Ухвала суду № 31349455, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/419/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 р. адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Кюне і Нагель» (надалі за текстом - «ДП «Кюне і Нагель») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001832310 від 03.10.2012 р. в частині збільшення грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 10 883 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі за текстом - «Ірпінська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що у період з 12.09.2012 р. по 18.09.2012 р. посадовцями Ірпінської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Кюне і Нагель» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість з ТОВ «Компанія Тегра» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

Результати перевірки оформлено актом № 1361/22-4/24596990 від 18.09.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у лютому 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Компанія Тегра» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» у складі вартості товарів та послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до податкових накладних, виданих ТОВ «Компанія Тегра», позивачем у липні-серпні 2011 р. включено до податкового кредиту 250 грн.

Разом з тим, відповідно до акту перевірки Алчевської ОДПІ господарські операції ТОВ «Компанія Тегра» з контрагентами не підтверджуються.

У грудні 2011 р. ДП «Кюне і Нагель» відобразило у складі податкового кредиту 8 706 грн., сплачених ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» у складі вартості тягової кислотно-свинцевої акумуляторної батареї.

Водночас, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1081/22-3/35060241 від 03.05.2012 р. не підтверджено формування ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» податкового кредиту у сумі 331 964 грн. 69 коп. за результатами господарських операцій з ТОВ «Інова».

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить про нікчемність укладених ДП «Кюне і Нагель» правочинів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Ірпінською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001832310 від 03.10.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 11 195 грн., у тому числі 8 956 грн. за основним платежем та 2 239 грн. за штрафними санкціями.

Рішення податкового органу в частині збільшення грошового зобов'язання на 312 грн., у тому числі 250 грн. за основним платежем та 62 грн. за штрафними санкціями, за угодою, укладеною з ТОВ «Компанія Тегра», позивачем не оспорюється.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність поставки товару ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, ДП «Кюне і Нагель» було надано копії договору № 2411-1 від 24.11.2011 р. та додатку до нього, рахунку-фактури № СФ-0001558 від 26.12.2011 р., видаткової накладної № РН-0000986 від 26.12.2011 р., податкової накладної № 11 від 26.12.2011 р., платіжного доручення № 219-5 від 16.02.2012 р.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва обґрунтовано не взяті судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТОВ «Інова» не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» як його безпосереднім постачальником.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Із наведеного випливає, позивач не є тією особою, яка має нести відповідальність за несплату податків продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 21 травня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.