РОЗЕТКА.УА» комп'ютерне обладнання (монітор) згідно податкової накладної № 3996 від 03.02.11р. та видаткової накладної № 33 від 03.02.11р. на суму 1 884, 78 грн., в т.ч. ПДВ - 314,13 грн., яку відніс до складу податкового кредиту за лютий 2011 року. З покликанням на висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладені у акті №265/23-9/37001916 від 22.03.11р. документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАРІТЕ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 28.02.12р., яким встановлено відсутність факту передачі товару від ТОВ «РОЗЕТКА.УА» до контрагентів-покупців; відсутність трудових ресурсів, технічного персоналу, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання та здійснення діяльності, ДПІ дійшла висновку про заниження позивачем ПДВ за лютий 2011 року у сумі 314 грн.

Висновок про заниження ПДВ за вересень 2011 року у сумі 403 077 грн. ґрунтується на тому, що позивач двічі відніс вказану суму ПДВ до податкового кредиту, а саме: перший раз у липні 2011р. без подання скарги на постачальників (ДК «Газ України» та ПАТ АЕС «Київобленерго»), які відмовили у наданні податкової накладної та другий раз у вересні 2011 року шляхом подання декларації за вересень 2011р. разом із скаргою на постачальника і уточнюючих розрахунків за липень 2011 року, якими цей податковий кредит було знято з липня 2011 року. Тобто, ДПІ зроблено висновок, що позивачем не використане право надане йому п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, а відтак апелянт вважає, що позивач добровільно відмовився від права на формування податкового кредиту за вересень 2011 року на вказану суму.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції не погодився з висновком ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Матеріали справи місять докази реального отримання позивачем від ТОВ «РОЗЕТКА.УА» комп'ютерного обладнання (монітор), про що свідчать наявні у справі видаткова № 33 від 03.02.11р.та податкова накладна № 3996 від 03.02.11р. на суму 1884,78 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 314,13 грн.), картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, акт про введення в експлуатацію основних засобів, прибуткова накладна, рахунок-фактура; перевезення товару від ТОВ «Розетка УА» до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, факт оплати вартості товару підтверджується платіжними дорученнями, у зв'язку з чим висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту у лютому 2011 року за взаємовідносинами з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» є необґрунтованим.

За таких обставин, покликання апелянта на вищезазначений акт перевірки контрагентів в ланцюгу поставки не заслуговують на увагу, оскільки обставини викладені у цьому акті не спростовують факту товарності господарської операції, а відтак не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за лютий 2011 року у сумі 314 грн.

Податковим органом не доведено неможливість виконання вказаної господарської операції в силу відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, технічного персоналу, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання та здійснення діяльності, вказані обставини під час невиїзної перевірки не перевірялись.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної домовленості мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Щодо висновку податкового органу про завищення позивачем у вересні 2011 року податкового кредиту на суму 403 077 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем 31.01.11 з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» укладено договір на отримання електроенергії та 28.01.11р. з ДК «Газ України» на отримання імпортного природного газу.

Позивач відніс до складу податкового кредиту, визначеного у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 р. (вх. №9007058059 від 19.08.2011) суми ПДВ, визначені у податкових накладних: ДК «Газ України» - податкові накладні від 31.07.11р. №1067 на загальну суму 702712,05 грн., в тому числі ПДВ - 117118,70 грн. та від 31.07.11р. №1066 на загальну суму 714783,03 грн., в тому числі ПДВ - 119130,50 грн.; ПАТ АЕС «Київобленерго» - податкова накладна від 31.07.11р. №5870/017 на загальну суму 1000969,13 грн., в тому числі ПДВ - 166828,19 грн. Вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.08.11р. та 03.08.11р. відповідно, що підтверджується відомостями витягу із загального реєстру податкових накладних.

Тобто, зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше, аніж позивачем включено суми податку на підставі цих податкових накладних до складу податкового кредиту за липень 2011 року.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Між тим, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивач не подав разом з декларацією з ПДВ за липень 2011 р. заяви із скаргою на постачальника про не включення податкових накладних від 31.07.11р. №1066, від 31.07.11р. №1067 та від 31.07.11р. №5870/017 до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у зв'язку з виявленням позивачем факту не включення його контрагентами податкових накладних від 31.07.11р. №1066, від 31.07.11р. №1067 та від 31.07.11р. №5870/017 до Єдиного реєстру податкових накладних, підприємством в порядку статті 50 Податкового кодексу України було подано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.10.11р. №9008467098, від 13.10.11р. №9008515372, згідно з якими з податкового кредиту за липень 2011 р. виключено суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних ДК «Газ України» від 31.07.11р. №1066, від 31.07.11р. №1067 та ПАТ АЕС «Київобленерго» від 31.07.11р. №5870/017. Вказані уточнюючі розрахунки були прийняті податковим органом без заперечень.

Разом з тим, зазначені суми ПДВ включено до складу податкового кредиту за вересень 2011 р., визначеного у податковій декларації №9009206194 від 20.10.11р., до якої позивачем додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (вх.№9009206192 від 20.10.11р.) зі скаргою про факт не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виданих на користь ПАТ «Енергія» постачальниками ДК «Газ України» від 31.07.11р. №1066, від 31.07.11р. №1067 та ПАТ АЕС «Київобленерго» від 31.07.11р. №5870/017.

Наведене спростовує доводи апелянта про включення позивачем до складу податкового кредиту двічі сум ПДВ: у липні 2011 року та вересні 2011 року суми ПДВ за податковими накладними виписаними постачальниками товару на користь позивача ДК «Газ України» від 31.07.11р. №1066, від 31.07.11р. №1067 та ПАТ АЕС «Київобленерго» від 31.07.11р. №5870/017.

Такі дії позивача узгоджуються з вимогами податкового законодавства.

Доводи апелянта про втрату позивачем права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, у разі не включення ним податкових накладних у звітному періоді є помилковими, оскільки п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту завищення позивачем у вересні 2011 року податкового кредиту на суму 403 077 грн.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.09.12р. у справі №2а-3292/12/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.09.12р. у справі №2а-3292/12/1070 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.